Архелай () — цар Спарти з роду Агіадів IX або VIII століття до н. е., правив спільно з Харілаєм з роду Еврипонтидів. Син царя Агесілая I. Під час правління Архелая давньогрецький політичний діяч Лікург провів свої реформи у спартанському законодавстві. Разом з Харілаєм цар, після благословення дельфійського оракулу, захопив місто на півдні Аркадії. Наступником Архелая став його син Телекл.
Життєпис Архелай — син царя Агесілая I. Його співправителем з роду Еврипонтидів був Харілай. На думку британського історика Пола Картледжа, Архелай і Харілай є першими спартанськими царями-співправителями. Естонський історик також зазначає, що це перша пара царів, про спільні дії яких згадується в джерелах. Картледж відносить період правління Архелая і Харілая до 775—760 років до н. е., історики Джордж Форест і Джозеф Фонтенроуз — до 775—750 років до н. е.. Згідно з хронологією істориків Едварда Покока, Джона Бріджеса Оттлі та Джона Ратта, Архелай повинен був правити в 879—819 роках до н. е., згідно з Діодором Сицилійським — у 885—826 роках до н. е.
Спартанці сумували за Лікургом, який покинув місто ще в дитинстві Харілая через поширення чуток про нього з боку матері Харілая і її родичів. Громадяни бачили в ньому постать керівника і наставника, а також говорили, що царів від народу відрізняли лише титул і почесті. Царі також чекали на Лікурга, сподіваючись, що після його повернення люди стануть поважніше до них ставитись. Лікург тим часом звернувся до Дельфійського оракула. Піфія назвала його боголюбним і сказала, що Аполлон дарує спартанцям порядки кращі, ніж в інших державах. Підбадьореним цим, Лікург повернувся в Спарту, почавши змінювати державний устрій. Лікург зібрав широке коло людей для здійснення свого плану. Коли настав потрібний час, він наказав 30 знатним чоловікам в повному озброєнні вийти на площу, щоб вселити страх можливим опірникам. Прийнявши це за заколот, Харілай сховався в храмі Афіни Міднодомної, але після умовлянь вийшов з нього. На це Архелай сказав, що його співправитель не міг гніватися навіть на своїх ворогів.
Під час правління Харілая та Архелая Лікург запровадив реформи в спартанському законодавстві, які обмежили, але при цьому зміцнили владу царів. Одна з них — герусія, рада з 28 старійшин і 2 царів, що вирішувала суперечки. Якщо раніше царі намагалися досягти єдиновладдя, то відтепер вони входили в герусію і могли ухвалити рішення тільки спільно з іншими її членами. Колишня влада царів поширювалася тільки на війни. Крім герусії, Лікург ввів усну конституцію Велику Ретру, народні збори апеллу, можливо, ефорів та ін.
Згідно з Полом Картледжем, близько другої половини VIII століття до н. е. Дельфійський оракул благословив завоювання міста Егісу на півдні Аркадії, наказавши присвятити Аполлону половину отриманих земель. Архелай разом з Харілаєм захопили його, зробивши жителів рабами. Сучасні вчені вважають слова оракула справжніми. На думку Картледжа, їх істинність доводять встановлені Спартою релігійно-політичні відносини з Дельфами та спільна дія царів у завоюванні. На думку професора Ірландського національного університету в Мейнуті Джорджа Леонарда Хакслі, скірити були союзниками спартанців під час захоплення Егісу.
За свідченнями Діодора Сицилійського, Архелай правив 60 років. Його наступником став його син Телекл.
Примітки
Джерела та література
Джерела
Література