Андреас Марія Карл фон Аулок (; 23 березня 1893, Кохельсдорф — 23 червня 1968, Вісбаден) — німецький офіцер, оберст вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Біографія Син лейтенанта Прусської армії Франца фон Аулока і його дружини Антонії, уродженої Шенгейдер. Молодший брат генерал-майора Губертуса фон Аулока.
Учасник Першої світової війни. 9 квітня 1920 року демобілізований. Пройшов підготовку офіцера резерву. З 1 грудня 1938 року — командир 10-ї роти 87-го піхотного полку. З 26 серпня 1939 року — командир 2-го батальйону 212-го піхотного полку 79-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії. З 1 листопада 1940 року — командир 226-го піхотного полку своєї дивізії. Учасник Німецько-радянської війни. В лютому 1943 року полк був повністю знищений під час Сталінградської битви, проте сам Аулок був поранений і евакуйований з котла. 24 лютого 1943 року відправлений в резерв ОКГ, а 10 березня очолив бойову групу своєї дивізії, куди увійшли рештки розбитої частини.В березні дивізія була знову сформована в районі Сталіно і Аулок очолив свій полк. Учасник боїв на Кубані. 10 листопада відряджений на курси командирів дивізій, а потім відправлений в штаб командувача військами в Нідерландах. З 15 лютого 1944 року командант фортеці Сен-Мало. Після висадки союзників у Нормандії організував оборону Сен-Мало, маючи гарнізон з близько 12000 осіб. За проявлену хоробрість отримав від американських солдатів прізвисько «Безумець із Сен-Мало» (The Madman of St. Malo). 18 серпня 1944 року разом з 400 вцілілих бійців капітулював.
Звання
Лейтенант (22 березня 1912) Оберлейтенант (18 серпня 1917) Гауптман запасу (21 липня 1920) Гауптман резерву (9 листопада 1937) Гауптман (20 жовтня 1938) Майор (23 листопада 1940) Оберстлейтенант (14 серпня 1940) Оберст (16 березня 1942)
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу (9 листопада 1914) 1-го класу (24 лютого 1915) Військовий хрест Карла Едуарда (19 липня 1916) Почесний хрест (Ройсс) 3-го класу з мечами (28 березня 1917) Орден Білого Сокола, лицарський хрест 2-го класу (8 червня 1917) Нагрудний знак «За поранення» в сріблі (3 травня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки; 1 грудня 1938) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (27 листопада 1939) 1-го класу (21 червня 1940) Німецький хрест в золоті (27 жовтня 1941) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Кубанський щит Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям лицарський хрест (6 листопада 1943) дубове листя (№551; 16 серпня 1944) Відзначений у Вермахтберіхт «Солдати всіх частин, які були під командуванням коменданта оберста фон Аулока, витримали натиск найсильніших ворожих сил протягом майже трьох тижнів героїчної боротьби і завдали ворогу важких кривавих втрат.» (18 серпня 1944)
Література
Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997. THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945, Biblio-Verlag, Osnabrück, 1987. Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001 Die Wehrmachtberichte 1939–1945 Band 3, Seite 207
Примітки