Нови́й Би́ків — село в Україні, Новобасанської сільської громади Ніжинського району Чернігівської області.

Географія

Село розташоване на півдні Чернігівщини, на лівому березі річки Супій, за 28 км від залізниці Кобижчі (колишня гілка цукроварні).

Відстань до районного центру автомобільними шляхами — 63 км, до обласного — 160 км.

Селом пролягає автомобільна дорога Київ–Суми.

Історія У писемних джерелах уперше згадане 1621 року. Поруч, на правому березі Супою, розташований Старий Биків, згаданий на письмі 1564 року. На теренах Нового Бикова виявлено кургани бронзової доби (II тис. до н. е.), городище часів Давньої Русі. За княжих часів тут була слобода й існувало укріплення князя Юрія Семеновича Рожиновського, у якого 1592 року, за участь у козацькому повстанні під проводом Косинського, польський король Сигізмунд I забрав землі.

На Західному Бикові: Високі Могили  — Обозна та Гостра, від яких простягаються 17 курганів різної височини та величини, зокрема Голодна Могила. На Східному Бикові — 12 курганів. За народними переказами, станом на 1872 рік, коло Обозної Могили отаборилися козаки, які біля Голодної Могили «истребили они голодомъ ляховъ». Місцеві кажуть, що це було ще за часів Богдана Хмельницького. Водночас козаки знищили жидів, яких було чимало в Басані. Про це свідчить давнє жидівське кладовище у Бикові. Сирський архідиякон, перебуваючи у Бикові 1653 року, писав: «Бакоми (Быковъ) большой городъ в развалинахъ, похожій на Васильковъ; жители очень бедны и малочисленны, потому что сильно пострадали отъ чумы». З 1517 до 1592 року землі Бикова і суміжних сіл належали родові Рожиновських. Останній — Юрій Семенович — помер 1611 року. З 1592 року ці землі і ще 9 населених пунктів, прилеглих до нього, перебувають у власності польського короля Сигізмунда I, а керувати ними він доручив Переяславському старості Янушеві Острозькому. По його смерті на початку 1620 року містечка Березань, Биків, Яблунів та Миргород були виокремлені з Переяславського староства, і Сигізмунд III урочисто передав їх Янові Чернишевському, аби надалі виробляти селітру. У грудні 1620 року  польський король віддає староство Переяславське з Яготином і Гельмязовом Волинському воєводі, князеві Іванові Заславському, а сам утримує містечка Березань, Старий Биків, Яблунів, Миргород, що доручив своєму намісникові Іванові Чернишевскому. Згодом, 21 серпня 1621 року, присудженими королеві Яблуневом і Миргородом віддано керувати королівському коморникові Бартоломеєві Обалковському, якому доручили «Слободи і землі Київські, які перебувають за Дніпром, наново осажені, тобто, містечка Березань, Биков, Яблонов, Миргород, з хуторами і селищами, і слободами, які до них належали…». Відтоді село, розташоване на лівому березі Супою, здобуло назву Новий Биків, а на правому Старий Биків.

1648 року остаточно сформована Биківська сотня.

28 квітня 1661 року в Бикові була перша і остання в історії елекційна козацька рада, що обрала Якима Сомка гетьманом.[ З 1762 року Биківська волость разом із сусідніми селами належала генерал-фельдмаршалові, останньому гетьманові, графові Кирилові Розумовському, налічуючи 1206 душ різностанового козацтва, а з 1803 року — його доньці Васильчиковій Ганні Кирилівні. По її смерті з 1826 року Новий Биків належав графові Васильчикову Олексієві Васильовичеві, а з 1854 року — його синові Васильчикову Олександрові Олексійовичеві, що 1871 року продав маєтки баронові Миколі Єгоровичеві Маєндорфові, який, померши 1906 року, заповів їх своїй дружині Олександрі Миколаєвні за журналом губернського збору за 1907 рік.

Існує легенда, що коли Катерина II 1775 року знищила Запорозьку Січ, козак Бик зі своїми синами обрав мальовниче місце на правому березі Супою й осів там. Невдовзі сини не поладнали з батьком і осіли на лівому березі річки. Там, де жив старий Бик, постало село Старий Биків, а де його сини — Новий Биків. Але цю легенду, наймовірніше, вигадала Московія. Тож у писемних джерелах 1621 року Новий Биків названо великим містечком, а Старий биків 1564 року — козацьким сотенним селищем.[https://ukrainaincognita.com/mista-ta-regiony/chernigivska-oblast/bobrovytskyi-raion/novyi-bykiv

1845 року при церкві Успіння Пресвятої Богородиці було відкрито церковно-парафіяльну школу.Черниговскія Епархіальныя извѣстія: (подшивка). — 1861. — с. 170 (№ 14, 8 октября).

1885 року село налічувало 337 дворів та 1691 особуhttp://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&Image_file_name=book/0015773.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=0 с.63.

1896 року барон Маєндорф побудовав у Новому Бикові цукровий завод. Є маєток Маєндорфів.

1901 року в містечкові мешкало 3220 осібСписок населенных мест Черниговской Губернии, имеющих не менее 10 жителей по данным 1901 года / Черниговский Губернский Статистический комитет. — Чернигов: Тип. Губ. Правления, 1902. — с..

З 1926 — село Новобасанського району Ніжинської округи, з 2956 мешканцями.Административно-территориальное деление Союза ССР и список важнейших населенных пунктов с хронологическим перечнем постановлений об изменений границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г. Изд-во Народного комиссариата внутренних дел, 1929, 320с.

У Новому Бикові збережена пам'ятка архітектури початку XIX ст. — Успенська церква. Вона збудована у 1801—1804 роках в ампіровому стилеві на бажання графа Розумовського.

Під час Другої світової війни у 1941—1943 роках село окуповали війська Третього Рейху. У перші дні німецькі окупанти, за сприяння місцевих колаборантів («поліцаїв»), розстріляли членів тодішньої панівної Всесоюзної більшовицької комуністичної партії. За збереженими даними,Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Чернігівська область / Ред. кол. тому: Дериколенко О. І. (гол. редкол.), Бутько О. Г., Власенко В. І., Горбач В. М., та ін., АН УРСР. Інститут історії. — К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1972. — 780 с. http://resource.history.org.ua/item/0013546 2 січня 1943 року гітлерівці під час окупації спалили живцем 63 мешканців села. На тому місці 1965 року встановлено пам'ятник (ця подія була у Старому Бикові, де встановлено пам'ятний знак). В роки війни понад 600 селянів воювали з нацистськими загарбниками на різних фронтах. Список мешканців Нового Бикова на стовпі у центрі села, загиблих у Німецько-радянській війні, становить 422 особи.

У 1964—1995Рішення Чернігівської обласної ради роках до Новобиківської селищної ради, окрім Старого Бикова, належало село Чистопілля, що постало серед чистого поля, як селище відділу радгоспу.

З 15 лютого 2017 року село належить Новобасанській сільській об'єднаній територіальній громаді.

Російське вторгнення в Україну 2022 року під час російського вторгнення в Україну село було окуповане з 27 лютого до 31 березня. Зокрема, у селі перебували частини 297-ої зенітно-ракетної бригади, 21-ої окремої мотострілецької бригади та 6-й танковий полкХто розстрілював мирних людей на Київщині та Чернігівщині: перелік підрозділів військ РФ Сухопутних військ Російської Федерації.«Їх виводили по одному і розстрілювали»: масові убивства під час російської окупації на Чернігівщині, Дмитро Джулай, Радіо Свобода, 29 квітня 2022

Окупанти скоїли низку військових злочинів у селі: заборона людям вільно пересуватися рідним селом, заборона ховати померлих на кладовищі, численні випадки мародерства (грабунок крамниць і населення), руйнування житла та цивільних об'єктів (було зруйновано школу, дитячий садочок, лікарню, АЗС), взяття у полон цивільних та знущання з них, розстріл трьох та викрадення двох цивільних осібUkraine: Apparent War Crimes in Russia-Controlled Areas, Summary Executions, Other Grave Abuses by Russian Forces, Human Rights Watch, April 3, 2022'Ook in Oekraïens dorpje Stary Bykiv mannen geëxecuteerd door Russen', Nederlandse Omroep Stichting, 5 Apr 2022The Prisoners in a Cellar in the Ukrainian Village of Novyi Bykiv, The New Yorker, 8 Apr 2022After Russians’ retreat, scarred Ukrainian village recounts month of terror, The Guardian, 9 Apr 2022Tekenen van genocide in Oekraïne, maar volkerenmoord moet wel bewezen worden, Nederlandse Omroep Stichting, 9 Apr 2022«Завтра буду п@издить»: як російські військові знущалися над родиною полоненої вчительки +ENG SUB Слідство. Інфо. Розслідування, репортажі, викриттяРосія: насильницьке зникнення української вчительки, Необхідно терміново встановити місце її перебування та припинити свавільні затримання Human Rights Watch, June 14, 2022Окупанти використовують українських дітей в якості живого щита при переміщенні колон техніки Головне управління розвідки Міністерства оборони України. 12 березня 2022 року під час обстрілу загинула 46-річна Алла Дукій, вчителька початкової школи і психолог, що приїхала до села з Києва увечері 24 лютого 2022. 21 березня 2022 року загинув 59-річний мешканець Нового Бикова Іван Плотник, що працював єгерем місцевого господарства.

Деталі злочинів російських окупаційних військ можна прочитати у статті: Масові вбивства у Новому та Старому Бикові.

19 квітня 2022 року ЗСУ розмінували село.

Вікторія Андруша (одна з двох незаконно захоплених осіб) була звільнена з полону обміном 29 вересня 2022 рокуУкраїна виміняла ще 4 морпіха та 2 цивільних Українська правда, 29 вересня 2022.

Загиблі під час Російсько-української війни Єсипок Андрій Анатолійович (04.01.1994 — 29.08.2014) — молодший сержант поліції, 14-й батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець». Загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з облоги поблизу міста Іловайська, на дорозі поміж селом Новокатеринівка та хутором Горбатенка (Донецький район, Донецька область). Турчин Ростислав Миколайович (17.05.2002 — 23.02.2023) — відбував військову службу молодшим сержантом у складі 3-ої бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана Національної гвардії України. Загинув 23 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання на околиці міста Бахмута (Донецька область), потрапивши під щільний мінометний обстріл та отримавши травми несумісні з життям. Чалій Руслан Олегович (15.05.1990 — 18.05.2023) — навідник механізованого відділення 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Загинув у районі Бахмута на Донеччині і вважався зниклим безвісти. Похований 19.03.2026 у Новому Бикові. Понько Олександр Іванович (06.12.1980 — 28.08.2023) — військовослужбовець Збройних Сил України, молодший сержант військової частини А3283. Загинув 28 серпня 2023 року під час бою з російськими військами поблизу села Іванівське (Бахмутський район, Донецька область), отримавши рани несумісні з життям. Костеров Ігор Олегович (02.06.1988 — 27.02.2024) — гранатометник 1-го стрілецького відділу 1-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти 41-го окремого мотопіхотного батальйону (в/ч А 4066 о/к «Північ»). Загинув 27 лютого 2024 року під час бою з російськими військами поблизу населеного пункту Синьківка (Куп'янський район, Харківська область), отримавши рани несумісні з життям. Мринський Сергій Валентинович (12.09.1976 — 23.08.2024) — З 20 липня 2024 року ніс службу у лавах ЗСУ. Брав участь у бойових діях на посаді стрільця-помічника гранатометника 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців. 23 серпня 2024 року у бою біля населеного пункту Водяне Волноваського району Донецької області отримав поранення несумісні з життям. Похований 25 жовтня 2025 року в селі Новий Биків Приз Олександр Петрович (09.12.1990 — 05.11.2026) — З листопада 2023 року захищав Україну у складі 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Загинув 05 лютого 2026 року біля населеного пункту Герасимівка Синельниківського району Дніпропетровської області. Похований 13.11.2026 у Новому Бикові.

Див. також Масові вбивства у Новому та Старому Бикові

Політика

Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року в селі функціювала окрема виборча дільниця № 740071, розташована всередині будинку культури.

Результати