Дмитро Вікторович Губернієв ( 6 жовтня 1974, Дрезна, Орєхово-Зуєвський район, Московська область, Російська РСФСР, СРСР) — російський телеведучий, спортивний коментатор телеканалу «Матч ТВ», головний редактор Об'єднаної дирекції спортивних телеканалів ВДТРК (2013—2015). Лауреат премії ТЕФІ в 2007, 2015 і 2019 роках.
З 15 січня 2023 року перебуває під санкціями РНБО за антиукраїнську діяльність.
Біографія Народився 6 жовтня 1974 року в Дрезні Орехово-Зуєвського району Московської області. Батько — скловар, мати — фармацевтДмитрий Губерниев: «Заполню любую паузу!» // «7 дней», 25.09.2008.
Один з дідів — Валентин Степанович Губернієв (нар. у січні 1927 в Тверській області), служив телефоністом в артилерії на Далекому Сході, брав участь у радянсько-японській війні. В один із днів війни він їхав в «полуторці» (ГАЗ-АА), яка зупинилася, щоб підвезти одного з бійців: Валентин поступився тому бійцеві місцем, проте в той же момент боєць був убитий пострілом японського снайпера. Пізніше Валентин Степанович проходив службу в групі радянських військ у Німеччині і, за своїми спогадами, був свідченням безлічі мародерств. Нагороджений орденом Вітчизняної війни та медаллю «За перемогу над Японією». Працював зварювальником на Байконурі. Інший дід — перший чоловік бабусі по материнській лінії Василь Пушков, потрапив на фронт влітку 1941 року і загинув у грудні того ж року під Ленінградом.
Закінчив середню школу № 2 міста Сходні (нині — Середня загальноосвітня школа № 22 мкр. Сходня міста Хімки).
У 1995 році з відзнакою закінчив Тренерський факультет Російської академії фізичної культури. Навчався в Інституті підвищення кваліфікації працівників радіо і телебачення. Після закінчення вузу працював фітнес-інструктором, охоронцем, тренером з фізпідготовки в «Лужниках». Майстер спорту з академічного веслування. Перший дорослий розряд з лижних гонок.
Був одружений з екс-чемпіонкою світу з легкої атлетики, бігункою Ольгою Богословською. Син — Михайло, народився 8 вересня 2002 року. У 2020 році син закінчив школу і вступив до ВШЕ.
Кар'єра на телебаченні У середині 1990-х років часто брав участь у радіо — та телевізійних конкурсах: серед них-перший конкурс спортивних коментаторів на «НТВ-Плюс» і конкурс ведучих на телеканалі ТВ-6. Брав уроки сценічної мови у відомого педагога Світлани Корнельївни Макарової, яка навчала Катерину Андрєєву, Леоніда Парфьонова, Тіну Канделакі, Сергія Брильова, Михайла Зеленського і ряд інших відомих сучасних російських телеведучих. Згодом він так розповідав про отриманий досвід: «Я в цій країні — чемпіон з вимови скоромовок, і всім зобов'язаний, безумовно, найбільшій жінці планети — Світлані Макаровій. Бо з двометрової гугнявої дилди вона за якісь неповні два роки виліпила людину, яка навіть зараз за її методикою викладає».
Прийшов на телебачення тільки в 1997 році — цього року Дмитро за конкурсом був зарахований до штату співробітників нещодавно утвореного телеканалу ТВЦ.
З червня 1997 по вересень 2000 року працював спортивним коментатором і ведучим новин спорту на цьому телеканаліИнтервью. «Семейная газета» Днепропетровск, 26.11.2009. З 1999 по 2000 рік деякий час вів щотижневу програму «Спортивний експрес» на ТВЦ у парі з газетним журналістом з «Спорт-Експресу» Володимиром Гескіним. Іноді читав за кадром тексти анонсів спортивних трансляцій, що демонструвалися в ефірі. Надалі несхвально відгукувався про свого колишнього начальника, керівника спортивної редакції ТВЦ в 1997—2006 роках Сергія Ческидова, який на думку Губернієва, «кілька разів намагався його звільнити і не допускав до ефірів».
З 1998 по 2004 рік паралельно був коментатором каналу Eurosport, часто працював на футбольних оглядах «Євроголи» та «Журнал Ліги чемпіонів». У 1999 році Губернієв збирався піти на «НТВ-Плюс», але Анна Дмитрієва не прийняла його на роботу. Приблизно в цей же час заступник головного редактора спортивних програм ТВЦ Василь Кікнадзе запропонував Губернієву перейти на ВДТРК. У вересні 2000 року коментатор пішов з ТВЦ на РТР, тим самим прийнявши пропозицію Кікнадзе, який вже перейшов на інший канал у лютому 2000 року.
З вересня 2000 року — спортивний коментатор телеканалів «Росія-1» і «Спорт» (пізніше «Росія-2»). Ведучий спортивного блоку в інформаційній програмі «Вісті», співведучий каналу «Доброго ранку, Росія!» (2002—2005). Ведучий програм «Спорт За тиждень» (2001—2002) «Щоденник чемпіонату світу з футболу» (2002, 2014) «Вісті-Спорт» (2002—2013), «Збірна Росії» 2003—2008), «Тиждень спорту з Дмитром Губернієвим» (2007—2013),, «Біатлон з Дмитром Губернієвим» (2010—2015) «Територія бою» (2011), «Ти — коментатор!» (2012), «Великий спорт» (2013—2015) та «Великий футбол» (2014—2015). Також неодноразово брав участь у проектах «Форт Боярд» і «Новорічний Блакитний вогник».
Працював на декількох Олімпійських ігор з 2000 року як коментатор і ведучий щоденників. Паралельно коментував конкурс пісні «Євробачення» — в 2008, 2010, 2012, 2014, 2016 і 2019 роках.
Вперше прокоментував біатлонну гонку в грудні 2001 року, коли телеканал РТР вирішив показати в записі напередодні Олімпійських ігор у Солт-Лейк-Сіті кілька трансляцій з Кубка світу. Допомагав йому віце-президент Союзу біатлоністів Росії і відомий суддя Вадим Меліхов. Потім по черзі з Губернієвим працювали спортивні журналісти Василь Вахетов і Андрій Кондрашов. Основним коментатором біатлонних ефірів на каналах ВДТРК Губернієв став у 2006—2007 роках.
У 2010 році вів інтелектуальне шоу «Хто хоче стати Максимом Галкіним?» на каналі «Росія-1». З серпня по жовтень 2014 року на цьому ж каналі виходила екстремально-інтелектуальна телегра «Клітка», де Губернієв також працював ведучим.
З 29 серпня 2013 по 30 вересня 2015 року — головний редактор Об'єднаної дирекції спортивних телеканалів ВДТРК.
З 14 вересня 2013 року — коментатор телевізійної версії змагань з танкового біатлону на телеканалі «Росія-1».
10 грудня 2013 року вийшов дебютний максі-сингл під назвою «Вітер біатлону», де Губернієв виступив вокалістом.
З осені 2014 року в парі з Борисом Смолкіним вів гумористичну передачу «Це смішно» на телеканалі «Росія-1». У ніч з 2 на 3 листопада 2014 року в парі з Дмитром Тереховим коментував побиття рекорду Ніком Валлендою на телеканалі «Діскавері Росія». У тому ж році виступив ведучим двох документальних фільмів Петербурзького «П'ятого каналу» — «Моє радянське дитинство» і «Моя радянська юність».
З 1 листопада 2015 року співпрацює за договором зі спортивним телеканалом «Матч ТВ». Коментатор біатлону, ведучий програм «Все на матч!» і «Біатлон з Дмитром Губернієвим». При цьому залишається штатним співробітником ВДТРК, радником генерального директора телеканалу «Росія-1». Іноді робить репортажі для програми «Вісті тижня».
З березня по квітень 2016 року також був коментатором розважального шоу «Людина проти мухи» на телеканалі «Че».
У квітні 2018 року на каналі «Моя планета» пройшов показ туристичного змагання «Чужі в місті», де Губернієв також виступив як коментатор.
З 13 травня по 24 червня 2018 року в парі з Мариною Кравець вів шоу «Ліга дивовижних людей» на каналі «Росія-1».
25 жовтня 2020 року провів святковий 1359-й тираж лотереї «Російське лото» з нагоди 50-річчя лотереї «Спортлото» замість померлого Михайла Борисова.
Громадська діяльність З січня 2006 року був членом Громадської ради «Молодої Гвардії Єдиної Росії».
23 лютого 2012 року разом з депутатом від Партії «Єдина Росія» Ольгою Баталіною був ведучим мітингу прихильників прем'єр-міністра і кандидата в президенти РФ Володимира Путіна на 3-й термін, що проходив у ЛужникахПутин собрал в Лужниках для битвы за Россию 130 тысяч сторонников «РИА-Новости», 23.02.2012. 3 березня 2018 року там же вів аналогічний мітинг на підтримку Путіна разом з Яною Чуриковою, Світланою Зейналовою та Федором Бондарчуком.
У травні 2016 року увійшов до складу Головного штабу військово-патріотичного руху «Юнармія» разом з президентом Асоціації військово-тактичних ігор Михайлом Галустяном, виконавчим директором Російського географічного товариства Артемом Манукяном і космонавтом Сергієм Крикальовим. Рух було відтворено за ініціативою міністра оборони РФ Сергія ШойгуМинобороны пообещал создать сотни центров для юнармейцев «Meduza», 28.05.2016.
З квітня 2017 року є членом Громадської палати міського округу Хімки.
На президентських виборах 2018 року увійшов до ініціативної групи з висунення Володимира Путіна на 4-й термін кандидатом у президенти Росії і є його довіреною особоюГуберниев объяснил, почему поддерживает выдвижение Путина в президенты / ren.tv (29.12.2017). На виборах мера Москви того ж року став довіреною особою Сергія Собяніна.
Резонансні епізоди
Висвітлення матчу «Спартак» Москва — ЦСКА 28 серпня 2011 року під час перерви матчу «Спартак» — ЦСКА прозвучали висловлювання, які були віднесені багатьма на адресу В'ячеслава Малафєєва:
«Попереду вирішальні матчі, а у нас говно в воротах стоятиме»
Дмитро Губернієв, спільно з колегою по репортажу, також згадав вбивство «студента Агафонова» біля нічного клубу і «Марину, коли вона загинула… коли вона втікала». При цьому коментатори були впевнені, що всі мікрофони вимкнені (пізніше, при обговоренні даного епізоду в ефірі програми Мінаєв LIVE, прозвучала версія про те, що коментатору було відомо про те, що відбувається в ефірі і куди йде сигнал трансляції). Звук транслювався в прямому ефірі на інтернет-трансляцію. Пізніше сам Губернієв, коментуючи даний епізод, наполягав, що не висловлював що-небудь на адресу дружини В'ячеслава Малафєєва — Марини Малафєєвої.
Сам Малафєєв заявив про те, що не залишить цю справу без відповіді.
В інтерв'ю газеті БалтІнфо Губернієв заявив:
«Я можу лише вибачитися. Те, що призначалося для вух мого колеги, розійшлося по всьому Радянському Союзу. Ідіоматичні вирази — це погано в ефірі … Я говорив про воротаря збірної Данії. Там хіба щось було про воротаря „Зеніта“? Йому ще треба місце в основі завоювати»
Керівництво петербурзького «Зеніту» направило офіційний лист з проханням дати оцінку події відразу в три організації: РФС, РФПЛ і телеканал «Росія-2».
17 лютого 2012 року В'ячеслав Малафєєв подав на Дмитра до суду, 29 жовтня позовну заяву було задоволено частково. У квітні 2013 року Московський обласний суд відхилив апеляцію Губернієва, залишивши в силі рішення — виплатити компенсацію в розмірі 75 тис. рублів Малафєєву і спростувати сказані в ефірі висловлювання.
У грудні 2013 року в рамках програми «Великий спорт» відбулося інтерв'ю, в якому Губернієв і Малафєєв оголосили про досягнення примирення і відсутність подальших розбіжностей.
Інцидент зі збірною Узбекистану на церемонії відкриття Зимових Олімпійських ігор 2014 року Під час трансляції церемонії відкриття Зимових Олімпійських ігор 2014 в Сочі Дмитро Губернієв назвав збірну Узбекистану збірною Таджикистану. Це застереження викликало бурю обурення в Узнеті, а на сайті change.org була опублікована петиція з вимогами офіційних вибачень від Губернієва| Губерниев Д. В. Должен принести официальные извинения спортсменам сборной Республики Узбекистан. | Change.org. Також Губернієв в прямому ефірі назвав команду Монголії командою Монако, команду Ісландії командою Ірландії, команду Домініканської Республіки командою з острова Домініка.
Наступного дня Дмитро Губернієв висловив жителям Узбекистану офіційні вибачення і побажав узбекистанським спортсменам вдалого виступу.
Інцидент отримав продовження в Узнеті через рік, коли під час трансляції змагань з плавання на 50 метрів брасом на чемпіонаті світу з водних видів спорту в Казані, коментатор двічі назвав узбецького спортсмена Владислава Мустафіна білоруським плавцем.
Євробачення-2016 В ході прямої трансляції музичного конкурсу Губернієв спотворив сенс пісні української співачки Джамали «1944», присвяченої депортації кримських татар з півострова при СРСР. За версією коментатора, композиція присвячена покидаючим батьківщину в пошуках кращого життя в результаті міграційної кризи в Європі«Евровидение-2016». Главное «Meduza», 15.05.2016.