Двора Барон (; , Узда, Російська імперія — , Тель-Авів, Ізраїль) — ізраїльська письменниця, перекладачка, що писала сучасним івритом та зробила кар'єру як івритомовна авторка. Її називали «першою письменницею сучасним івритом»Lieblich, Amia. 1997. Conversations with Dvora: An Experimental Biography of the First Modern Hebrew Woman Writer. Berkeley, CA. 1997.. Написала близько 80 оповідань та повість під назвою «Вигнанці» (). Крім того, перекладала літературу на сучасний іврит, зокрема «Пані Боварі» Гюстава Флобера.
Ранні роки
Барон народилася в Узді, приблизно за 50 кілометрів від Мінська, який тоді входив до складу Російської імперії. Її батько, рабин, дозволив їй відвідувати ті ж уроки івриту, що й хлопцям, що було винятково для того часу, і їй доводилося сидіти в закритій жіночій зоні синагоги. Крім того, знову ж незвично для дівчат того часу, вона закінчила середню школу й отримала право викладати в 1907 році. Свої перші оповідання Барон опублікувала 1902 року, в 14-річному віці, в івритомовній газеті «Га-Меліц» (, ), редактором якої тоді був Леон Рабіновіч (). Вона була єдиною жінкою на світлині письменників на їдиші з Вільно 1909 року, коли там гостював Менделе Мойхер-Сфорім, але її нема на тогочасному фото з Менделе письменників на івриті з Вільно, бо вони відмовилися позувати з нею разом.
Була заручена з письменником Моше Бен-Еліезером (), але він згодом розірвав заручини.
Еміграція та життя в Палестині
1910 року, після смерті батька, а згодом знищення її села в результаті погрому, Двора виїхала до Палестини, оселившись у Неве Цедек, поселенні за межами Яффи, яке з 1909 року стало частиною нового міста Тель-Авів. У Палестині вона стала літературною редакторкою сіоністсько-соціалістичного журналу «Га-Поель га-Цаїр» (, )Lieblich, Amia (March 1, 2009). «Devorah Baron .» Jewish Women: A Comprehensive Historical Encyclopedia. Jewish Women's Archive. www.jwa.org. Retrieved 2016-06-26.. Незабаром вона одружилася з редактором, сіоністським активістом Йосефом Агароновічем (). 1915 року їх, разом із іншими євреями Палестини, османський уряд депортував до Єгиптуp. 9. Bernstein, Marc. 2001. Midrashj and marginality: The ‘Agunot of S. Y. Agnon and Devorah Baron. Hebrew Studies 42: 7-58. але вони повернулися з встановленням Британського мандату після Першої світової війни. 1922 року Барон та її чоловік пішли з журналу. Вона усамітнилася, залишаючись у своєму будинку до своєї смерті 20 серпня 1956 року.
Твори івритом
Двора Барон була першою лауреаткою премії Бялика за літературу. Пізніше їй також присудили премію Рупіна (1944) та премію Бреннера за літературу (1951)p. 8. Bernstein, Marc. 2001. Midrashj and marginality: The ‘Agunot of S. Y. Agnon and Devorah Baron. Hebrew Studies 42: 7-58..
Її творчість можна розділити на два періоди — коли вона була активною, сміливою молодою жінкою, а потім — усамітненою.
Під час фази саміництва, коли вона хворіла і залежала від інших, вона називала деякі свої попередні оповіді «шматтям». «Усамітнення» не було перебільшенням: вона вирішила «не ступити й кроку з будинку», навіть не пішла на похорони свого чоловіка, хоча один очевидець повідомив: «Я бачив, як вона спустилася на три сходинки і повернулася до свого будинку»p. 272. Govrin, Nurit. Devorah Baron, Early Chapters (in Hebrew), Jerusalem: 1988.. У цей період усамітнення вона продовжувала писати, складаючи «масив оповідань, що зображують світ, який видно через вікно кімнати інваліда» («Бе-Лев га-Керах», в «Парашійот»)"Shazar, Rachel (2007). «Baron, Devorah.» Encyclopaedia Judaica. 2nd ed. Vol. 3. Detroit: Macmillan Reference USA, 2007. p. 171. Retrieved via Gale Virtual Reference Library 2016-06-25. Freely available online via Jewish Virtual Library: .. Рахель Шазар зазначила, що її оповідання, «оживлені глибоким співпереживанням слабким і невинним», відображають глибоке знання: «жодна інша письменниця в Ізраїлі не була так добре знайома з джерелами іудаїзму, як Двора Барон».
Протягом цієї частини свого життя вона також зробила кілька важливих літературних перекладів на іврит, зокрема «Пані Боварі» Гюстава Флобера. Хоча вона була частиною сіоністського руху, вона багато писала про сільське життя в штетлах Литви, «іноді в майже поетичних тонах».
Твори «Сіпурім»/«Оповідання» () (Давар, 1927) «Ґеніза» () (Оманут, 1930) «Кетанот»/«Маленькі» () (Оманут, 1933) «Ма ше-Гая»/«Що відбулося» () (Давар, 1939) «Ле-ат ата»/«На зараз» () (Ам Овед, 1943) «Мі-Шам»/«Звідти» () (Ам Овед, 1946) «Га-Лабан» () (Ам Овед, 1947) «Шаврірім» () (Ам Овед, 1949) «Паршійот» () (Інститут Бялика, 1951) «Хулійот» () (Ам Овед, 1953) «Ме-Емеш»/«З учора» () (Ам Овед, 1955) «Аґав ореха» () (Сіфріят Поалім, 1960) «Га-Ґолім» () (Ам Овед, 1970) «Шлоша сіпурім» () (Світова організація сіоністів, 1975) «Крівот Ве-Сіпурім Ахерім» () (Ам Овед, 1997) «Фрадель/Шіфра» () (Бабель, 2001)
Також переклади на іврит, зокрема «Пані Боварі» Гюстава Флобера.
Праці про Двору Барон та її твори
Aharonovitz, Zipporah. By the Way (in Hebrew). Merhavyah: 1961. (Biography by her daughter) Bernstein, Marc. 2001. «Midrashj and marginality: The ‘Agunot of S. Y. Agnon and Devorah Baron.» Hebrew Studies 42: 7-58. doi:10.1353/hbr.2001.0017 Baram, Einat Eshel. 2011. «Outline of a Gender Conflict: Notes on an Early Story by Dvora Baron.» Women in Judaism: A Multidisciplinary Journal 8.2. online Govrin, Nurit. Ha-Maḥatsit ha-ri'shonah [Early chapters]: Devorah Baron (in Hebrew). Jerusalem: Mosad Byaliḳ, 1988. Jelen, Sheila. Intimations of Difference: Dvora Baron in the Modern Hebrew Renaissance. Syracuse: Syracuse University Press, 2007. Jelen, Sheila and Shachar Pinsker, eds. Hebrew, Gender, and Modernity: Critical responses to Dvora Baron's fiction (Studies and texts in Jewish history and culture, 14). Bethesda, MD: University Press of Maryland, 2007. Lieblich, Amia. Conversations with Dvora: An Experimental Biography of the First Modern Hebrew Woman Writer. Berkeley, CA: University of California Press, 1997. Lieblich, Amia. Embroideries: Conversations with Devorah Baron (in Hebrew). Jerusalem: Shoken, 1991. Pagis, Ada, ed. Devorah Baron: Mivḥar ma'amare bikoret ‘al yetsiratah (in Hebrew). Tel Aviv: ʻAm ʻoved, 1974. Seidman, Naomi. A Marriage Made in Heaven: The Sexual Politics of Hebrew and Yiddish. Berkeley, CA: University of California Press, 1997. Zierler, Wendy. 1999. «In What World? Devorah Baron's Fiction of Exile.» Prooftexts 19: 127—150.
Примітки
Посилання
Biographical article from the Jewish Women's Archive Institute for the Translation of Hebrew Literature Baron «in the Closet» An Epistemology of the «Women's Section»