Меніпп Гадарський (; жив у III ст. до н. е.) — філософ-кінік та сатирик, на честь якого названі сатиричні жанри «меніппова сатира» та «меніппея». Його праці, жодна з яких не зберіглася, мали важливий вплив на Варрона та Лукіана, який називав Меніппа разом з Антисфеном, Діогеном та Кратетом одним з найвизначніших кініків.
Життя Про життя Меніппа зберіглося мало подробиць. Він був фінікійцемDiogenes Laërtius, Lives and Opinions of Eminent Philosophers Book VI, Chapter 8, Section 99 з грецького міста ГадараBlank, David, "Philodemus" , The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Spring 2019 Edition), Edward N. Zalta (ed.), accessed 3 June 2020. в Келесирії (сучасна Йорданія)Stephanus Byz.; Strabo, xvi.Strabo's Geography 16.2.29. Античні джерела погоджуються на тому, що він був рабом, який служив громадянину з Понту, але певним чином отримав свободу і переїхав до Фів. Діоген Лаертський згадує сумнівну "The tradition that he was a moneylender and speculator in marine insurance is probably apocryphal, resting as it does on the always dubious authority of Hermippus." Donald Dudley, (1937) A History of Cynicism, page 70 історію, згідно з якою Меніпп накопичив статки як лихвар, втратив їх та вкоротив собі вікуDiogenes Laërtius, Lives and Opinions of Eminent Philosophers Book VI, Chapter 8, Sections 99-100 .
Твори Меніпп писав сумішшю прози та віршів, проте всі його твори є втраченими. Відомо, що в своїх працях він порушував серйозні питання в дусі глузування, і особливо захоплювався нападами на епікурейців та стоїків. Страбон і Стефан Візантійський називали його «серйозно-комічним» (, spoudogeloios).
Твори Меніппа справили значний вплив на пізнішу літературу, тому сатиричні жанри «меніппова сатира» та «меніппея» були названі на його честь. Зберіглися деякі фрагменти з твору «Saturae Menippeae» авторства Варрона, які були написані, імітуючи стиль МеніппаCicero, Academica, i. 2, 8; Aulus Gellius, ii. 18; Macrobius, Sat. i. 11. Один з діалогів, приписаних Лукіяну, його наслідувачу, називається Меніпп, але оскільки підзаголовок («Оракул мертвих») схожий на твір, приписаний Меніппу Діогеном Лаертським, було висловлено припущення, що це є відсилкою до твору «Некромантія».
До того ж, Афіней згадує праці, що називаються «Симпозіум»Athenaeus, 14.629F та «Аркесілай»Athenaeus, 14.664E, а Діоген Лаертський також згадує «Продаж Діогена» ( )Diogenes Laërtius, vi. 29. авторства Меніппа, що, ймовірно, є основним джерелом історії про те, як Діоген Сінопський начебто був захоплений піратами та проданий у рабство.
Примітки