Сауль Малатразі (, 17 лютого 1938, Кальто) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника, зокрема за «Фіорентину», «Інтернаціонале» і «Мілан», у складі яких здобув низку національних і міжнародних трофеїв. Виступав за національну збірну Італії.

По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Триразовий чемпіон Італії. Володар Кубка Італії. Триразовий володар Міжконтинентального кубка. Дворазовий володар Кубка чемпіонів УЄФА. Дворазовий володар Кубка Кубків УЄФА.

Клубна кар'єра Народився 17 лютого 1938 року в місті Кальто. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Кальто», СПАЛ та «Кастельмасса».

У дорослому футболі дебютував 1958 року виступами за головну команду клубу СПАЛ, у складі якої відразу став гравцем основного складу на рівні Серії A.

1959 року перебрався до «Фіорентини», де спочатку був гравцем ротації, а від сезону 1961/62 отримав постійне місце в основному складі. 1961 року виборював у складі «фіалок» Кубок Італії та Кубок володарів кубків УЄФА.

Згодом, провівши сезон 1963/64 у столичній «Ромі», перейшов до «Інтернаціонале», у складі якого провів два сезони 1964/65 і 1965/66, в яких «Інтер» вигравав національну першість, хоча сам гравець за цей час лише 22 рази виходив на поле в іграх чемпіонату. Також допоміг міланській команді виграти Кубок чемпіонів 1964/65 і два Міжконтинентальні кубки.

1966 року перейшов до «Лекко», а за рік став гравцем «Мілана». У цій команді починав як основний гравець, у сезоні 1967/68 утретє у своїй кар'єрі став чемпіоном Італії, а також виборов Кубок володарів кубків 1967/68. Наступного року здобув свій другий Кубок європейських чемпіонів.

Завершував ігрову кар'єру у рідній команді СПАЛ, до якої повернувся 1970 року і де провів два сезони у Серії C.

Виступи за збірні 1960 року залучався до складу молодіжної збірної Італії. З 1963 по 1965 рік провів три гри за другу збірну Італії.

1965 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Згодом довгий час до національної команди не викликався, ще дві гри у її складі провів лише у 1969.

Кар'єра тренера Завершивши ігрову кар'єру, залишився у структурі рідного клубу СПАЛ, де з 1973 року був асистентом головного тренера. Згодом протягом 1976–1978 років тренував молодіжну команду клубу.

Пізніше працював у структурах клубів «Пескара» і «Рома», а також протягом 1980-х тренував низку італійський нижчолігових команд.

Статистика виступів Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 1958–59 СПАЛ A 25 0 КІ 2 1 - - - - - - 27 1 1959–60 «Фіорентина» A 16 0 КІ 1 0 - - - КМ 2 0 19 0 1960–61 A 10 0 КІ 0 0 КВК 1 0 КД 2 0 13 0 1961–62 A 28 1 КІ 1 0 КВК 4 0 КМ 4 0 37 1 1962–63 A 24 0 КІ 1 0 - - - - - - 25 0Усього за «Фіорентину» 78 1 4 0 5 0 8 0 95 1 1963–64 «Рома» A 28 2 КІ 1+1 0 КЯ 5 0 КА 3 0 37 2 1964–65 «Інтернаціонале» A 15 0 КІ 2 0 КЧ 5 0 МКК 2 0 24 0 1965–66 A 7 0 КІ 1 0 КЧ 3 0 МКК 0 0 11 0Усього за «Інтернаціонале» 22 0 3 0 8 0 2 0 35 0 1966–67 «Лекко» A 27 0 КІ 3 0 - - - - - - 30 0 1967–68 «Мілан» A 28 0 КІ 4 0 КВК 8 0 - - - 39 0 1968–69 A 27 0 КІ 3 0 КЧ 6 0 - - - 36 0 1969–70 A 12 0 КІ 2 0 КЧ 1 0 МКК 2 0 17 0Усього за «Мілан» 67 0 9 0 15 0 2 0 93 0 1970–71 СПАЛ C 29 0 - - - - - - - - - 29 0 1971–72 C 26 0 - - - - - - - - - 26 0Усього за СПАЛ 80 0 2 1 - - - - 82 1Усього за кар'єру 302 3 22 1 33 0 15 0 372 4

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення Чемпіон Італії (3): «Інтернаціонале»: 1964-1965, 1965-1966 «Мілан»: 1967-1968 Володар Кубка Італії (1): «Фіорентина»: 1960-1961 Володар Міжконтинентального кубка (3): «Інтернаціонале»: 1964, 1965 «Мілан»: 1969 Володар Кубка чемпіонів УЄФА (2): «Інтернаціонале»: 1964-1965 «Мілан»: 1968-1969 Володар Кубка Кубків УЄФА (2): «Фіорентина»: 1960-1961 «Мілан»: 1967-1968

Посилання

Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». Профіль на сайті archivio.inter.it