Албанія — унітарна парламентська конституційна республіка, в якій президент Албанії є главою держави,а прем'єр-міністр Албанії — главою уряду в багатопартійній системі. Виконавчу владу здійснює уряд та прем'єр-міністр із своїм кабінетом. Законодавча влада належить парламенту Албанії. Судова влада не залежить від виконавчої та законодавчої влади. Політична система Албанії викладена в конституції 1998 року. Парламент прийняв чинну конституцію 28 листопада 1998 року. Через політичну нестабільність протягом своєї історії, країна мала багато конституцій. Албанія була утворена як монархія в 1913 році, у 1925 році вона стала республікою, а потім в 1928 році повернулася до демократичної монархії. Пізніше вона стала соціалістичною республікою до відновлення капіталізму та демократії в 1992 році.

Президент представляє єдність албанського народу в країні та за кордоном як глава держави,, а також є головнокомандувачем військами. Президент обирається шляхом таємного голосування та без обговорення Парламентом Албанії більшістю в три п'ятих всіх своїх членів, і в кожному випадку він обирається на 5 років. Президент забезпечує регулярну і скоординовану роботу та стабільність державної системи, захищає незалежність та територіальну цілісність Албанії та призначає прем'єр-міністрів на основі співвідношення сил у парламенті. Прем'єр-міністр призначається президентом після кожних парламентських виборів і повинен мати довіру парламенту, щоб залишатись на своїй посаді. Прем'єр-міністр обирається на основі загального виборчого права шляхом таємного голосування на чотирирічний термін. Конституція не встановлює обмежень щодо кількості строків для прем'єр-міністра. Де-факто прем'єр-міністр є найпотужнішою та найвпливовішою людиною в албанській політиці. Однак за відсутності прем'єр-міністра віце-прем'єр-міністр бере на себе такі функції, як головування уряду та ради міністрів Албанії.

Парламент є однопалатним законодавчим органом Албанії. Кількість представників — 140, які обираються всенародним голосуванням на чотирирічний термін. Найстарішими парламентськими документами що збереглись до наших днів є документами саме Албанського парламенту, мова йде про документи зборів 2 березня 1444 р., написані у Лежі під керівництвом Скендербега — лідера боротьби проти Османської імперії. З 1991 р., і впровадження плюралізму, в партійній системі домінують демократична та посткомуністична соціалістична партії. Парламентські вибори проводяться кожні чотири роки, останні відбулись у 2017 році.

Албанія є членом Організації Північноатлантичного договору,, а також офіційним кандидатом у члени Європейського Союзу.

The Economist Intelligence Unit у 2019 році описав Албанію як «гібридний режим» в якому існує «певна форма демократії».

Виконавча влада

З моменту проголошення незалежності в 1912 р. Албанія пережила різні моделі управління, включаючи міжнародний протекторат, монархію, однопартійний режим та парламентську республіку. Протягом усього цього періоду функція глави держави здійснювалась у різних формах.

В наш час президент Албанії (Presidenti) є главою держави, головнокомандувачем військами та представником єдності албанського народу. Президент опосередковано обирається Парламентом на п'ятирічний термін таємним голосуванням, що вимагає більшості у три п'ятих голосів усіх членів. Президент має повноваження гарантувати дотримання Конституції та усіх законів, виконувати функції головнокомандувача збройних сил Албанії, виконувати обов'язки парламенту, коли парламент не засідає, і призначати прем'єр-міністра. Президент має повноваження оголосити війну, помилувати, укласти мирну угоду, союз та угоду про участь у міжнародній організації; на вимогу уряду для затвердження таких дій, угод чи договорів потрібна проста парламентська більшість.

Прем'єр-міністр Албанії (Kryeministri) є головою уряду. Згідно з Конституцією, прем'єр-міністр є найвищим міністром уряду у виконавчій владі в парламентській системі Албанії. Прем'єр-міністра призначає президент; міністри також призначаються Президентом на підставі рекомендацій Прем'єр-міністра.Article 134, Section 1(b) of the Constitution of Albania (22 November 1998) Рада міністрів відповідає за проведення як зовнішньої, так і внутрішньої політики. Вона спрямовує та контролює діяльність міністерств та інших державних органів. Віце-прем'єр-міністр Албанії (Zëvendëskryeministri) є заступником глави уряду. За відсутності прем'єр-міністра віце-прем'єр-міністр бере на себе такі функції, як головування в кабінеті та Раді міністрів. +Перші особи державиПосадаІм'яПартіяПочинаючи зПрезидентІлір МетаСоціалістичний рух за інтеграцію24 липня 2017Прем'єр-міністрЕді РамаСоціалістична партія АлбаніїВересень 2013Віце-прем'єр-міністрЕрйон БрасеСоціалістична партія АлбаніїВересень 2017

Законодавча влада

Парламент Албанії (Kuvendi i Shqipërisë) є однопалатним законодавчим органом. До його складу входить не менше 140 членів, обраних на чотирирічний термін на основі прямого, загального, періодичного та рівного виборчого права шляхом таємного голосування. Відповідно до статті 45 Конституції, яка гарантує виборче право, народ Албанії здійснює свою владу через своїх обраних представників у парламенті. Після того як Парламент обрано, перша сесія, спікером якої є президент, проводиться не пізніше за 20 днів після завершення виборів. Діє 15 постійних комітетів. Позачергові засідання можуть бути скликані Президентом, Головою Парламенту, Прем'єр-міністром або однією п'ятою членів. Рішення приймаються на основі більшості голосів, якщо присутні більше половини членів, за винятком випадків, коли Конституція передбачає спеціальну більшість. Як визначено чинним виборчим законодавством Албанії, 140 депутатів парламенту обираються в багатомандатних округах. У межах будь-якого виборчого округу партії повинні досягти межі в 3 відсотки голосів, а передвиборчі коаліції — 5 відсотків голосів. Усі закони, прийняті парламентом, публікуються в офіційному журналі уряду « Флеторія Зіртаре».

Голова парламенту (Kryetar i Kuvendit) є головуючим у парламенті і обирається членами парламенту. Офіційна функція — модерувати дебати, приймати рішення щодо процедури, оголошувати результати голосування, вирішувати, хто може виступати, окрім того він має повноваження карати членів, які порушують процедури. У випадку якщо Президент тимчасово відсутній або не здатний виконувати свої повноваження, Голова бере на себе його функції.

Судова влада Албанія дотримується цивільно-правової традиції, яка базується на французькій системі права. Вона має трирівневу незалежну судову систему, що регулюється конституцією та національним законодавством, прийнятим Парламентом. Судова влада Албанії поділяється на три основні установи; «Вищі суди», до складу яких входять Верховний суд (Gjykata e Lartë) та Конституційний суд (Gjykata Kushtetuese), «проміжні суди», такі як апеляційний суд (Gjykata e Apelit), апеляційний суд за тяжкі злочини (Gjykata e Apelit për Krimet e rënda), апеляційний адміністративного суду (Gjykata Administrative e Apelit), а також «суди першої інстанції», такі як окружні суди (Gjykata e Rrethit Gjyqësor) та суд першої інстанції у справах про тяжкі злочини (Gjykata e Shkallës së Parë për Krime të Rënda).

Верховний суд є найвищою апеляційною інстанцією в Албанії; його слухання є відкритими, а рішення приймаються публічно, за винятком випадків, коли конфіденційність обвинуваченого повинна бути захищена. До його складу входять сімнадцять суддів: голова Верховного суду та шістнадцять рядових членів Верховного суду. Судді обираються серед суддів які мають стаж понад 10 років, або видатних юристів які здійснювали свою діяльність більше 15 років. Члени обираються максимум на один строк що триває 9 років. Конституційний суд є остаточним авторитетом щодо тлумачення Конституції та відповідності законів Конституції.

Вибори Після краху комуністичного режиму в країні перші багатопартійні вибори відбулися в 1991 році.Albania: Elections held in 1991 Inter-Parliamentary Union Конституція Албанії 1998 р . гарантує право голосу без обмежень за статтю, расою, соціальним статусом, рівнем освіти чи багатством. Право голосу має кожен громадянин Албанії який досяг 18 років. Чергові вибори відбуваються на посаду Президента, склад парламенту, посади префектів повітів, склад зборів округів, посади міських та муніципальних голів та склад міських та муніципальних рад.

Президент обирається шляхом таємного голосування та без обговорення парламентом більшістю у три п'ятих більшості всіх своїх членів строком на 5 років. Конституція встановлює обмеження у два терміни перебування на посаді. Парламент обирається на чотирирічний термін у дванадцяти багатомандатних округах, аналогічних 12 округам, із поправками для досягнення рівної кількості виборців у кожному окрузі до 3 %. В межах округів депутати обираються за пропорційною виборчою системою із , з виборчим порогом 3 % для партій та 5 % для союзів.Election Profile IFES Місця виділялися союзам згідно методу д'Ондта, а потім політичним партіям за методом Сент-Лагю.

Префекти округів та міські та муніципальні мери обираються на чотирирічний термін більшістю голосів, поданих у відповідних підрозділах місцевого самоврядування. Вибори до другого туру проводяться якщо жоден кандидат не набрав більшості в першому турі голосування. Члени повітових, міських та муніципальних рад також обираються на чотирирічні строки шляхом пропорційної системи.

Партії Албанія має багатопартійну систему в якій партіям дуже рідко випадає нагода отримати одноосібну владу, тож партії повинні співпрацювати для формування коаліційних урядів. Дві основні партії — Соціалістична партія Албанії (PS) і Демократична партія Албанії (PD). Албанія також має ряд другорядних партій. Нижче наводиться список політичних партій що були представлені на національному рівні в парламенті після парламентських виборів у 2013 році. Назва Скорочено Ідеологія Керівник МандатиСоціалістична партія Албанії Partia Socialiste e Shqipërisë PS Лівоцентризм, соціал-демократія, третій шлях, прогресивізм, про-західна, модернізм, соціальний лібералізм Еді Рама74 Демократична партія АлбаніїPartia Demokratike e Shqipërisë PD Правоцентризм, ліберальний консерватизм, консерватизм, націоналізм, проєвропейство, економічний лібералізм Лулзім Баша43 Соціалістичний рух за інтеграціюLëvizja Socialiste për Intigrim LSI Лівоцентризм, соціал-демократія, прогресивізм Моніка Криемадхі19 Партія справедливості, інтеграції та єдностіPartia për Drejtësi, Integrim dhe Unitet PDIU Праві, націоналізм, етнічний націоналізм, чамське питання Шпетим Ідрізі3 Соціал-демократична партія АлбаніїPartia Socialdemokrate e Shqipërisë PSD Соціал-демократія, лівоцентризм Скендер Джинуші1

Міжнародні відносини

Зовнішня політика здійснюється через Міністерство закордонних справ у Тирані. Албанія підтримує мережу з 50 дипломатичних представництв за кордоном і підтримує відносини з понад 115 країнами. Вона є членом Організації Північноатлантичного договору (НАТО), ООН, Ради Європи, Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку та ряду інших. Громадяни країни мають безвіз або мають отримати візу з прибуттям до 98 країн та територій, албанський паспорт знаходиться на 55-му місці за рівнем свободи подорожей згідно з індексом візових обмежень Хенлі. Албанія підтримує міцні дипломатичні відносини з такими країнами, як , , , , , Хорватія, , , , , , Кувейт та Швейцарія.

З часу падіння комунізму в 1990 році країна розширила свої роль та становище у європейських та міжнародних справах, підтримуючи та встановлюючи дружні стосунки з іншими країнами. Основними цілями міжнародної політики Албанії є приєднання Албанії до Європейського Союзу, міжнародне визнання Косово, визнання факту вислання албанців із Чаму,Konferencë për shtyp e Ministrit të Punëve të Jashtme z. Panariti lidhur me vizitën e fundit në Greqi , Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Albania, 2012-10-06 (in Albanian) допомога та захист прав албанців у Чорногорії, Македонії, Греції, південній Сербії, Італії та албанської діаспори.