Марі́я Степа́нівна Карма́зіна (, Бишів, Київська область) — український політолог, доктор політичних наук, доктор фізико-математичних наук, кандидат історичних наук, професор, академік, заслужений діяч науки і техніки України.

Біографія У 1985 році закінчила з відзнакою історичний факультет Київського педагогічного інституту. У березні 1989 року здобула ступінь кандидата історичних наук, у травні 1999 року — ступінь доктора політичних наук. З 1986 року з перервами працює в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, з 2010 року — завідувачка відділом соціально-політичної історії інституту. Одночасно з 1999 року — професор кафедри політології «Києво-Могилянської академії». У 1991—2002 роках працювала у Київському торговельно-економічний університеті, від 1999 року — професор кафедри філософії і соціальних наук.

Вивчає проблеми становлення інститутів національної державності наприкінці 20 — на початку 21 століть в умовах несталості форми правління та невизначеності сутності політичного режиму, суперечливих соціально-політичних та економічних процесів розвитку в країні приватно-корпоративного капіталізму. .

У 2002—2006 роках — член експертної комісії ВАК України. З листопад 1998 по січень 1999 року — автор та ведуча програм на українському радіо: «Українська державність: біля витоків ідеї» та програми, присвяченої Лесі Українці (2003). Член громадської організації «Українська академія політичних наук» (з 2004 року — член-кореспондент, з 2010 року — академік).

Праці Науковий доробок Автор понад 800 наукових праць, зокрема близько 100 монографій та брошур, з яких 70 — індивідуальні. Серед них: Ідея державності в українській політичній думці (кінець ХІХ — початок ХХ століття). Київ: 1998. Президентство: український варіант. — К. 2007. — 365 с. — ISBN 978-966-02-4303-3. Україна: політична історія. ХХ — початок ХХІ століття. Київ: 2007 (у співавторстві). Держава, влада та громадянське суспільство в документах політичних партій України (кінець 1980-х — перша половина 2011 р.). Київ: 2011 (у співавторстві).

Науково-популярні видання Леся Українка. — К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2003. — 416 с.; іл. — ISBN 966-7217-83-3. Леся Українка. Життя як виклик. Вид. 2-ге, допов. — Київ: Парлам. вид-во, 2020. — 420 с. — ISBN 978-966-922-166-7.

Нагороди та відзнаки Почесна грамота Президії Національної академії наук України «За багатолітню плідну наукову і педагогічну працю, вагомі творчі здобутки у дослідженні процесів національної державності та особистий внесок у розвиток вітчизняної політичної науки» (2009). Грамота Міністерства оборони України «за високий професіоналізм» (2009). Заслужений діяч науки і техніки України (2010). Грамота начальника Головного управління виховної та соціально-психологічної роботи Збройних Сил України «за багаторічну просвітницьку діяльність у Збройних Силах України та вагомий особистий внесок у військово-патріотичне виховання молоді» (2011). Грамота Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом» (2013). Подяка Міністра оборони України «За вагомий особистий внесок у справу розвитку Збройних Сил України» (2013). Подяка Міністерства оборони України «За зразкове виконання обов'язків, професіоналізм, старанність» (2016). Відзнака Національної академії наук України «За наукові досягнення» (2019). Премія Сартра за глибокі філософські уявлення про структуру суспільства та сексуальність індивідуума.

Примітки