Довге — село у Моршинській міській громаді Стрийського району Львівської області.

Географія Село розкинулося за 2 км від м. Моршин, за 10 км від райцентру м. Стрий і за 92 км від обласного центру м. Львів.

Населення, за переписом 2001 року, налічувало 963 людини. Село займає площу 13.29 км².

Поштовий індекс — 82464. Телефонний код — 3245.

Історія У 1571 році Миколай Сенявський, майбутній польський коронний гетьман, отримав королівське надання  — село Довге в Стрийському старостві.

В Довгому влітку 1900 р. побував український поет Франко Іван. Він приїздив до свого друга, отця Богдара Кирчіва — поета, громадського діяча. На честь Богдара Кирчіва в селі є меморіальна дошка, яка розташована на церкві св. Миколая.

Повернувшись до Львова, Франко опублікував статтю, де подав науковий опис виявлених ним у с. Довгому трьох старовинних рукописних книг, написаних у XVII столітті в МоршиніІсторія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 825—826..

14 жовтня 2010 року, на свято Покрови, у с. Довге Стрийського району відбулось дійство посвяти футбольного поля, яке реконструюється, людей, які здійснюють реконструкцію ігрового поля. Проводив посвяту о. Микола Мільчаковський, настоятель церкви св. Миколая (с. Довге), у присутності керівництва ФК «Скала», представника Професіональної футбольної ліги України Геннадія Жданова та мешканців села.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Моршинської міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Стрийського району (1940—2020), село увійшло до складу новоствореного Стрийського району.

Школа

Першу 1-класну школу в с. Довгому було відкрито в 1836 році.  

В 1862 р. в с. Довгому була приходська школа, у якій навчалося 23 дитини (21 хлопець і 2 дівчини) вчитель  одержував зарплатню в розмірі 105 форинтів і 4 сяга дров на рік (форинт — угорські гроші) (за матеріалами Львівського інституту  суспільних наук)

В 1866 р. в школі  с. Довге навчалось 48 хлопців  і 28 дівчат. Вчитель  - Барабаш Іван. (Шематизм народних шкіл Львівської греко-католицької Митрополії 1866 р. ст.16.)

В 1912 р. в с. Довгому була одна 2-х класова школа з двома вчителями ; навчалося в ній 102 учні.(Шематизм Львівської архієпархії 1912 р. Фонд Стрийського краєзнавчого музею)

Корпус № 1 школи — дерев'янний будинок, збудований в 1928 році, розрахований був на 2 класні кімнати і квартиру для вчителя.(Технічний висновок. Проектний інститут"Укржитлоремпроект"  м. Дрогобич 1990 рік). Отець Северин Ямінський зібрав заможних газдів і побудував школу. Найбільший внесок у будівництво зробив Олекса Бомбик Василь, який  був будівельним майстром. Косар Федір віддав частину своєї землі, дерево на школу давали інші господарі.

В 1939-41 р.  функціонувала  5-класова школа, у якій працювало 4 вчителів.

В 1948-50 р. в початковій школі працювало  4 вчителів  і навчалось 150 учнів.

В 1950 р. школа зросла, було відкрито 5 — й клас.

В 1952 р. школа стала семирічною, а восьмирічною  в 1960 р., у якій навчалося 175 дітей шкільного віку, працювало  15 вчителів, з яких  6 чоловік — з вищою освітою ; 2 — з незакінченою  вищою освітою і 7 вчителів — з  середньою спеціальною педагогічною освітою. В 1963 директором школи стає Гранкіна Олександра Олександрівна, вона викладала рос. мову і літературу. Завучем школи був Ільків Володимир Йосипович.

  З 1965 р. завучем школи стає Пилипчій Богдан Гнатович, вчитель української мови. Гуда Василь Юрійович очолив школу в 1967 році. Пилипчій Степанія Степанівна працювала піонервожатою , Мелен Євгенія Михайлівна — вчитель української мови і літератури.

  В 1989 р. школа стала дев'ятирічною. На даний час в школі навчається 59 учнів, з них  у 1-4 класах — 28 учнів, у 5-9 класах  -  31 учень. В школі функціонує  9  класів, навчання відбувається в одну зміну. Крім того в школі працює бібліотека, книжковий фонд  якої налічує  6205 примірників.  Харчування дітей відбувається у шкільній їдальні.

В школі працюють гуртки: вокальний, «Сходинки до інформатики» (для учнів 1-4 кл.), «Вступ до інформатики» (для учнів 5-9 кл.), екологічний, футбольний, туристичний. Заняття футбольного гуртка проходять у вівторок, середу, п'ятницю з 13:30 до 15:30  на сучасному стадіоні з штучним покриттям «Довге-арена», у школі працює швидкісний інтернет.

Команда школи зайняла ІІІ місце в Стрийському районі серед   основних шкіл (2011\2012 н.р.)

Команда нашої школи представляла Стрийський район на обласних змаганнях по туризму, зайняла ІІІ місце.

Навчально –виховний процес забезпечують  17 вчителів.

Управління  школою  з 2018  н.р.  здійснює: директор школи Ковальська Б.М.

Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська96299.9%російська10.1%Усього963100%

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461494, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати зареєстровано 939 виборців, явка 52,29%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 29,33%, за партію «Голос» — 25,87%, за «Європейську Солідарність» — 17,11%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Гергерт (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 28,92%, за Володимира Наконечного (Слуга народу) — 16,90%, за Ростислава Кушину (самовисування) — 11,61%.

Відомі особи Грицак Ярослав Йосипович — доктор історичних наук, професор Львівського національного університету. Кирчів Богдар — поет, громадський діяч. Пукас Ірина Ярославівна — начальник управління з питань соціально-культурної діяльності Львівської обласної ради. Хома Юрій Васильович — голова наглядової ради ВАТ «Сад» (Харків), депутат Харківської районної ради. Хома Василь Васильович — заступник голови Харківської обласної державної адміністрації.

Див. також

Братківці (гміна)

Примітки

Посилання

Довгівська СЗОШ І-ІІ ступенів Dołhe 1.) wieś, pow. stryjski w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego. T. II: Derenek — Gżack. Warszawa 1881.