Кату́ньчик сибірський (Leucosticte arctoa) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в горах Північно-Східної Азії.

Опис Довжина птаха становить 14-18 см, вага 22-48 г. Виду притаманний статевий диморфізм: самиці дещо світліші за самців. Крім того, рожеве забарвлення деяких частин тіла, притаманне самців, у них відсутнє.

Самців в залежності від підвиду мають сірувате або буре забарвлення. Живіт у них рожевуватий. Також рожевуватими є крила (частково), гузка і надхвістя. Представники деяких підвидів мають рожевувате тім'я, у іних підвидів воно світло-сіре або чорне. Дзьоб міцний, роговий, очі карі.

Підвиди Виділяють п'ять підвидів: L. a. arctoa (Pallas, 1811) — Алтайські гори, західні Саяни, гори Танну-Ула; L. a. cognata (Madarász, 1909) — східні Саяни, захід Байкальського хребта; L. a. sushkini Stegmann, 1932 — нагір'я Хангай; L. a. gigliolii Salvadori, 1869 — північ Байкальського хребта, Становий хребет; L. a. brunneonucha (Brandt, JF, 1842) — гніздиться від гирла Лени до Камчатки і на Курилах, а також у Внутрішній Монголії та на заході Хейлунцзяну. Зимує в північному Китаї на південь до Хебею, в Кореї і Японії (на південь до центральної частини острова Хонсю.

Темні, рожеві і сивоголові катуньчики раніше вважалися підвидами сибірського катуньчика, нині вважається, що вони утворюють надвид.

Поширення і екологія Сибірські катуньчики гніздяться на високогір'ях, на кам'янистих плато, в гірській тундрі і загалом в скелястих гірських районах, слабо порослих рослинністю.

Поведінка У негніздовий період сибірські катуньчики утворюють великі зграї. Вони живляться переважно насінням трав, а також іншими частинами рослин. Влітку іноді харчуються комахами. Сезон розмноження триває з червня по серпень, північні популяції починають гніздитися в липні. Гніздо має чашоподібну форму, зроблене з трави, корінців, лишайників і моху, встелене шерстю і пір'ям. Воно розміщується на землі або серед каміння. В кладці 3-5 яєць, інкубаційний період триває 2 тижні. Пташенята покидають гніздо на 3 тиждень. І самці, і самиці піклуються про них ще кілька тижнів.

Примітки

Джерела P. Clement, A. Harris, J. Davis: Finches and Sparrows, Helm Identification Guides, London 1993/1999, ISBN 0-7136-5203-9 Horst Bielfeld: Zeisige, Girlitze, Gimpel und Kernbeißer. Verlag Eugen Ulmer, Stuttgart 2003, ISBN 3-8001-3675-9. Позвоночные животные России: Сибирский вьюрок

Посилання