Надві́рний суд — у XVI—XIX ст. різновид судів у Європі: у німецькомовних країнах, Швеції, Речі Посполитій та Російській імперії тощо. Суд при (на) дворі монарха.
Назва Гофгері́хт (, від , «двір» і Gericht, «суд») Дві́рський судГрушевський, М. Історія України-Руси. Т. 5, Роз. 5, С. 2. — суд двору монарха чи володаря. Надві́рний суд (, ) — суд на дворі монарха чи володаря. Придво́рний суд — суд при дворі монарха чи володаря.
За країною Курляндія Мітавський надвірний суд (в Мітаві)
Ліфляндія Надвірний суд існував до 1889 року в Ліфляндії (Польська Ліфляндія, Шведська Ліфляндія, Ризьке намісництво, Ліфляндська губернія). Розташовувався у Ризі.
За російського панування ліфляндський надвірний суд відносився до установ земств () і мав широкі повноваження. Одні справи він розбирав як суд 1-ї інстанції, інші — як суд 2-ї інстанції. Рішення суду у кримінальних і цивільних справах, які перевищували 600 рублів, мусили передаватися на апеляцію до російського Сенату.
Суд складався з президента, віце-президента, двох земельних радників (ландратів), двох радників і двох асесорів. Члени суду, за винятком радників, обиралися терміном на 6 років місцевим ліфляндським лицарством, а один із асесорів — езельським. Радників призначав Сенат. Секретар надвірного суду назначався із літератів самим судом.
Суд збирався у повному складі лише двічі на рік. У інший час його члени були присутні в ньому по-черзі.
У особливих випадках суд підлягав ревізії місцевого губернатора. Для нагляду за виробництвом справ Сенат призвачав старшого фіскала (обер-фіскала).
При суді діяв особливий відділ у селянських справах, із особливим секретарем. Його обирало місцеве лицарство з числа тих своїх представників, які вивчали правознавство. Це відділ був останньою інстанцією за позовами між особами, які підлягали селянським судам.
Ліфляндський надвірний суд скасували під час судової реформи у прибалтійських губерніях Російської імперіїВрангель, К. К. Гофгерихт, в Лифляндии // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Санкт-Петербург, 1893, Т. 9, С. 448..
Примітки
Бібліографія Врангель, К. К. Гофгерихт, в Лифляндии // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Санкт-Петербург, 1893, Т. 9, С. 448. Надворные суды // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Санкт-Петербург, 1897, Т. 20, С. 431.
Посилання Надворные суды в судебной системе России