Рудольф Майстер (; 2 серпня 1897, Кельн — 11 вересня 1958, Ганновер) — німецький військово-повітряний діяч, генерал авіації. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія З початком Першої світової війни 16 серпня 1914 року вступив в 34-й фузілерний полк. 18 листопада 1914 року важко поранений. Після одужання в січні 1915 року переведений в 149-й піхотний полк. У квітні-вересні 1915 року знову перебував в госпіталі. У серпні-жовтні 1916 року пройшов підготовку льотчика-спостерігача в 4-му навчальному авіаційному загоні. З 31 жовтня 1916 року служив спостерігачем в 244-му, з 28 лютого 1917 року — в 285-му авіаційному загоні.

З 8 грудня 1918 року — інструктор училища льотчиків-спостерігачів в Штольпе. З січня 1919 по квітень 1920 року — льотчик-спостерігач в 420-му добровільному авіазагоні в складі добровольчого корпусу. 16 травня 1920 року зарахований у 2-й автомобільний батальйон, 1 жовтня 1920 року — в 4-й піхотний полк, 19 червня 1922 року — в 2-й саперний батальйон, 1 липня 1924 року — в 1-й дивізіон 2-го артилерійського полку, 1 жовтня 1925 року — знову в 4-й піхотний полк. 10 липня 1927 року зарахований у головну фотослужбу в Берліні, а в вересні направлений на технічні курси. 31 березня 1928 року офіційно звільнений з армії і з квітня 1928 по квітень 1931 року проходив підготовку на секретних авіаційних курсах в СРСР. 1 травня 1931 року знову зарахований до армії і направлений на службу в 5-й піхотний полк, з 1 жовтня 1931 року — командир роти. З 1 квітня 1933 року — радник в Імперському військовому міністерстві. 1 вересня 1933 переведений в люфтваффе (про створення яких ще не було офіційно оголошено) і призначений начальником групи інспекції військово-навчальних закладів. Брав активну участь у створенні люфтваффе. З 1 квітня 1935 року — офіцер для особливих доручень при головнокомандувачі люфтваффе і інструктор авіаційної справи у Військовій академії. 1 липня 1936 року призначений командиром 124-ї авіагрупи і начальником авіабази в Касселі. 1 березня 1937 року очолив оперативний відділ штабу 4-го авіаційного округу. 18 вересня 1937 року переведений в 3-й відділ (бойова підготовка) Генштабу люфтваффе. 10 січня 1938 року направлений в Академію люфтваффе, де 1 лютого зайняв пост начальника курсу.

З 1 квітня 1939 року — начальник відділу бойової підготовки при шефові військово-навчальних закладів люфтваффе. З 18 грудня 1939 року — начальник штабу 1-го авіакорпусу. Учасник Французької кампанії. 24 червня 1940 року очолив відділ Управління особового складу Імперського міністерства авіації, але вже 16 жовтня призначений начальником штабу 8-го авіакорпусу. Учасник німецько-радянської війни. 13 жовтня 1941 року під час авіанальоту в районі Калініна був важко поранений і до 13 грудня знаходився в госпіталі. З 10 березня 1942 року — начальник 1-го (оперативного) відділу Генштабу люфтваффе. 1 червня 1943 року відділ був розгорнутий до Оперативного штабу. З 4 вересня 1943 року — командир 4-го авіакорпусу, що діяв в Україні. У липні 1944 року корпус виведений в Польщу, а потім в Данію. З 16 вересня 1944 року також був командувачем німецькими ВПС в Данії. 22 грудня 1944 року очолив Управління особового складу люфтваффе. 8 травня 1945 року здався американським військам. У 1948 році звільнений.

Звання

Фанен-юнкер (16 серпня 1914) Фанен-юнкер-єфрейтор (26 вересня 1914) Фанен-юнкер-унтерофіцер (2 січня 1915) Фенріх (3 лютого 1915) Лейтенант (22 березня 1915) Оберлейтенант (31 липня 1925) Гауптман (1 травня 1931) Майор (1 травня 1935) Оберстлейтенант (1 серпня 1937) Оберст (1 серпня 1940) Генерал-майор (1 вересня 1942) Генерал-лейтенант (1 березня 1943) Генерал авіації (1 вересня 1944)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія) Нагрудний знак «За поранення» в чорному Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (8 листопада 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами (7 жовтня 1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 нагороди одночасно. Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Німецький хрест в золоті (10 листопада 1941) Лицарський хрест Залізного хреста (5 вересня 1944)

Література

Залесский К.А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. М.: Яуза-Пресс, 2005, ISBN: 5699137688 Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1925, S.189 Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S.536