Емоційне міркування (з англ: ) — це процес, коли людина робить висновки про якісь факти, ґрунтуючись лише на своїх почуттях. Наприклад: «Я недовіряю і сумніваюсь, значить, мій партнер мене обманює». Це форма когнітивного упередження, при якій людина не може набути нового досвіду, який поставить під сумнів її попередні переконання (див. Когнітивно-поведінкова терапія).

Насправді емоції з'являються під час роздумів про подію, за якою людина спостерігає. Здебільшого ця людина перебуває в несвідомому стані, під впливом певних когнітивних упереджень та забобонів. Отже, емоції в жодному разі не можуть бути основою для оцінки правильності припущення, оскільки вони є результатом здогадки.

Уперше цей термін запровадив психіатр Аарон Т. Бек та представив його у 1979 році в межах своєї концепції когнітивно-поведінкової терапії. Загалом звичка прислухатися до своїх негативних передчуттів замість того, щоб дивитися на факти об'єктивно, характерна для людей, схильних до депресії. Однак в стресових ситуаціях усі люди можуть реагувати на подію емоційно, а не раціонально.

Вплив Через підтверджену упередженість людина схильна до емоційних міркувань та пов'язаних з ними самообману, не ставить під сумнів зроблене припущення й ігнорує факти, які його спростовують. Нестача реальних доказів ще більше посилює ще й інші когнітивні упередження.

Когнітивно-поведінкова терапія Емоційному міркуванню приділяється особлива увага в когнітивно-поведінковій терапії, яка за допомогою сумнівів виявляє у пацієнта моделі мислення, що з'являються в результаті отримання негативних емоцій. Згодом їх замінюють іншими зразками мислення, які побудовані на позитивних емоціях.

Ненасильницьке спілкування Ненасильницьке спілкування протистоїть емоційним висновкам, звертаючи увагу людини на процес під час якого виникають почуття. Воно базується на тому, щоб людина брала на себе відповідальність за свої емоції й ставила під сумнів припущення — особливо ті, які призводять до негативних емоцій.

Приклади Ось декілька прикладів хибних висновків на основі емоційних міркувань:

«Я почуваюся винним, значить я винен.» «Я злюсь на іншу людину, значить вона зробила щось не так.» «Я знаю, що мій чоловік зраджує, тому що я ревную.» «Подивіться, який прекрасний світ! Значить, має бути Бог, який його створив.»

Примітки