Дроздовський Василь Вікторович (криптоніми і псевдонім: В. Д-ський, В. Чорноморець; 18(31).03.1900, м. Прилуки ― 04.03.1938, Норильськ) ― радянський український та російський бібліограф та історик літератури.
Засуджений радянсько-російською владою у 1933 році до 10-ти років заслання у сфабрикованій справі «Російської національної партії» (початково відома як "Справа ленінградських українських націоналістів, так званих «Жупанів»", згодом як «Справа славістів»), однак пізніше вирок змінили і Дроздовського розстріляли у 1938 році у Норильську.Дело славистов //
Життєпис Дроздовський народився 18 березня 1900 року в Прилуках (нині Чернігівська область).
Наприкінці 1920-их закінчив словесно-історичний факультет Краснодарського ІНО (нині Кубанський державний університет). Від 1924 – жив і працював у Ленінграді (нині Санкт-Петербург). 1925–30 викладав географію, російську мову, суспільствознавство в Обласному інституті соціального виховання. У 1931–33 – науковий співробітник Інституту слов'янознавства АН СРСР.Дроздовський Василь Вікторович //
Від 1927 року член Товариства дослідників української історії, писемності та мови в Ленінграді, у 1929-31 роках - його вчений секретар, у 1929-33 роках - керівник групи нової української літератури.Вікто Дудко. Проспект невиданого збірника Товариства дослідників української історії, письменства та мови у Ленінграді // Київська старовина. 1997. Січ.-квіт., № 1/2 (315).
Заарештований 17 вересня 1933 року й засуджений радянсько-російською владою до 10-ти років заслання у сфабрикованій справі «Російської національної партії» (початково відома як "Справа ленінградських українських націоналістів, нак званих «Жупанів»", згодом як «Справа славістів»). Покарання відбував у Маріїнську (Кемеровова область, Росія). 1936 року переведений до Норильська. У 1938 році вирок змінили і Дроздовського розстріляли у 1938 році у Норильську.
Бібліографічна та літературознавча спадщина
Значна частина розвідок Дроздовського присвячена розвитку української культури та літератури на Кубані. Популяризував творчість Г. Михайличенка, В. Чумака, Л. Скрипника. Різне «Гумористи давніх літ» // «Зап. Істор.-філол. відділу УАН», 1929, кн. 21–22 «Про автора анонімної драматичної сцени “Быт Малороссии в первую половину 18-го столетия”» // «Літ. архів», 1930, кн. 3–6 Листи Д. Мордовця до Я. Жарка // «Літ. архів», 1931, кн. 1–2 Бібліогр. список літ-ри – додаток до праці В. Сиповського «Україна в російському письменстві» // «Червоний шлях», 1929, кн. 1 «З листування Я. Кухаренка з Д. Жураковським та А. Скальковським» // «Зап. Істор.-філол. відділу УАН», 1929. кн. 25;
Літературознавчі праці про українську літературу Кубані «Я. Г. Кухаренко як літературний діяч» // «Червоний шлях», 1928, кн. 5–6 «Кубань та кубанці в українській драмі» // «Наук. зб. Ленінгр. т-ва дослідників укр. історії, письменства та мови», 1929, т. 2 «З історії народної освіти на Кубані» // «Україна», 1929, кн. 38.
Літературознавчі праці з української літератури Досліджував маловідомі сторінки укр. історії, літ-ри, журналістики, біографії письменників («Р. Гонорський, “формаліст” початку ХІХ ст.» // «Зап. Істор.-філол. відділу УАН», 1928, кн. 19; «Один з українофілів ХІХ ст. [М. Я. Тихорський]» // «Україна», 1930, кн. 43
Бібліографічні огляди україномовних перекладів В. Д-ський Гоголь українською мовою // Червоний шлях. 1927. No7–8. С.335–346. В. Д-ський, Володимир Дорошенко. «Л. М. Толстой в українських перекладах » // Бібліоліографічні вісті. 1929. № 4. С. 19–25.
Джерела та примітки