Чисельність населення республіки за даними Росстату становить 3 902 642 чол. (2020). Татарстан займає 8-е місце за чисельністю населення серед суб'єктів Російської Федерації. Щільність населення — 57,52 чол. / Км2 (2020). Міське населення — 76,93 % (2020).
Чисельність населення
Співвідношення чоловіків і жінок (дані Росстату).
РікКількість жінок на 1000 чоловіків.200511662010116620111164201211632013116220141162201511622016116020171159
Населені пункти Найбільшим населеним пунктом Татарстану є його столиця місто-мільйонник Казань. Крім нього, в республіці є ще 26 населених пунктів з чисельністю населення понад 10 тисяч осіб, в тому числі 8 міст більш ніж з 50 тисячами і 3 міста з більш ніж 100 тисячами жителів.
Національний склад
1926 чол.%1939 чол.%1959 чол.%1979 чол.%1989 чол.%2002 чол.%від всього%2010 чол.%від всього% від тих що вказали національністьвсего2593779 100,00 % 2915277 100,00 % 2850417 100,00 % 3445412 100,00 % 3641742 100,00 % 3779265 100,00 % 3786488 100,00 % Татари1164342 44,89 % 1421514 48,76 % 1345195 47,19 % 1641603 47,65 % 1765404 48,48 % 2000116 52,92 % 52,94 % 201257153,15 %53,24 %Росіяни1118834 43,14 % 1250667 42,90 % 1252413 43,94 % 1516023 44,00 % 1575361 43,26 % 1492602 39,49 % 39,50 % 1501369 39,65 % 39,71 %Чуваші127330 4,91 % 138935 4,77 % 143552 5,04 % 147088 4,27 % 134221 3,69 % 126532 3,35 % 3,35 % 116252 3,07 % 3,08 %Удмурти23873 0,92 % 25932 0,89 % 22657 0,79 % 25330 0,74 % 24796 0,68 % 24207 0,64 % 0,64 % 23454 0,62 % 0,62 %Мордва35084 1,35 % 35759 1,23 % 32932 1,16 % 29905 0,87 % 28859 0,79 % 23702 0,63 % 0,63 % 19156 0,51 % 0,51 %Марійці13130 0,51 % 13979 0,48 % 13513 0,47 % 16842 0,49 % 19446 0,53 % 18787 0,50 % 0,50 % 18848 0,50 % 0,50 %Українці3143 0,12 % 13087 0,45 % 16099 0,56 % 28577 0,83 % 32822 0,90 % 24016 0,64 % 0,64 % 18241 0,48 % 0,48 %Башкири1752 0,07 % 931 0,03 % 2063 0,07 % 9256 0,27 % 19106 0,52 % 14911 0,39 % 0,39 % 13726 0,36 % 0,36 %Азербайджанці10 0,00 % 139 0,00 % 330 0,01 % 1340 0,04 % 3915 0,11 % 9987 0,26 % 0,26 % 9527 0,25 % 0,25 %Узбеки16 0,00 % 183 0,01 % 512 0,02 % 1165 0,03 % 2692 0,07 % 4852 0,13 % 0,13 % 8881 0,23 % 0,23 %Вірмени85 0,00 % 440 0,02 % 608 0,02 % 1153 0,03 % 1815 0,05 % 5922 0,16 % 0,16 % 5987 0,16 % 0,16 %Таджики27 0,00 % 231 0,01 % 742 0,02 % 3625 0,10 % 0,10 % 5859 0,15 % 0,15 %Білоруси470 0,02 % 2296 0,08 % 4142 0,15 % 7074 0,21 % 8427 0,23 % 6129 0,16 % 0,16 % 4592 0,12 % 0,12 %Євреї4265 0,16 % 6050 0,21 % 10360 0,36 % 8650 0,25 % 7294 0,20 % 3472 0,09 % 0,09 % 2624 0,07 % 0,07 %Німці615 0,02 % 1083 0,04 % 1427 0,05 % 2352 0,07 % 2775 0,08 % 2882 0,08 % 0,08 % 2200 0,06 % 0,06 %Казахи247 0,01 % 358 0,01 % 389 0,01 % 969 0,03 % 2088 0,06 % 1832 0,05 % 0,05 % 1758 0,05 % 0,05 %Грузини27 0,00 % 338 0,01 % 300 0,01 % 812 0,02 % 1312 0,04 % 1753 0,05 % 0,05 % 1478 0,04 % 0,04 %Киргизи73 0,00 % 114 0,00 % 536 0,01 % 482 0,01 % 0,01 % 1156 0,03 % 0,03 %Молдавани128 0,00 % 194 0,01 % 777 0,02 % 1050 0,03 % 1004 0,03 % 0,03 % 971 0,03 % 0,03 %Туркмени3 0,00 % 34 0,00 % 395 0,01 % 901 0,02 % 670 0,02 % 0,02 % 968 0,03 % 0,03 %Корейці20 0,00 % 72 0,00 % 290 0,01 % 392 0,01 % 664 0,02 % 0,02 % 864 0,02 % 0,02 %Лезгини5 0,00 % 53 0,00 % 164 0,00 % 483 0,01 % 819 0,02 % 0,02 % 862 0,02 % 0,02 %Цигани180 0,01 % 618 0,02 % 435 0,02 % 463 0,01 % 664 0,02 % 838 0,02 % 0,02 % 821 0,02 % 0,02 %Турки1 0,00 % 28 0,00 % 14 0,00 % 17 0,00 % 540 0,01 % 0,01 % 486 0,01 % 0,01 %Булгари484 0,01 % 0,01 %Греки22 0,00 % 79 0,00 % 227 0,01 % 382 0,01 % 488 0,01 % 0,01 % 477 0,01 % 0,01 %Поляки706 0,03 % 565 0,02 % 528 0,02 % 615 0,02 % 627 0,02 % 620 0,02 % 0,02 % 443 0,01 % 0,01 %Чеченці3 0,00 % 12 0,00 % 148 0,00 % 272 0,01 % 706 0,02 % 0,02 % 420 0,01 % 0,01 %Осетини5 0,00 % 82 0,00 % 134 0,00 % 342 0,01 % 503 0,01 % 364 0,01 % 0,01 % 346 0,01 % 0,01 %Комі-пермяки145 0,00 % 407 0,01 % 335 0,01 % 500 0,01 % 464 0,01 % 0,01 % 299 0,01 % 0,01 %Аварці7 0,00 % 96 0,00 % 267 0,01 % 251 0,01 % 0,01 % 274 0,01 % 0,01 %Даргинці4 0,00 % 45 0,00 % 141 0,00 % 232 0,01 % 0,01 % 271 0,01 % 0,01 %Араби1 0,00 % 18 0,00 % 1 0,00 % 206 0,01 % 0,01 % 271 0,01 % 0,01 %В'єтнамці251 0,01 % 0,01&nbvsp;% 244 0,01 % 0,01 %Литовці79 0,00 % 78 0,00 % 164 0,01 % 297 0,01 % 365 0,01 % 263 0,01 % 0,01 % 222 0,01 % 0,01 %Болгари4 0,00 % 25 0,00 % 154 0,00 % 241 0,01 % 256 0,01 % 0,01 % 205 0,01 % 0,01 %інші434 0,02 % 1167 0,04 % 2000 0,07 % 2547 0,07 % 3325 0,09 % 3914 0,10 % 0,10 % 4313 0,11 % 0,11 %вказали національність2593727 100,00 % 2914888 99,99 % 2850354 100,00 % 3445411 100,00 % 3641742 100,00 % 3778359 99,98 % 100,00 % 3780436 99,84 % 100,00 %не вказали національність52 0,00 % 389 0,01 % 63 0,00 % 1 0,00 % 0 0,00 % 906 0,02 % 6052 0,16 %
Татари Частка татар у населенні республіки за результатами переписів: +1926, % 1939, % 1959, % 1970, % 1979, % 1989, % 2002, % 2010, % 48,7 48,8 47,2 49,1 47,6 48,5 52,9 53,2 Татари — за результатами перепису 2010 року, в республіці проживало 2,012,000 татар (що становить понад 53 % населення республіки).
З 43 муніципальних районів татари утворюють більшість у 32, росіяни — в 10, і в одному районі більшість населення складають чуваші. У 10-ти районах чисельність татар перевищує 80-90 % від загальної чисельності тих що вказали національність.
Хоча обидві основні етнічні групи республіки в цілому ведуть подібний спосіб життя, в динаміці чисельності татарського і російського населення республіки є істотні відмінності. Так, у порівнянні з росіянами у татар народжуваність в середньому вище (в селі — у 1,3 рази, в місті — у 1,5 рази). Смертність у татар трохи нижча (9,9 проти 11,2 проміле), питома вага молодих вікових груп у татар вища. Природний приріст населення республіки: 4,0 % у татар і -1,4 % у росіян.
В силу зазначених причин згідно з прогнозними даними майбутнього етнічного складу населення Республіки Татарстан до 2030 р питома вага татар в межах республіки буде збільшуватися. До кінця прогнозованого періоду їхня частка може дійти до 58,8 %, а питома вага росіян складе 35,3 %. Урбанізація татар відбуватиметься швидкими темпами, причому місцями їхнього розселення все частіше будуть виступати більші міста і агломерації. Прогнозується істотне зростання чисельності татар в найбільших містах з відносно високим рівнем життя населення.
Росіяни Частка росіян у населенні республіки за результатами переписів: +1926, % 1939, % 1959, % 1970, % 1979, % 1989, % 2002, % 2010, % 43,1 42,9 43,9 42,4 44,0 43,3 39,5 39,7
Чуваші Частка чувашів в населенні республіки за результатами переписів: +1926, % 1939, % 1959, % 1970, % 1979, % 1989, % 2002, % 2010, % 4,9 4,8 5,0 4,9 4,3 3,7 3,3 3,1 Чуваші складають значну частину населення Аксубаєвського району республіки — 44,0 %, Дрожжановського р-ну — 41,1 %, Нурлатського р-ну — 25,3 %, Черемшанського району — 22,8 %, Тетюшського р-ну — 20, 9 %, Буїнського р-ну — 19,9 % і Алькіївського р-ну — 19,2 %.
Удмурти Частка удмуртів в населенні республіки за результатами переписів: +1926, % 1939, % 1959, % 1970, % 1979, % 1989, % 2002, % 2010, % 0,7 0,6 0,6 Удмурти компактно проживають в Кукморському районі, де вони становлять 14,0 % від усього населення, в Балтасінському районі — 11,9 %, в Агризському районі — 6,4 %, в Бавлінскому районі — 5,6 %.
Башкири Частка башкир в населенні республіки за результатами переписів: +1926, % 1939, % 1959, % 1970, % 1979, % 1989, % 2002, % 2010, % 0,07 0,03 0,07 0,09 0,27 0,52 0,39 0,36 За даними перепису 2010 року на території Татарстану проживає 13,7 тисяч башкирів, з них 5,9 тисяч — в Набережних Човнах, 1,8 тисячі — в Казані.
Євреї Частка євреїв в населенні республіки за результатами переписів: +1926, % 1939, % 1959, % 1979, % 1989, % 2002, % 2010, % 0,16 0,21 0,36 0,25 0,20 0,09 0,07 Євреї Татарстану і Удмуртії — це особливі територіальні групи ашкеназі, що сформувалися в регіоні проживання змішаного тюрко, фінно-угро і слов'яномовного населення. Ашкеназькі євреї проживають на території Татарстану з 1830-х років. Спочатку, євреї Удмуртії і Татарстану поділялися на 2 територіальні групи: 1) удмуртські євреї, які жили в Удмуртії і на півночі Татарстану; 2) татарські або казанські євреї.Altyntsev A.V., «The Concept of Love in Ashkenazim of Udmurtia and Tatarstan», Nauka Udmurtii. 2013. № 4 (66), p. 131. (Алтынцев А. В., «Чувство любви в понимании евреев-ашкенази Удмуртии и Татарстана». Наука Удмуртии. 2013. № 4. С. 131: Комментарии.) Вони говорили на мові ідиш.Goldberg-Altyntsev A.V., «A short ethnographic overview of the Ashkenazic Jews' group in Alnashsky District of Udmurt Republic». Die Sammlung der wissenschaftlichen Arbeiten der jungen jüdischen Wissenschaftler. Herausgegeben von Artur Katz, Yumi Matsuda und Alexander Grinberg. München, Dachau, 2015. S. 51. Удмуртські євреї сформували місцевий ідіом їдишу (удмуртіш), одна з характерних особливостей якого є помітна кількість удмуртських і татарських запозичення.
За даними Всесоюзного перепису 1989 року в Татарстані проживало понад 7 тисяч євреїв. У 1990-ті роки відбувалася репатріація до Ізраїлю. Нині в Ізраїлі проживає близько 9 тисяч репатріантів з Татарстану.
Національний склад по районах (2010) За даними перепису 2010 року Район(місто)ТатариРосіяниЧувашиіУдмуртиМордваМарійціУкраїнціБашкириКазань47,6 %48,6 %………………Набережні Човни47,4 %44,9 %1,9 %………1,3 %1,2 %Агризький район58,1 %25,2 %…6,4 %…8,0 %……Азнакаєвський район86,1 %11,2 %………………Аксубаєвський район38,5 %16,8 %44,0 %……………Актаньшиський район96,9 %…………1,6 %……Алексєєвський район30,5 %58,6 %6,3 %…3,0 %………Алькієвський район64,2 %15,7 %19,2 %……………Альметьєвський район55,2 %37,1 %2,8 %…1,4 %………Апастовський район90,9 %4,7 %3,7 %……………Арський район92,7 %5,9 %………………Атнинський район98,6 %…………………Бавлинський район64,6 %20,3 %5,7 %5,6 %1,1 %………Балтасинський район85,0 %1,7 %…11,9 %…………Бугульминський район35,5 %56,6 %2,5 %…2,3 %………Буїнський район65,9 %13,3 %19,9 %……………Верхньоуслонський район24,9 %65,8 %6,2 %……………Високогорський район67,2 %30,4 %………………Дрожжанівський район57,5 %1,1 %41,1 %……………Єлабузький район42,6 %51,7 %1,0 %……1,2 %……Заїнський район57,5 %39,2 %1,4 %……………Зеленодольський район40,4 %56,2 %1,2 %……………Кайбицький район67,7 %26,2 %5,3 %……………Камсько-Устьїнський район54,1 %42,8 %………………Кукморський район78,6 %5,3 %…14,0 %…1,4 %……Лаїшевський район42,1 %55,1 %1,0 %……………Леніногорський район51,5 %37,0 %4,5 %…4,6 %………Мамадиський район76,3 %20,1 %…1,3 %…1,4 %……Менделєєвський район52,8 %35,6 %…4,4 %…4,0 %……Мензелинський район60,1 %35,4 %………2,7 %……Муслюмовський район89,9 %6,3 %………2,7 %……Нижньокамський район50,2 %43,9 %2,5 %…………0,7 %Новошешминський район43,4 %50,9 %4,2 %……………Нурлатський район51,8 %21,6 %25,3 %……………Пестречинський район57,0 %40,2 %………………Рибно-Слободський район79,2 %19,8 %………………Сабинський район95,4 %3,2 %………………Сармановський район90,8 %7,8 %………………Спаський район29,5 %67,6 %1,6 %……………Тетюшський район32,7 %35,7 %20,9 %…9,6 %………Тукаєвський район71,1 %24,3 %1,5 %……………Тюлячинський район89,2 %10,1 %………………Черемшанський район54,1 %17,8 %22,8 %…4,2 %………Чистопольський район40,1 %55,4 %3,0 %……………Ютазинський район74,6 %21,3 %………………
Примітки
Посилання Шигапова Д. К. Кандидат социологических наук, доцент Казанский (Приволжский) Федеральный Университет Россия Тенденции миграционных процессов в Республике Татарстан