У рамках відбіркового турніру до чемпіонату світу з футболу 1970 команди конфедерації КОНКАКАФ змагалися за одне місця у фінальній частині чемпіонату світу з футболу 1970. Ще один представник конфедерації, збірна Мексики отримала місце на футбольній першості автоматично як команда-господар.
Заявки на у участь у кваліфікаційного раунді подали 13 збірних. Заявку збірної Куби було відхилено, решта 12 команд розіграли між собою путівку на чемпіонат світу у три раунди:
Перший раунд: 12 команд-учасниць були розподілені між чотирма групами по три команди в кожній. Кожна команда грала із кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній на виїзді, переможці груп виходили до Півфінального раунду. Півфінальний раунд: 4 команди-учасниці були розбиті на дві півфінальні пари, переможці у яких, визначені за результатами двох матчів, по одному вдома і на виїзді, виходили до фінального раунду. Фінальний раунд: 2 команди-учасниці проводили між собою два матчі, по одному вдома і на виїзді, переможець за сумою двох ігор кваліфікувався до фінальної частини чемпіонату світу. При цьому у півфінальному і фінальному раундах для визначення переможця за сумою двох матчів враховувалися лише набрані у них очки, без урахуванні різниці голів. Таким чином для визначення переможця в одній півфінальній парі і у фінальному раунді довелося проводити додаткову гру на нейтральному полі.
Путівку на чемпіонат світу уперше у своїй історія здобула збірна Сальвадору, яка здолала у додатковому матчі фінального раунду збірну Гаїті завдяки єдиному голу, забитому у додатковий час гри.
Турнірний шлях Сальвадору на стадії півфінального раунду перетнувся зі збірною Гондурасу, що з огляду на напруження, яке існувало у взаємовідносинах двох сусідніх країн, спричиноло ескалацію конфлікту. Після другої гри між командами, що проходила у Сальвадорі, відбулося побиття футболістів і вболівальників гостей, що спричинило масові акції в Гондурасі, де у свою чергу постраждала чисельна трудова діаспора сальвадорців та навіть дипломати із цієї країни. На наступний день після додаткової гри між командами, проведеної на нейтральному полі, 27 червня 1969 року Гондурас розірвав із Сальвадором дипломатичні відносини, а вже наступного місяця конфлікт переріс у короткотривалу повноцінну війну. Враховуючи, що її каталізатором стало протистояння на футбольному полі, вона увійшла до історії як Футбольна війнаSoccer War 1969 .
Перший раунд Група 1 МісцеКоманда164301116+525421183+5314013212−10
США вийшли до півфінального раунду.
Група 2
МісцеКоманда15421195+424412153+2334112410−6
Гаїті вийшла до півфінального раунду.
Група 3
МісцеКоманда17431072+525421173+4304004211−9
Гондурас вийшов до півфінального раунду.
Група 4
МісцеКоманда164301105+5244202109+132410339−6
Сальвадор вийшов до півфінального раунду.
Півфінальний раунд Група 1 МісцеКоманда14220030+320200203−3
Гаїті пройшла до фінального раунду.
Група 2
МісцеКоманда1=2210131+21=2210113−2
Сальвадор і Гондурас виграли свої домашні ігри, набравши однакову кількість очок, тож було призначено додаткову гру на нейтральному полі для визначення учасника фінального раунду.
Сальвадор пройшла до фінального раунду.
Фінальний раунд МісцеКоманда1=2210142+21=2210124−2
Сальвадор і Гаїті виграли гостьові ігри, набравши однакову кількість очок, тож було призначено додаткову гру на нейтральному полі для визначення переможця кваліфікаційного раунду і, відповідно, учасника фінальної частини чемпіонату світу.
Сальвадор вийшов до фінальної частини чемпіонату світу.
Бомбардири 7 голів Хуан Рамон Мартінес
4 голи Гі Сан-Віль Воррен Арчибальд
3 голи
Гі Франсуа Жозеф Обас
Пітер Міллар
Віллі Рой
2 голи
Ральф Макпейт Нік Пападакіс Тібор Віг Едуардо Чаваррія Ельмер Асеведо Віктор Мануель Асукар
Хуан Франсіско Барраса Хоель Естрада Хосе Кінтанілья Гюг Гійом Рігоберто Гомес Дональдо Росалес
Пауль Рубен Корте Жуль Лагадо Рууд Скоонговен Рой Ваненбург Джеррі Бейкер
1 гол
Клайд Бест Вінстон Тротт Норман Паттерсон Серджо Дзанатта Леонель Ернандес Едгар Нуньєс Рой Саенс Волфорд Вонс Маріо Вега Маурісіо Ернесто Гонсалес Маурісіо Алонсо Родрігес
Едгар Гонсалес Нельсон Мельгар Девід Стокс Клод Бартелемі Жан-Клод Дезір Рейнольд Сен-Сурен Філіп Ворб Хосе Кардона Рафаель Дік Рейнальдо Мехія Марко Антоніо Мендоса
Хосе Уркія Леонард Веллс Ласеллес Данклі Еван Велш Воутер Брокке Антоніо Мартіна Ельсіо Мартіна Стюарт Остгуйзен Едвін Шал Дітріх Альбрехт Зігфрід Штріцль
1 автогол
Рудольф Сміт (у грі проти США)
Тайрон де ла Бастід (у грі проти Гватемали)
Селвін Мюррен (у грі проти Гватемали)
Примітки
Посилання Відбірковий турнір на RSSSF