DK Recycling und Roheisen, раніше Дуйсбургер купферхютте () — підприємство чорної металургії у місті Дуйсбург в Німеччині (на березі Рейну, в окрузі Хохфельд (Hochfeld) району Мітте (Mitte) міста Дуйсбург).В минулому також значне підприємство кольорової промисловості. Дуйсбург. //
Історія Завод засновано у 1876 році під назвою «Дуйсбургер купферхютте» (Дуйсбурзький мідяний завод) внаслідок об'єднання 10 підприємств хімічної промисловості. Основним завданням підприємства було проведення централізованої переробки відходів.
У 1960-х роках завод відносився до найбільших підприємств ФРН, що займалися переробкою міді.Ю. Медведков. Внешняя торговля Федеративной Республики Германии. — М.: Внешторгиздат, 1963. — С. 55 . Завод переробляв відходи виробництва, що містили залізо та незначну кількість кольорових матеріалів, які накопичувались у результаті виробництва сірчаної кислоти з піритів. Завод виробляв мідь, цинк, свинець, кадмій та чавун.
Піритні недогарки є продуктом обпалення пірита, або сірчаного колчедану FeS 2 , при виробництві сірчаної кислоти. В процесі цього обпалення залізо окислюється до Fe2O3 і Fe3O4, а сірка видаляється з газами. Недогарки містять до 48 — 51 % Fe і тому можуть бути використані у доменній плавці як замінник залізної руди. Вони також містять дорогоцінні й рідкісни метали і з них одержують також і ці метали. Металлургия чугуна. Ефименко Г. Г., Гиммельфарб А. А., Левченко В. Е. — К.: Вища школа, 1974. — С. 70. Завод працював на недогарках мідевмісних піритів Норвегії, Іспанії і Португалії. Ці пірити перероблялися на сірчану кислоту у 7 країнах Європи, а недогарки постачалися у Дуйсбург, де перероблялися майже цілком, даючи мідь і ливарний чавун, а також сульфат натрію.Известия Академии наук СССР. Серия географическая. — М.:Издательство Академии наук СССР. — 1992. — С. 73 .
Оскільки хімічна промисловість остаточно перевела виробництво сірчаної кислоти з піритів на елементарну сірку, процес переробки піритних недогарків на заводі більше не використовується. Завод припинив виробництво кольорових металів, однак доменний цех продовжив роботу для виробництва ливарного чавуну.
Сучасний стан На сьогоднішній день (2020) підприємство позиціонує себе як найбільшого у світі переробника відходів чорної металургії та лідера європейського ринку ливарного чавуну.
На заводі працюють 2 доменних печі об'ємами 460 м³ і 580 м³. Річна продуктивність заводу у 2017 році становила 300 000 т чавуну на рік. Завод спеціалізується на переробці відходів чорної металургії, переробляючи до 500 000 т відходів на рік.
Посилання