Захист грошей від підроблення є певним елементом захисту банкнот, наділеним властивостями, що дозволяють без будь-яких сумнівів відрізняти справжні купюри від підробок. Введення великої кількості таких захисних елементів робить підробку значно більш трудомісткою або навіть неможливою. Захисні елементи створюються під час виробництва підкладки, а також за допомогою захищеної поліграфії в основному в спеціалізованих компаніях.

У світі існує понад 100 різних елементів захисту банкнот. Вони розділяються на розпізнавані людьми та машиночитні, які з'явилися в 1970-х роках одночасно з впровадженням машинної обробки банкнот. Прилюдно відома лише частина всіх захисних елементів, оскільки центральні або національні банки-емітенти зберігають відомості про найбільш цінні захисні елементи в таємниці та залишають їх для себе, щоб їх було важко наслідувати. З причин економічного характеру, а також з економії місця, кожна банкнота оснащується тільки декількома захисними елементами, при цьому для банкноти з вищою цінністю використовують спеціальні елементи захисту з вищою вартістю і додатковими характеристиками.

Попри широке поширення паперових грошей, захист монет від підробки в сучасному світі також залишається актуальним.

Ознаки, які розпізнаються людьми Банкноти на зразок євро і швейцарського франка мають безліч оптичних, тактильних і акустичних захисних елементів, тож люди можуть перевірити їх справжність без спеціального обладнання. Європейський центральний банк радить під час перевірки мацати - дивитися - нахиляти . Перш за все, слід перевірити тактильність банкноти (включаючи підкладку), потім оптичний дизайн і, нарешті, поведінку певних оптичних елементів під час нахилу.

З економічної точки зору, фальшивомонетники часто лише з достатньою точністю імітують окремі захисні елементи та нехтують тими, які, на їхню думку, перевіряються рідко або які вимагають більше часу на виготовлення. Таким чином, багатоступеневий підхід, як описано вище, значно підвищує ймовірність виявлення підробленої банкноти.

Щоб відрізнити підроблені гроші, потрібно добре знати вигляд справжньої банкноти та її властивості. Тому введення нової серії банкнот зазвичай супроводжується інформаційними кампаніями, які описують дизайн і основні елементи захисту, щоб ускладнити збут підробок. Тому багато центральних банків надають безплатні застосунки для мобільних пристроїв, щоб роз'яснити дизайн банкноти та розпізнавані людиною захисні елементи. Однак ці програми не призначені для того, щоб перевіряти справжність банкноти за світлиною, це лише інтерактивні інструменти, що роз'яснюють окремі елементи захисту.

Приклади застосунків для банкнот:

Швейцарські франки з інтерактивними 3D-ефектами доповненої реальності Малавійська квача з цікавими симуляторами ефектів нахилу і відчуття, а також інтерактивними 3D-ефектами доповненої реальності Південноафриканський ранд як офлайн-застосунок для роз'яснення та доповненої реальності Лілангені з Есватіні з цікавими симуляторами ефектів нахилу і відчуття, а також інтерактивними 3D-ефектами доповненої реальності

Підкладка Банкноти друкуються на спеціальній підкладці. Банкнотний папір в основному виробляється на основі бавовняних насінин, які отримують екологічно чистим способом з відходів текстильного виробництва. Бавовняні субстрати мають ту перевагу, що вони не руйнуються під час випадкового прання та нагрівання, мають особливе «відчуття паперу» і міцніші, ніж наявні в продажі папери на основі целюлози. Точний склад паперу не оприлюднюється з міркувань захисту і продається тільки грошовим друкарням. Льон (для долара США) або банан текстильний (для японської єни) також використовуються як альтернативна природна сировина в субстраті.

У багатьох випадках папір для банкнот забарвлюється по-різному в залежності від номіналу, щоб ускладнити підроблення. Наприклад, у першій серії банкнот євро використовувалися сірий (5 євро), червоний (10 євро), синій (20 євро), помаранчевий (50 євро), зелений (100 євро) і жовтувато-коричневий (200 євро) кольори.

Одним з провідних виробників захищеного паперу є паперова фабрика Louisenthal, дочірня компанія Giesecke+Devrient, з виробничими потужностями в Гмунд-ам-Тегернзе і Кенігштайн (Саксонська Швейцарія). Крім того, існує безліч паперових фабрик, керованих центральними банками.

Альтернативою відновлюваним сировинам є полімерні субстрати з біаксіально-орієнтованого поліпропілену (БОПП) . Такі пластикові банкноти демонструють кращу зносостійкість в деяких аспектах, ніж банкноти на бавовняній основі. Вони водостійкіші та більше підходять для вологих регіонів світу. Недоліком їх є те, що полімерні банкноти чутливі до тепла, а їх виробництво значно дорожче. Крім того, для них неможливі такі захисні елементи як унікальне відчуття паперу і рельєфне тиснення. Полімерні банкноти в Європі були виготовлені для румунського лея з 1999 року і для британського фунта з 2016 року. Були також окремі випуски з острова Мен і в Північній Ірландії. За межами Європи полімерні банкноти в основному зустрічаються в тропічних і субтропічних країнах, а також в Канаді (канадський долар).

Подальші розробки з 2010 року ґрунтуються на багатошарових підкладках із пластику й паперу для підвищення довговічності та об'єднання переваг паперу і пластика. До них відносяться підкладка Durasafe швейцарської фірми Landqart з комуни Ландкварт, на якій з 2016 року друкується дев'ята серія швейцарського франка, і гібридна підкладка від паперової фабрики Louisenthal, яка використовується для деяких номіналів в Ямайці, Бутані, Південній Африці та Вірменії.

Формат банкнот

Більшість валют світу використовують різні виміри довжини та/або ширини для номіналів, менші формати для дрібніших номіналів і великі формати для великих. Уважається, що це ускладнює підроблення зі зміною номіналу. У банкнотах євро першої серії (ES1) використані формати від 120 × 62 мм (5 €) до 160 × 82 мм (500 €). У восьмій серії швейцарського франка використовувалися банкноти шириною 74 мм, що мають різні довжини від 126 до 181 мм. В цілому, у світі існує тенденція до зменшення розміру банкнот, щоб знизити виробничі витрати та знизити ризик пошкодження дрібних гаманців.

Для долара США використовується єдиний формат 66 мм × 156 мм, тож, наприклад, 5-доларову банкноту можна легко фальсифікувати в 50-доларову, додавши нуль до п'ятірки, тим більше що дизайн і колірна гамма всіх номіналів однакові.

Серійний номер

Тактильне сприйняття за допомогою дотику особливо добре відчувається на паперових підкладках через їх шорсткість або тиснення поверхні. Для банкнот на полімерній основі (пластикових) ці ефекти виражені слабо.

Відчуття паперу Особливі тактильні відчуття досягаються завдяки спеціальному складу бавовномістких волокон у підкладці. Вони значно відрізняються від тактильних відчуттів у наявної в продажу паперу для писання чи друкування на основі целюлози.

тиснення Під час друку банкнот майже завжди застосовується метод металографії (Intaglio). Друкарська фарба переноситься на папір під високим тиском в кілька тисяч барів, тож створюється відчутний рельєф, і друкарська фарба глибоко проникає в папір. Європейські банкноти серії Europa (ES2) також мають короткі опуклі лінії на лівому і правому краях, що допомагає сліпим людям зі слабким зором розрізняти номінали.

Акустика На звук банкнотного паперу під час її деформації впливають паперові волокна в підкладці та процес друку. Банкноти звучать «важче» звичайного паперу, особливо якщо під час їх друку застосовувалася металографія на обох сторонах і вона не є зношеною.

Видимі елементи захисту Основні елементи захисту (Рівень 1) можуть бути перевірені безпосередньо людиною без використання додаткових засобів. Ці елементи захисту, як правило, не використовуються під час машинного визначення справжності.

Видимі елементи захисту - це будь-які помітні елементи банкноти. Загальновідомо, що банкноти містять водяні знаки, які легко побачити на світлі, або що захисні смуги вбудовані в папір. На додаток до елементів захисту, що видно за нормального освітлення, існують інші, які змінюються в залежності від кута зору, такі як райдужні друковані фарби та плівкові елементи.

Водяні знаки Водяні знаки включаються в паперову підкладку при її виробництві, з використанням різної товщини паперу. Зазвичай їх можна знайти в місцях банкнот, де немає тексту або зображень. Під час погляду на просвіт тонкіші частини здаються світлішими, товстіші - темніше. Виготовлення справжніх водяних знаків досить трудомістке, і, отже, вони є дуже надійним елементом захисту.

Прозорі вікна У банкнотах, в яких як підкладка використовуються прозорі полімери, прозорі вікна становлять собою прозорі ділянки полімерної основи, на які нанесений малюнок. Цей елемент безпеки використовувався в старих серіях болгарських банкнот номіналом 20 левів, австралійськім доларі, румунській леї, чилійській банкноті 2000 песо, мексиканських банкнотах 20 і 50 песо або деяких сінґапурських доларах. Однак, завдяки зростанню можливостей комерційно доступних струменевих принтерів зі спеціальними чорнилами для друку на пластиці, цю функцію оптичного захисту стає все легше імітувати, і, отже, вона більше не є адекватним захистом від підробок. Таким чином, новіші серії банкнот на основі полімерних підкладок додатково покривають прозору ділянку тонкоплівковими елементами з голографічними ефектами, що іноді по-різному виглядають спереду і ззаду. Прикладами цього є канадський долар серії 2011 і австралійський долар серії 2016 року.

Аналогічний ефект також може бути досягнутий для банкнот на основі бавовняних або інших натуральних волокон. Для цього в підкладці проробляються отвори зі заданим контуром і площею до 300 мм² і з обох сторін приклеюється тонкоплівковий елемент. Банкноти євро серії Europa (ES2) використовують цю високоякісну захисну функцію для номіналів від 20 євро. Цей елемент називається портретним вікном, воно прозоре під час погляду на світло, і з обох боків банкноти в ньому можна бачити портрет Європи, який також забезпечений голографічними елементами для захисту від копіювання.

Мікротекст Суміщувані зображення складаються зі зображень, що доповнюють одне одного або їх фрагментів спереду і ззаду, які утворюють загальну картину тільки за спостереження на просвіт. Прикладами можуть служити швейцарський хрест, буква D на останніх німецьких марках або число номіналу на банкнотах євро першої серії 2002 року. Суміщені зображення важко відтворити, тому що під час друку на обох сторонах необхідна щонайбільша точність. Перевага їх полягає в тому, що навіть незначні неточності фальшивомонетників легше розпізнати.Різні візерунки або символи друкуються один над одним або поруч один з одним, тож разом вони утворюють впізнаване зображення. Навіть найменші неточності друку можуть бути розпізнані неозброєним оком, оскільки тоді зображення виглядає спотвореним.

Плівкові елементи Шляхом вставлення або нанесення плівкових елементів досягається оптичне і важковідтворюване маркування поверхні. Кінеграми та голограми - це друковані візерунки, що включені в банкноту у вигляді металевих або пластикових плівок. Вони представляють зовнішній вигляд, що залежить від кута огляду, який імітує дво-тривимірні зображення чи рухомі зображення. У серії Europa банкноти номіналом 100 і 200 євро використовують «супутникову» голограму, яка переміщує маленькі символи € навколо номіналу під час нахилу . Плівкові елементи також можна сполучати з прозорим вікном.

Тривимірні ефекти, такі як опуклості або зсув об'єктів виконані за допомогою мікродзеркальної технології. Велика кількість крихітних дзеркал (близько 40000 на мм²) вирівняно та вибито в матеріалі, тож сума їх відображень призводить до того, що зображення динамічно переміщається, як тільки ви міняєте кут нахилу банкноти. Такі плівки виробляються G+D для захисної нитки RollingStar .

Гільйош і орловський друк