Кратеро́па жовтодзьоба (Argya affinis) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Мешкає на півдні Індії та на Шрі-Ланці.
Опис Довжина птаха становить 23 см, вага 63 г. Верхня частина тіла сіро-коричнева, горло і груди сірі. поцятковані дрібними плямками, живіт світло-охристий. Голова сіра, очі блакитнувато-білі. Дзьоб жовтий. Представники номінативного підвидумають біле тім'я і потилицю, верхня частина тіла у них тьмяніша. Надхвістя у них світліше, на кінці хвоста широка світла смуга, горло і груди сильніще поцятковані смужками. Представники підвиду A. a. taprobanus мають тьмяно-сірувате забарвлення. Популяції крайнього півдня Індії дуже схожі на представників цього підвиду, тім'я і спина у них сіруватіші, ніж у інших представників номінативного підвиду.
Підвиди Виділяють два підвиди: A. a. affinis (Jerdon, 1845) — Індія на південь від південної Махараштри і південно-східного Мадх'я-Прадешу; A. a. taprobanus (Ripley, 1958) — Шрі-Ланка.
Поширення і екологія Жовтодзьобі кратеропи мешкають в саванах, чагарникових заростях, в садах і на плантаціях, в передмістях і містах. Віддають перевагу посушливішим і відкритішим місцям, ніж попелясті кратеропи. Зустрічаються на висоті до 1000 м на материку і на висоті до 1700 м над рівнем моря на Шрі-Ланці.
Поведінка Жовтодзьобі кратеропи зустрічаються в зграях від 7 до 10 і більше птахів. Живляться переважно комахами, а також плодами, нектаром і дрібними хребетними. Члени зграї шукають їжу на землі, тим часом як один вартовий сидить на високо розташованій гілці. Розмножуються протягом всього року, однак в Індії переважно з березня по листопад, а на Шрі-Ланці з листопада по березень. Гнізда розміщується на деревах, в густій рослинності, на висоті до 4 м над землею. В кладці від 2 до 5 бірюзово-синіх яєць. Інкубаційний період триває 14-16 днів. Жовтодзьобі кратеропи іноді стають жертвами гніздового паразитизму строкатих і білогорлих зозуль. Жовтодзьобим кратеропам притаманне колективний догляд за пташенятами.
Примітки
Джерела Jeyasingh, DEP (1975) Some observations on chick rearing in the White headed Babbler (Turdoides affinis). Newsletter for Birdwatchers. 15(1), 5–7. Zacharias VJ 1978 Ecology and Biology of certain species of Babblers. Turdoides species. Ph.D. Thesis, Calicut University