Аріа́дна Микола́ївна Лобода́ (, Кам'янець-Подільський — , Київ) — українська архітекторка, діячка культури і мистецтва.

Біографія Аріадна Лобода народилася 20 січня 1919 року в Кам'янці-Подільському.

1941 року закінчила Харківський інженерно-будівельний інститут. У 1944—1980 роках працювала в інституті «Київпроект». Обіймала посади начальника відділів уніфікації і стандартизації проєктних рішень, внутрішньої типізації, керівника майстерні, головного архітектора проєкту.

1969 року отримала премію Ради міністрів СРСР за проєкт птахофабрики у селищі Калита Київської області.

Після виходу на пенсію була заступницею Ради ветеранів Київської міської організації Національної спілки архітекторів України. Брала участь у діяльності правозахисного і благодійного товаристві «Меморіал».

Київська міська державна адміністрація призначила Аріадні Лободі «довічну міську стипендію видатним діячам культури і мистецтва».

24 липня 2017 року міська організація Національної спілки архітекторів України повідомила про смерть Аріадни Лободи на 99-му році життя.

Проєкти

У Києві реалізували цілу низку проєктів Аріадни Лободи:

середня школа № 117 на Лютеранській вулиці, 10 (1954—1955), дитячий будинок на вулиці Герцена, 9 (1958—1959), адміністративний будинок на Кловському узвозі, 9 (1955—1956), лабораторний корпус на вулиці Осиповського (1969), лабораторний корпус «Гіпрохіммашбуду» на бульварі Лесі Українки (1973—1974), житлові будинки на вулицях Назарівській, 13 (1949—1950), Великій Васильківській, 143—147 (1952—1954), 153—155 (1953—1954), бульварі Тараса Шевченка, 42 (1967—1968), триповерхові житлові будинки на Чоколовці (1953—1954), квартали на Сирці (1958—1963), житловий масив на вулиці Щусєва (1967—1971), дачне селище письменників у Кончі-Озерній (1960—1962), реконструкція церкви «Сілоам» на вулиці Вітряні Гори, 6 (2005).

Аріадна Лобода разом з іншими архітекторами розробляла проєкти:

будівлі Київського політехнікуму зв'язку на вулиці Леонтовича, 11/18, спільно з Віктором Єлізаровим (1949—1956), управління аеропорту «Жуляни», спільно з Віктором Єлізаровим (1946—1949), житлового будинку Максима Рильського (1949—1957), Палацу піонерів на вулиці Івана Мазепи, 13 (1962—1964) та інших.

Примітки

Джерела