Крилівська сотня (вона ж і Криловська сотня) — адміністративно-територіальна та військова одиниця за Гетьманщини (Військо Запорозьке Городове) з центром у містечку Крилів. Сотня першочергово створена і існувала в складі Чигиринського полку. Пізніше ліквідована, та наново створена аж у середині XVIII ст. вже у складі Миргородського полку. Новий сотенний центр знаходився по інший берег р. Тясмин у слободі з такою ж назвою — Крилів (пізніше з XIX ст. Новогеоргіївськ).
Історія Виникла ще у 1620-х роках у складі Чигиринського козацького полку як військово-територіальний підрозділ. Адміністративною одиницею стала за Зборівською угодою 1649 року. Мала 138 козаків, яких очолював Лесько Вовченко.
Як адміністративна одиниця ліквідована фактично у 1676 році після зречення булави Петра Дорошенка, юридично ж за Бахчисарайським миром 1681 року, ця територія мала бути незаселеною.
У 1744 році Крилівську сотню було відновлено за царським указом у складі Миргородського полку на Правобережжі для захисту течії і переправ Дніпра від татарських вторгнень на Лівобережну Україну.
У 1752 році указом Єлизавети Петрівни сотня ліквідована, а її територію включено до складу Нової Сербії, яку у свою чергу указом Катерини II у 1764 році включено у новостворену Новоросійську губернію.
Населені пункти Містечка: Крилів, Глинськ.
Села: Андрусівка, Биківка, Войтове, Горобцівка, Калантаїв, Криліївка, Стецівка, Федорки, Хомівка, Маріампільський хутір.
Слобідки: Данилівка, Скубіївка.
Хутори: козака Івана Бабича козаків Буличенків Марка і Панька козаків Бутків Василя і Яцька козака Степана Ворожки крилівського отамана Павла Делятинського хорунжого Олексія Костини сина полкового хорунжого Леонтієва — Івана Леонтієва козака Івана Москаленка козака Семена Павлова крилівського сотника Григорія Рудя козака Івана Скирти значкового товариша Василя Устимовича значкового товариша Дмитра Устимовича власівського священика Назара Устимовича табуриського намісника Онисія Яковенка
Сотенний устрій
Сотники Вовченко Фесько (? — 1649 — ?) Вовченко Ян (? — 1656 — ?) Вовченко Ясько (? — 1659 — ?) Таранченко Ясько (1659) Карпич Олекса (? — 1660 — ?) Черкас Яцько (? — 1663 — ?) Панасенко Фесько (? — 1670 — ?) Максим (? — 1672 — ?) Москаленко Іван (? — 1674 — ?) Серховецький (? — 1676 — ?) — Рудь Григорій (? — 1745—1752 — ?)
Писарі Дейнека Юхим (? — 1745 — ?) Стебранов Іван (? — 1752 — ?)
Осавули Лисяк Іван (? — 1752 — ?)
Хорунжі Костина Олексій (? — 1752 — ?)
Городові отамани Яценко Ілляш (? — 1656 — ?) Федір Якович (? — 1660 — ?) Бабич Іван, Дик Семен (? — 1670 — ?) Коломійченко Іван (? — 1675 — ?) — Дик Федір (? — 1707 — ?) Семен Павлович (? — 1745 — ?) Делятинський Павло (? — 1752—1753 — ?) Проценко Григорій (1752, похідний отаман)
Див. також Городові козаки
Примітки
Джерела