Здоров'я жінок (англ. Women's health) — стан фізичного, психічного та соціального добробуту, а не просто відсутність захворювань чи вад здоров'я жінок та дівчат, численні аспекти котрого, а також досвід здоров'я та хвороб відрізняється від чоловічого через соціальні та біологічні причини. Здоров'я жінок ширше за репродуктивне, адже, крім проблем менструальності й менопаузи, раків репродуктивної системи, ризиків вагітності, побічних дій контрацепції, небезпечних абортів та пологів, жінки мають більше хронічних проблем нерепродуктивного здоров'я (як-от раки, серцево-судинні та психічні розлади, діабет, анемія, остеопороз, хвороба Альцгеймера, автоімунні порушення). Сучасні вчені (з 2020-х) замість «жіночого здоров'я» надають перевагу терміну «здоров'я жінок», що описує загальний стан здоров'я жінок та дівчат. За даними ВООЗ, надмірний акцент на репродуктивному здоров'ї став основним бар'єром на шляху забезпечення доступу до якісної медичної допомоги для всіх жінок.
За висновками ВООЗ, хоча біологія позначається на здоров'ї жінок, на нього значніше впливають соціальні фактори, такі як глобальна гендерна нерівність, фемінізація бідності, зайнятість та неоплачувана хатня робота, насильство проти жінок, гендерні стереотипи (як-от менструальні табу, традиції цноти) та мізогінні культурні практики (калічення вульви, сухий секс, примусове годування наречених), особливо в країнах, що розвиваються.
Попри те, що нині в розвинених країнах жінки живуть довше за чоловіків, у багатьох галузях медицини розвинених країн жінки та дівчата досі стикаються з більш ранніми та важчими захворюваннями з гіршими наслідками, ніж чоловіки. Жіноче здоров'я описане в медицині як «клаптикова ковдра із прогалинами». Проблеми здоров'я жінок також стосуються медичних ситуацій, пов'язаних не з біологією жінок, а з гендерною нерівністю, такими як дискримінація в доступі до медичного лікування. Здоров'я жінок викликає особливе занепокоєння через широку їх дискримінацію у світі, що позбавляє жінок та дівчат добробуту.
Насильство проти жінок, зокрема репродуктивне, сексуальне та домашнє, варіює від феміциду (селективні аборти, убивства честі) до репродуктивного тиску (див. Небезпечні аборти). Деякі практики є чи були традиційними (каро-карі, смерть за посаг, інфібуляція, бинтування ніг) або й інституціоналізованими (примусова стерилізація). Побічні ефекти та ускладнення контрацепції, небажана вагітність, зґвалтування, боротьба за доступ до абортів, кримінальні аборти створюють для жінок та дівчат значні ризики.
Загалом жінки більше потребують охорони здоров'я і водночас мають до неї гірший доступ, ніж чоловіки. Історично недопредставлені у соціальній та економічній владі, що обмежує їхній доступ до життєвих потреб, зокрема до розробки програм профілактики, контрацепції, захисту та стандартів, жінки також недостатньо репрезентовані у наукових дослідженнях, що стримує прогрес у цьому питанні.
Питання здоров'я жінок піднімаються феміністичним рухом, особливо там, де йдеться про захист від насильства та репродуктивне здоров'я та права. Міжнародний фемрух відповідає за більшу частину прийняття порядку денного для поліпшення жіночого здоров'я. У 2015 році ВООЗ визначила 10 основних питань жіночого здоров'я: рак, репродуктивне здоров'я, здоров'я матері, вірус імунодефіциту людини, інфекції, що передаються статевим шляхом, насильство проти жінок, психічне здоров'я, неінфекційні хвороби, юність та старіння.
Стислий огляд Навіть у розвинених країнах вагітність та пологи є значним ризиком для жінок: материнська смертність становить понад 250 000 смертей на рік (з великим розривом між країнами, що розвиваються, та розвинутими). При цьому супутня патологія нерепродуктивних захворювань, таких як серцево-судинні, сприяє смертності та захворюваності, зокрема, на гестоз. Хвороби, що передаються статевим шляхом, мають серйозні наслідки для жінок та немовлят: передавання мати-дитина призводить до мертвонародження та смертності новонароджених, а запальні захворювання жіночих геніталій — до безпліддя. Побічні ефекти та ускладнення контрацепції, небажана вагітність, зґвалтування, боротьба за доступ до абортів, небезпечні аборти та інші форми насильства проти жінок створюють для жінок та дівчат значні ризики.
Хоча показники провідних причин смерті: серцево-судинних захворювань, раку та хвороб легенів однакові за статтю, жінки мають відмінний від чоловічого досвід. Рак легенів як причина смертності обігнав інші типи раку у жінок, другим є рак молочної залози, рак прямої кишки, яєчників, матки та шийки матки. Хоча куріння є основною причиною раку легенів, серед жінок, що не палять, ризик його розвитку втричі більший, ніж серед чоловіків, що не палять. Рак молочної залози залишається найпоширенішим видом раку серед жінок у розвинених країнах і є одним із найважливіших хронічних захворювань жінок. Рак шийки матки залишається одним із найрозповсюджених раків у країнах, що розвиваються, хоча вакцина проти ВПЛ разом із диспансеризацією можуть обмежувати рак шийки.
Важливою перешкодою на шляху до покращення здоров'я жінок є недостатня репрезентація питань здоров'я жінок у наукових дослідженнях, зокрема, виключення жінок з клінічних досліджень. Багато препаратів, які призначають жінкам, ніколи не тестувались для жінок репродуктивного віку, а також існує відносна нестача основних досліджень жіночого здоров'я. Самок також часто виключають із клінічних досліджень. Найжорсткіша дискримінація в доступі до участі в дослідженнях для вагітних жінок. Це становить загрозу для застосування доказової медицини серед жінок і компрометує надання допомоги як жінкам, так і чоловікам.
Низка медичних спільнот, серед яких Товариство досліджень жіночого здоров'я в США, підтримують ширше визначення замість специфічних для жіночої анатомії тем, включаючи сфери, де існують біологічні відмінності між жінками та чоловіками.
Гендерні відмінності та реакції на лікування у багатьох сферах здоров'я особливо важливі. Значна частина доступної інформації надходить із розвинутих країн, від яких країни, що розвиваються, значно різняться роллю жінок та станом їх здоров'я.
Рівні смертності та тривалість життя Тривалість життя жінок більша за чоловічу, а рівень смертності нижчий протягом усього життя, незалежно від раси та регіону, через рідшу ризиковану поведінку (куріння, алкоголь та наркотики, акуратне водіння, менше виробничих травм, регулярні медичні скринінги).
Однак історично жінки помирали частіше, головним чином при пологах. У розвинутих країнах розрив зменшився після промислової революції. Основна різниця середньої тривалості життя жінок між розвиненими країнами та тими, що розвиваються, досі пролягає у репродуктивному віці. Якщо жінка переживає цей період, відмінності стають менш помітними, оскільки в подальшому житті неінфекційні хвороби стають основними причинами смерті жінок у всьому світі, при цьому смертність від серцево-судинних захворювань становить 45 % жінок старшого віку, потім рак (15 %) та захворювання легенів (10 %). Це створює додаткове навантаження на ресурси країн, що розвиваються.
Провідні причини смерті в США для чоловіків та жінок схожі — на хвороби серця припадає чверть усіх смертей, потім рак, захворювання легенів та інсульт. Жінки рідше гинуть від ненавмисних травм та самогубств, проте частіше від деменції. Зміна способу життя та культурні чинники, які сприяють зростанню розміру тіла, сприяють зростанню проблем із ожирінням та діабетом серед жінок, збільшують ризики серцево-судинних захворювань та інших неінфекційних хвороб.
Соціально маргіналізовані жінки частіше за немаргіналізованих помирають у молодшому віці.. "All-cause standardised mortality ratios were significantly increased in 91 (99%) of 92 extracted datapoints and were 11·86 (95% CI 10·42–13·30; I2=94·1%) in female individuals." Жінки з наркозалежністю, бездомні, проституйовані та/або ув'язнені живуть значно менше за інших жінок. У будь-якому віці жінки в цих стигматизованих групах помирають приблизно в 10-13 разів частіше, ніж інші жінки того ж віку.
Фактори Здоров'я жінок залежить від глобальних соціальних факторів. ВООЗ соціальною детермінантою здоров'я визначає гендер. Хоча біологія позначається на здоров'ї жінок, на них значніше впливають соціальні умови, такі як глобальна гендерна нерівність, насильство проти жінок, фемінізація бідності, зайнятість та неоплачувана репродуктивна робота, а також гендерні стереотипи та мізогінні культурні практики.
Гендерна нерівність та стереотипи
Зазвичай жінки мають недостатні економічні, соціальні статус та владу, що зменшує їх доступ до життєвих потреб, зокрема охорони здоров'я, попри нещодавні покращення в західних країнах. Гендерний розрив у здоров'ї ще гостріший у країнах, що розвиваються.
Жінки протягом всього життя стикаються з питаннями, пов'язаних не тільки зі сферою гінекології, при цьому жінки та дівчатка недопредставлені в клінічних дослідженнях, зокрема, у дослідженнях ефективності медичних препаратів.
Попри успіхи у доступі до медичної допомоги, жінок дискримінують в її отриманні: цей процес Айріс Янг назвала «внутрішньою ізоляцією», на відміну від «зовнішньої ізоляції».
Відмінностями в поведінці жінки знижують ряд ризиків для себе, зокрема: менше за чоловіків ризикують, менше споживають тютюну, алкоголю та наркотиків, зменшуючи ризик смертності від супутніх захворювань, включаючи рак легенів, туберкульоз та цироз. Інші фактори ризику, які є нижчими для жінок, включають аварії на транспортних засобах. Жінки мають менше виробничих травм, хоча це, ймовірно, може змінитися, як і ризик травм чи смерті на війні. Рівень самогубств серед жінок нижчий.
Соціальний погляд на здоров'я у поєднанні з визнанням того, що стать є соціальною детермінантою здоров'я, привів до створення першого Центру охорони здоров'я жінок імені Лейхгардта (1974, Австралія), що став прикладом підходу до охорони здоров'я жінок та до надання послуг у цій галузі.
Біологічні фактори На додаток до гендерної нерівності, особливі хвороботворчі процеси, однозначно пов'язані з жіночою статтю, створюють специфічні проблеми як у профілактиці, так і в охороні здоров'я, центрованих на чоловіках. Жінки та чоловіки відрізняються хромосомним складом, білковими генетичними продуктами, геномним імпринтингом, експресією генів, сигнальними шляхами та гормональним середовищем. Все це вимагає обережності при екстраполяції інформації, отриманої від біомаркерів від чоловіків, до жінок. Дослідження демонструють значні біологічні відмінності між статями у рівнях сприйнятливості, симптомах та реакції на лікування у багатьох основних галузях здоров'я.
Наприклад, через гомеостаз жінки чутливіші до коливань температури, в середньому температура їх тіла нижча. Хвороби серця, остеопороз, рак, депресія та деменція проявляються у жінок інакше, ніж у чоловіків. Жінки метаболізують багато препаратів, наприклад, ліки від депресії, інакше, ніж чоловіки. Жінки більше схильні до інфекцій сечових шляхів.
Жінки особливо вразливі в молодому та літньому віці: молоді жінки та підлітки змушені переживати ризики сексуального насильства, вагітності та підпільних абортів, а жінкам літнього віку часто бракує ресурсів, порівняно з чоловіками-однолітками, на додаток вони ризикують мати деменцію, зіткнутись із жорстоким поводженням та, як правило, погано почуваються.
Сексуальна освіта Проблеми репродуктивного та сексуального здоров'я жінок потребують системної сексуальної освіти, щоб безпечно інформувати усіх людей про статеве дозрівання, жіночу анатомію та фізіологію, жіночу сексуальність, меструальність та менопаузу, безпечний секс, інфекції, що передаються статевим шляхом, культуру згоди, контрацепцію, вагітність, пологи та їх ускладнення, гінекологічні захворювання, зокрема, репродуктивні раки.
Дослідження жінок у медицині Феміністки США 1980-х років привернули увагу до відносної нестачі основних досліджень жіночого здоров'я.