Генрі Кебот Лодж (, деколи відомий як Генрі Кебот Лодж-старшийДля позначення відмінності від його онука — сенатора та посла ; 12 травня 1850 — 9 листопада 1924) — американський політик, історик та державний діяч із Массачусетсу. Він був членом Сенату США із 1893 по 1924 роки, лідером республіканської більшості у Сенаті у 1918—1924.

Найбільш відомий за свою діяльність у галузі зовнішньої політики у Сенаті. Успішна боротьба Генрі Кебота Лоджа проти Версальського договору, укладеного президентом Вудро Вільсоном, забезпечила те, що Сполучені Штати так і не доєдналися до Ліги Націй; його застереження щодо угоди вплинули на структуру ООН.

Біографія Генрі Кебот Лодж народився у місті Беверлі (штат Массачусетс) у сім'ї Джона Еллертона Лоджа та Анни Кебот. Він виріс у Бостоні та провів частину дитинства у Наганті.

У 1872 році закінчив Гарвардський коледж, а у 1874 році — Гарвардську школу права. Після цього він нетривалий час займався юридичною практикою, а згодом здобув статус доктора філософії в галузі історії у Гарварді. Кілька років викладав у Гарвардському університеті, писав і редагував історичні праці. У 1878 році був обраний до Американської академії мистецтв і наук, а у 1881 — до Американського антикварного товариства.

На початку 1880-х років Генрі Кебот Лодж почав свою політичну кар'єру. У 1880—1882 був членом Палати представників Массачусетсу (від 10-го округу Массачусетсу, який покривав округ Ессекс). У 1887—1893 був членом Палати представників США (від 6-го округу Массачусетсу). Він автор неуспішного Законопроєкту Лоджа (), метою якого було посилити захист права голосу афроамериканців та встановити національну систему секретних бюлетенів.

У 1880-х роках почалася його близька дружба з Теодором Рузвельтом — майбутнім президентом США (1901—1909); Лодж і Рузвельт дружили протягом усього свого життя.

Із 1893 року до своєї смерті у 1924 році представляв Массачусетс у Сенаті США. Протягом свого перебування у Сенаті Лодж поступово став одним із найвпливовіших сенаторів; із 1918 року він був лідером республіканської більшості у Сенаті, а також із 1919 року очолював впливовий .

У Сенаті Лодж активно займався зовнішньою політикою; зокрема він підтримував іспансько-американську війну 1898 року, розширення американських територій та вступ США до Першої світової війни. Він також підтримував обмеження на імміграцію — був членом Ліги за обмеження імміграції () та вплинув на ухвалення Закону про імміграцію 1917 року ().

Ставши лідером комітету з міжнародних відносин після Першої світової війни, Лодж очолив республіканську опозицію Версальській угоді, розробленій президентом Вільсоном. Зокрема, Лодж запропонував чотирнадцять застережень до угодиАлюзія на відомі чотирнадцять пунктів Вільсона. Його основним застереженням було побоювання, що зобов'язання країн-членів Ліги Націй послаблять владу Конгресу та суверенітет США; ці застереження відіграли важливу роль у запровадженні права вето в Раді Безпеки ООН, яка була створена після Другої світової війни у 1945 році. Вільсон відмовився прийняти застереження Лоджа, і Сенат не ратифікував Версальську угоду з пунктом про Лігу Націй.

Лодж був сенатором до своєї смерті у 1924 році. Він помер після інсульту у віці 74 років 5 листопада 1924 року.

Лодж був одружений з Анною Кебот Міллс Дейвіс, у них було троє дітей. Син Генрі Кебота Лоджа Джордж () став поетом; син Джорджа (і внук Генрі) також став сенатором від Массачусетсу, був кандидатом у віцепрезиденти на виборах 1960 року та послом США у Південному В'єтнамі і Західній Німеччині.

Коментарі

Примітки

Джерела

__NOTOC__