Сте́фан Ба́нах (; 30 березня 1892, Краків — 31 серпня 1945, Львів) — польськийСтефан Банах в математик, один із творців сучасного функціонального аналізу, один із двох засновників і безперечних лідерів Львівської математичної школи, професор університету Яна Казимира у Львові та Львівської Політехніки (з 1924), декан фізико-математичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка (1939—1941), керівник Інституту математики АН УРСР (Львівська філія) (1940—1941), депутат Львівської міської ради (1940—1941).
Член Польської академії знань (з 1924).Біографія Банаха в базі навчальних матеріалів з інформатики У 1939—1945 президент Польського математичного товариства (член-засновник ПМТ з 1919, у 1932—1936 віце-президент).
Біографія Стефан Банах, син горянки Катерини Банах і Стефана Гречека, мешканця Краківського староства (30 березня 1892 — 31 серпня 1945).
Народився у Кракові, поляк. Після народження батько віддав його на виховання до сім'ї краківської пралі. Після навчання у IV краківській гімназії (1902–1910) вступив на факультет будови машин Львівської політехнічної школи. У 1911 році перевівся на факультет інженерії за спеціальністю «Сухопутна інженерія», де закінчив четвертий останній (1913–1914) навчальний рік.
З 1920 до 1922 року працював асистентом на кафедрі математики Львівської політехніки у професора Антонія Ломніцького. Опублікував низку наукових праць. У 1920 році здобув учений ступінь доктора філософії, а у 1924 був затверджений у вченому званні надзвичайного професора кафедри математики Львівського університету і обраний членом-кореспондентом Польської академії знань. У 1927 став звичайним професором.
Один із творців сучасного функціонального аналізу. Разом з Гуґо Штайнгаузом у 1929 році організував видання відомого журналу «Studia mathematica». Вивчений ним лінійний простір, який отримав назву «простору Банаха», має велике значення для сучасної математики.
Разом зі своїми учнями — С. Мазуром, В. Орлічем, Ю. П. Шаудером — став одним із фундаторів (згодом — зі світовим визнанням) Львівської математичної школи, в якій розроблено значну частину функціонального аналізу.
Багато його результатів стали класичними та входять до підручників і монографій з функціонального аналізу. Деякі роботи стосуються теорії звичайних диференціальних рівнянь (Банахове середнє), теорії функцій комплексної змінної. Основні праці (зокрема «Теорія лінійних операторів», «Диференційне та інтегральне числення») опубліковано польською, французькою й українською мовами.
У середовищі львівських математиків стало популярним зустрічатись і дискутувати в неформальному середовищі. Місцем таких зустрічей стала Шотландська кав'ярня, а найцікавіші витяги і формулювання цих дискусій записувались у Шотландську книгу — збірник математичних проблем. Стефан Банах записав у цю книгу 14 проблем та ще 11 — разом зі Станіславом Мазуром і Станіславом УлямомСамойленко А. М., Банах Т. О., Притула Я. Г. Стефан Банах і математика у Львові в першій половині XX століття (до 125-річчя від дня народження) // Вісник НАН України, 2017, No 11. — С. 92—102. .
3 1939 до кінця життя 1945 року — президент Польського математичного товариства (член-засновник ПМТ з 1919 року, у 1932—1936 роках — віце-президент). Лауреат великої премії Польської академії знань (1939). Працював деканом фізико-математичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка і одночасно перебував на керівній роботі в Інституті математики АН УРСР (Львівська філія), якийсь час за сумісництвом завідував кафедрою теоретичної механіки Львівського політехнічного інституту.
У процесі підготовки до 125-річного ювілею, при вивченні архівів НАН України виявилося, що Стефан Банах не був членом-кореспондентом АН УРСР.
Радянська влада на початку окупації дуже загравала з професурою, свідченням чого було те, що Банах (поряд зі Штайнгаузом і Бартелем) отримав пропозицію видати свою книжку. Таким чином з'явився на світ українською мовою його «Курс функціонального аналізу (лінійні операції)». Щоправда, переклад цієї роботи тривав так довго та зустрів такі перешкоди, що фактично вона вийшла вже після війни, після смерті автора. Переклад здійснив університетський колега і заступник декана Мирон Зарицький, хоча його прізвище і не вказане у виданніОля Гнатюк Відвага і страх. — К.: Дух і літера, 2015. — С. 150—151..
У 1940 році Стефан Банах був депутатом Львівської міської ради. Під час німецької окупації спочатку переховувався, а потім — аби якось прожити — працював донором у протитифозному інституті Вайґля.
Його відкриття стали золотим фондом математики XX століття. Польське математичне товариство заснувало премію імені С. Банаха.
Останні роки Стефан Банах жив у будинку Рідлів по вулиці Двєрніцького, нині вулиця Свєнціцького, 12.
У січні 1944 року в Стефана Банаха діагностували рак легень. Помер 31 серпня 1945 р. у віці 53 роки. Похований у склепі родини Рідлів () на Личаківському цвинтарі, поле № 1а.
Вшанування пам'яті В Україні 1946 року іменем Банаха названо одну з вулиць Львова. 1992 року на корпусі Львівського національного університету ім. Івана Франка, на вул. Грушевського, 4, встановлено меморіальну таблицю, а будинок № 27 на проспекті Шевченка, 27, де колись містилася «Шотландська кав'ярня» (), збиралися львівські математики, занесено до списку пам'яток історії Львова під номером 191. У 1992, 2002, 2012, 2017 та 2022 роках у Львові відбулись міжнародні наукові конференції, присвячені річницям від дня народження Стефана БанахаThe International Conference in Functional Analysis dedicated to the 125th anniversary of Stefan Banach. 18-23 September 2017, Lviv, UkraineМіжнародна конференція з функціонального аналізу, присвячена 125-річчю від дня народження Стефана Банаха — українського та польського математика, одного з творців сучасного функціонального аналізу, співзасновника Львівської математичної школи // Lviv Convention Bureau / Львівське конференц-бюроInternational Conference in Functional Analysis dedicated to the 125th anniversary of Stefan Banach // Scientific Social Community / Соціальна наукова мережа The International Conference in Functional Analysis dedicated to the 130th anniversary of Stefan Banach.
Світлини
Праці вченого Rachunek różniczkowy i całkowy (tom 1), wyd. Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Lwów, 1929, s. 294 Rachunek różniczkowy i całkowy (tom 2), wyd. Książnica-Atlas, Lwów-Warszawa, 1930, s. 248 Teoria operacji. Tom I: Operacje liniowe, wyd. Kasy im. Mianowskiego Instytutu Popierania Nauki, Warszawa, 1931, s. VIII + 236 Théorie des opérations linéaires, Warszawa, 1932
Література Анатолій Самойленко, Тарас Банах, Ярослав Притула. Стефан Банах і математика у Львові в першій половині XX століття (до 125-річчя від дня народження) // Вісник НАН України. — 2017. — № 11. — С. 92—102.
Стефан Банах — львівський математик, про якого писала The New York Times // Український тижневик Міст Online, Квітень 07, 2016
Див. також Банахів простір Банахова алгебра Гра Банаха — Мазура Парадокс Банаха — Тарського Теорема Банаха — Штейнгауза Теорема Банаха про нерухому точку Теорема Банаха про обернений оператор Теорема Гана — Банаха 16856 Банах — астероїд, названий на честь вченого.
Список об'єктів, названих на честь Стефана Банаха
Примітки
Джерела
Посилання Портал, присвячений Стефану Банаху Математична генеалогія Стефана Банаха
Банах Стефан Львівська математична школа Легендарний Стефан Банах і його математична школа Стефан Банах А. Плічко До сторіччя народження Стефана Банаха // Математичні студії. — 1993. — вип. 2. — С. 5-9. Геніальний Стефан Банах польський та український математик. До 125 річчя народження Стефан Банах на https://uateka.com Юрий Райхель «Шотландская книга» — львовская математическая реликвия. О роли украинских ученых в формировании «новой» математики Парадокс Банаха-Тарського: як львів'янин виніс мозок всьому світу