Прік Ольга Яківна (23 квітня 1921, Євпаторія, Таврійська губернія — 3 червня 2010, Хайфа) — караїмська тюркологиня, дослідниця караїмської мови, кандидатка педагогічних наук (1953), доцентка (1960).
Життєпис За національністю — караїмка. Батько — Яків Михайлович Прік, бухгалтер, мати — Раїса Абрамівна Прік, домогосподарка. У 1939 році закінчила з відмінним атестатом середню школу № 1 у Сімферополі.
З 1939 по березень 1941 року — студентка Кримського педагогічного інституту (факультет російської мови та літератури). Навчання було перервано у зв'язку з окупацією Криму німецькими військами. Перебуваючи на окупованій території в місті Сімферополі, в 1943—1944 роках була пов'язана з членами підпільної організації й працювала на користь радянської влади, що підтверджується довідкою, виданою зас. голови Комісії ОК ВКП (б) у справах підпільних організацій І. Козловим № 237 від 7 червня 1944 року. У 1944 році, після звільнення Криму від німецьких окупантів, виїхала в Москву. Була прийнята на II курс МДУ, філологічний факультет, відділення східних (тюркських) мов. У 1949 році закінчила МДУ, захистивши дипломну роботу на тему «Граматичний нарис кримсько-караїмської мови (в порівнянні його з західно-караїмською мовою)» (науковий керівник: доцент Е. В. Севортян ; рецензент: професор Н. К. Дмитрієв). Отримала диплом № 170713, за яким присвоєно кваліфікацію науковця в галузі філологічних наук і викладача ВНЗ. У 1953 році закінчила аспірантуру Інституту національних шкіл АПН РРФСР за фахом «методика викладання російської мови в національній школі». За дисертацію «Методика викладання російської іменника в V класі кумикської школи» присуджено науковий ступінь кандидата педагогічних наук. Диплом кандидата наук МК-ПД № 00190, виданий 27 березня 1954 року.
З 1953 по 1992 рік працювала у напрямку Міністерства освіти РРФСР в Дагестанському державному університеті імені В. І. Леніна на кафедрі загального мовознавства, потім на кафедрі методики викладання російської мови. Одночасно в 1958—1964 роках була заступницею декана історико-філологічного факультету, в 1964—1969 роках — деканкою філфаку. У 1960 році Вищою атестаційною комісією затверджена у вченому званні доцента (атестат доцента МДЦ № 006338). Спільно з В. М. Криштопа працювала над підручниками для шкіл Дагестану. Розробляла програми й методичні посібники для студентів з методики викладання російської мови в неросійській школі.
У 1969 році надано почесне звання Заслуженого вчителя школи ДагАССР. З 1971 по 1976 рік — членкиня науково-методичної Ради з російської мови при Управлінні навчальних закладів Міносвіти СРСР в Москві. У 1992 році вийшла на пенсію (персональну пенсію РРФСР).
Після виходу на пенсію і смерті чоловіка, Сергія Івановича Смородина, проживала з сім'єю дочки в Ізраїлі в м Хайфа, де померла 3 червня 2010 року на 90-му році життя.
Науково-громадська діяльність
Громадська діяльність
Позаштатна наукова співробітниця Інституту Національних шкіл АПН РРФСР (Москва) Членкиня Науково-методичної ради з російської мови при Управлінні навчальних закладів Міністерства освіти СРСР (Москва) (з 1971) Деканка (на громадських засадах) факультету підвищення кваліфікації вчителів російської, мови й літератури Дагестану.
Звання
Наукова співробітниця у галузі філологічних наук і викладача ВНЗ (1949) Науковий ступінь кандидата педагогічних наук (1953) Вчене звання доцента (1960) Почесне звання Заслуженого вчителя школи ДагАССР (1969)
Нагороди
Медаль за заслуги перед республікою Медаль «Ветеран праці»
Праці Основні наукові роботи в області тюркології та методики викладання російської мови неросійським.
Всього опубліковано 750 друкованих аркушів монографій, підручників, статей в журналах і методичних збірниках (всього 105 назв).
підручник для студентів «Методика викладання російської мови в національній школі» підручники російської мови для 4-6 класів дагестанських шкіл (у співавторстві) наочні посібники (настінні таблиці) з російської мови для національних шкіл і методичні керівництва до них методичні посібники для вчителів.
Публікації О. Я. Прік про караїмську мову
О. Я. Прик. Очерк грамматики караимского языка (крымский диалект) — Махачкала: Дагучпедгиз, 1976. —12 печ. листов. О. Я. Прик. Грамматика караимского языка // М. Э. Хафуз. Русско-караимский словарь (крымский диалект). — Москва, 1995. — C. 6-68.Раздел «Грамматика караимского языка» является сокращенным вариантом монографии О. Я. Прик «Очерк грамматики караимского языка (крымский диалект)», 1976. О. Я. Прик. Грамматика караимского языка // Караимская народная энциклопедия, том З. Язык и фольклор караимов. — Москва, 1997. — C. 35-81. Раздел "Грамматика караимского языка (фонетика, морфология) " является сокращенным вариантом монографии О. Я. Прик «Очерк грамматики караимского языка (крымский диалект)», 1976.
Відгуки та рецензії
Н. А. Баскаков. Рецензия на монографию О. Я. Прик «Очерк грамматики караимского языка (крымский диалект)» // Советская тюркология. — № 5. — 1976. Д. М. Хангишиев. Новая работа — монография доцента О. Я. Прик «Очерк грамматики караимского языка (крымский диалект)» // газета «Дагестанский университет». — Махачкала, — 25 июня 1976. Отзывы на «Очерк грамматики караимского языка (крымский диалект)» проф. Дмитриева, проф. Севортяна, проф. Джанмавова.
Публікації О. Я. Прік про караїмів
О. Я. Прик. Незабываемые встречи (к 130-летию со дня рождения С. М. Шапшала) // газета «Караимские вести». — Москва, — 2001. О. Я. Прик. Учёным быть легко, человеком — трудно (к 130-летию со дня рождения С. М. Шапшала) // Караимская газета, специальный выпуск ко II Всенародному съезду крымских караимов. — Евпатория, — 2003. — 25 мая. О. Я. Прик. Наша газета — «Къарай хаберлер» // газета «Караимские вести». — № 4, — Москва, 2001. О. Я. Прик. Мой маленький народ — крымские караимы // газета «Время». — № 577, — Тель-Авив, — 2 апреля 2002.
Публікації про О. Я. Прік
О. Я. Прик. С думой о караимском языке // газета «Къарай хаберлер». — № 5, — Москва, — 2001. О. Я. Прик. Москва в моей судьбе. — 2003. О. Я. Прик. Через годы, через расстояния // газета «Вести». — Тель-Авив, — 5 октября 2000. О. Я. Прик. Автобиография. — 2004. Г. В. Гасанова. «40 лет, отданных науке и просвещению» (к 80-летию О. Я. Прик) 1. Научное исследование крымско-караимского языка. 2. Педагогическая деятельность в Даггосуниверситете. Махачкала: Дагестанская правда, 31 января 2003. Альбом «Ольга Прик: архивные материалы (посвящается её 85-летию)» — Международный Институт крымских караимов: Симферополь, Украина — Слиппери Рок, США — Хайфа, Израиль: 2006. — 29 стр.
Примітки