Олександр Анатолійович Ангерт (відомий на прізвисько Ангел) — бізнесмен, один з найвпливовіших кримінальних авторитетів Одеси 90-х років .
Біографія Олександр Ангерт народився 1955 року в Одесі. В молодості став на злочинний шлях, займався грабіжками, з 1990-х співпрацював із Геннадієм Трухановим та Володимиром Галантерником.
У 1980 році засуджений до розстрілу за умисне вбивство, проте після апеляції вища міра була замінена на 15 років позбавлення волі, але весь термін не відсидів.
У 1990 році він вийшов з в'язниці, маючи на руках довідку, що підтверджує захворювання на рак шлунка.
У 1993 році Ангерт виступив співзасновником охоронної фірми «Капітан і компанія», керівником якої став Геннадій Труханов. Фірма займалася вирішенням конфліктних питань та забезпеченням безпеки бізнесу.
Приблизно в цей же час він приєднався до тодішнього кримінального авторитета, легендарного Віктора Павловича Кулівара, відомого на прізвисько Карабас. У Кулівара Ангерт почав займатися реалізацією економічного спрямування, яке закінчилося тим що Карабас повністю встановив контроль над нафтовим бізнесом в Одеському порту.
У звіті італійської поліції «Нєфтємафія», на який посилаються журналісти, Ангерт названий найближчим помічником Леоніда Мініна, який займався постачанням зброї до Африки (зокрема, до Ліберії) і перебував під санкціями ООН.
Згідно з розслідуванням OCCRP, у 1996—2000 роках Ангерт обіймав посаду директора британської компанії «Transcargo Ltd.». Його партнерами по цій компанії були російські бізнесмени Павло Лісіцин та Леонід Лебедєв (член Ради Федерації РФ). Ця структура була пов'язана з групою «Sintez», яка у 1990-ті роки займалася масштабною торгівлею нафтопродуктами на території колишнього СРСР.
Використовуючи авторитет Карабаса і деяких людей з його оточення, Ангерт отримує нові можливості. З його участю і під його впливом формуються класичні злочинні угрупування в Одесі.
Після смерті Віктора Кулівара Ангерт вів активну війну за владу з іншими організованими злочинними угрупованнями, і згодом переміг.
У боротьбі за владу Ангерт був однією з найсильніших фігур. Його угрупування перемогло одну з найчисельніших тодішніх одеських ОЗУ, що належала Георгію Стоянову (прізвисько Стоян), змусивши тікати її лідера з країни. Другою значущою фігурою, яку переміг Ангерт, був Сергій Єршов (прізвисько Кацап). Єршов після вбивства охоронця, а потім і випадки нападу, в результаті якого його дружина втратила ногу, перестав брати участь в розборках, і вийшов з гри.
У 2001 році Олександр Ангерт переселився у столицю Великої Британії — Лондон .
Геннадій Труханов в інтерв'ю 2011 року підтвердив дружні стосунки з Ангертом, зазначивши також, що його охоронна фірма надавала Ангерту послуги. За даними італійської поліції, Труханов розглядався як член тієї ж групи («Одеська нафтова мафія»), керуючи її діяльністю з Риму та Бельгії.
У першій половині травня 2017-го року деякі ЗМІ повідомили про смерть Олександра Ангерта, причиною якої стало онкозахворювання. До цієї новини не всі ЗМІ поставилися однозначно. Деякі вважали смерть кримінального авторитета містифікацією, інші прийняли цю новину без тіні сумніву. У вересні того ж року ЗМІ, опираючись на слова на той час керівника ГУНП Одеської області Дмитра Головіна, повідомили, що Ангерт живий і перебуває за кордоном.
Журналісти-розслідувачі у 2018 році повідомили, що Ангерт користується британським паспортом для подорожей. Зокрема, були зафіксовані його перельоти чартерними рейсами до Одеси з Тель-Авіва та Лондона у жовтні та грудні 2017 року, вже після появи повідомлень про його смерть. Джерела розслідувачів стверджували, що Ангерт мешкає у турецькому місті Бодрум.
Родина та активи Згідно з розслідуванням Слідство.Інфо та OCCRP, що базується на документах Paradise Papers, родина Ангерта володіє елітною нерухомістю у Лондоні. Його дочці, Ані Ангерт (нар. бл. 1993), належать три квартири в будинку на Найтсбрідж-роуд (Knightsbridge Road) біля Гайд-парку. Вартість однієї з них, придбаної у 2015 році, становила понад 17 мільйонів доларів.
Також журналісти встановили, що сам Ангерт у 1996—1999 роках володів квартирою в Кенсінгтоні (Kensington Court Gardens). Управлінням офшорними компаніями, через які купувалася нерухомість для людей з оточення Ангерта (зокрема, для Володимира Галантерника), займався лондонський юрист Олександр Попівкер — чоловік сестри Ангерта.
Цікаві факти
Діяльність Олександра Ангерта привернула уваги ряду західних спецслужб, але не державних. У доповіді італійської поліції від 1998 року, присвяченому діяльності угруповання «Одеська нафтова мафія», Ангерт фігурує як один із керівників поряд з Олександром Жуковим та Леонідом Мініним. Правоохоронні органи Італії підозрювали групу в організації нелегальної торгівлі зброєю та наркотиками, а також у відмиванні грошей. Газета «The Guardian» у 2001 році також характеризувала Ангерта як фігуру, що брала участь в управлінні нафтовим бізнесом в Одеському порту та контролі над рэкетом. Олександру Ангерту приписують спроби впливу на вибори у місцеві органи влади Одеси. Подібні заяви зробив і Міхеіл Саакашвілі, який на той момент був головою в Одеській ОДА. Олександр Ангерт станом на 2017 рік був громадянином двох країн: Венесуели та Ізраїлю. Неодноразово висвітлювалася версія про те, що замовником вбивства Віктора Кулівара міг бути Олександр Ангерт, який, нібито, успадкував від нього владу в місті. Однак прямих доказів цьому твердженню на сьогоднішній момент немає .
Примітки
Джерела