Василь Іванович Духо́та ( 10 січня 1926, Старі Петрівці) — український художник декоративної кераміки.
Біографія Народився 10 січня 1926 року в селі Старих Петрівцях (нині Вишгородський район Київської області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ-го ступеня (6 квітня 1985)Духота Василий Иванович / Память народа. . 1955 року закінчив Київське училище прикладного мистецтва, де навчався у Дмитра Головка, Ніни Ган, Олександри Грядунової, Федора Олексієнка.
Упродовж 1955—1957 років працював на Полонському фарфоровому заводі; у 1957—1986 роках очолював відділ художньої кераміки та обробки дерева Центральної художньої-експериментальної лабораторії Укрхудожпромспілки (з 1977 року — Центрального художньо-конструкторського технологічного бюро Укрхудожпрому) у Києві.
Творчість У традиціях української нарадної іграшки створював скульптурки у вигляді вершників, тварин, птахів, а також посуд, оздоблюючи підполивним розписом або вкриваючи кольоровими поливами. Серед робіт: серії майолікових статуеток «Бійці революції» (1967); «Звірі» (1970); скульптурки виконані у 1960–ті — 1990-ті роки
«Лось»,; «Олені»; «Козлик»; «Баранець»; «Лисичка»; «Козак Мамай»; «Лісова пісня»; «Рідна мова». </div> Брав участь в обласних, всеукраїнських мистецьких виставках з 1965 року.
Окремі вироби майстра зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві, Національному музеї-заповіднику української військової звитяги у селі Нових Петрівцях.
Примітки
Література Духота Василь Іванович // ;