Броненосці типу «Прінчіпе ді Каріньян» () - броненосці Королівських військово-морських сил Італії другої половини 19-го століття.
Історія створення Початково кораблі були замовлені як дерев'яні фрегати, але в процесі будівництва отримали залізну броню.
Через брак досвіду італійських кораблебудівників будівництво кораблів затягнулось, так що лише «Прінчіпе ді Каріньяно» встиг взяти участь в Третій війні за незалежність Італії.
Конструкція Всі кораблі дещо відрізнялись своїми розмірами.
Силова установка складалась з восьми парових котлів та однієї парової машини одиночного розширення потужністю 1 968 к.с., яка обертала один гвинт, та забезпечувала швидкість у 10,4 вузлів. Крім того на трьох щоглах було встановлене вітрильне оснащення класу баркентини.
Озброєння «Прінчіпе ді Каріньяно» складалось з десяти 203-мм гармат та дванадцяти нарізних 164-мм гармат. Озброєння «Мессіни» та «Конте Верде» складалось з чотирьох 203-мм гармат та 18 x 164-мм гармат. Крім того, кораблі мали таран.
Надводні частини «Прінчіпе ді Каріньяно» та «Мессіни» були обшиті кованою залізною бронею товщиною 121 мм, натомість «Конте Верде» мас залізну броню лише у носовій частині. Решту корабля захищала традиційна дерев'яна броня.
Представники Назва Верф Закладений Спущений на воду Вступив у стрій Доля «Прінчіпе ді Каріньяно»Principe di Carignano «Cantiere della Foce», Генуя Зданий на злам у 1875 році «Мессіна»Messina «Regio Cantiere di Castellammare di Stabia», Кастелламмаре-ді-Стабія Зданий на злам у 1880 році «Конте Верде»Conte Verde «Cantiere navale fratelli Orlando», Ліворно Зданий на злам у 1880 році
Література Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 Энциклопедия броненосцев и линкоров. / А.Е. Тарас, Минск, 2002
Посилання
Броненосці типу «Прінчіпе ді Каріньяно» на сайті www.marina.difesa.it