Ку́бок Шне́йдера () інколи, також, Приз Шне́йдера () — перехідний приз, заснований у 1911 році сином відомого французького військовика і промисловця й авіатором-аматором () для переможців міжнародних змагань гідролітаків на швидкість польоту, котрий віддавав перевагу гідропланам перед звичайними літаками, так як вважав, що їм належить майбутнє. Змагання проводились у періоди 1913—1914 і 1920—1931 років.
Перегони на Кубок Шнейдера викликали великий інтерес публіки, сприяли популяризації авіації, справили значний вплив на розвиток швидкісних літаків, напрям конструкторської думки і прогрес авіаційних технологій.
Регламент змагань У кожному сезоні проводилася лише одна гонка, що складалася з одного кола трикутним маршрутом завдовжки 280 км (пізніше — 350 км). Національна команда (аероклуб) могла висувати до трьох екіпажів. У 1921-му технічний регламент був доповнений вимогою: гідролітак повинен протриматися на воді протягом мінімум шести годин після посадки. У 1927 було оголошено, що змагання будуть проводитись не щорічно, а раз на два роки; два останні перегони відбулися у 1929 та 1931.
Початковий призовий фонд становив лише близько тисячі фунтів стерлінгів; національній команді (аероклубу), яка виграла три гонки протягом п'яти сезонів, належала особлива винагорода (75000 франків).
Історія перегонів
Жак Шнейдер, який сподівався, що за гідролітаками — майбутнє, був розчарований «відсталістю» гідролітаків початку 1910-х років, і запропонував ідею перегонів у розрахунку на те, що вони підстьобнуть технічний прогрес у морській авіації. У середині 1920-х років гідролітаки, побудовані Реджинальдом Мітчеллом (компанія ) і Гленном Кертіссом для перегонів на кубок, змагались за рекорд швидкості нарівні з колісними перегоновими літаками.
Supermarine S6B, переможець останніх змагань на Кубок 1931 року, володів абсолютним рекордом швидкості, 655,8 км/год, з 1931 до 1933. Перегоновий Macchi M.C. 72 через технічні проблеми не брав участі у Кубку 1931 року, але у 1933 і 1934 встановив два абсолютних рекорди швидкості; другий з них, 709,0 км/год, протримався до 1939 року, поступившись першістю Heinkel He 100, що досягнув 746 км/год. Рекорд Macchi, ймовірно, назавжди залишиться найвищим досягненням гідролітака з поршневим двигуном й повітряним гвинтом.
Рік Місце проведення Переможець Національність Пілот Швидкість, км/год Примітки 1913 Монако , 160 к.с. Франція 73,56 1914 Монако , 100 к.с. Велика Британія 139,74 1919 Борнмут, Велика Британія — — — — Переможця дискваліфіковано 1920 Венеція, Італія , 550 к.с. Італія Luigi Bologna 172,6 У перегонах брали участь лише італійці 1921 Венеція, Італія , 250 к.с. Італія Джованні ді Бриганті 189,66 У перегонах брали участь лише італійці 1922 Неаполь, Італія , 450 к.с. Велика Британія Генрі Баярд 234,51 1923 Острів Вайт, Велика Британія , 465 к.с. США Девід Ріттенхаус 285,29 1925 Балтимор, США , 610 к.с. США Джиммі Дулітл 374,28 1926 Гемптон-Роудс, США , 800 к.с. Італія 396,69 1927 Венеція, Італія , 875 к.с. Велика Британія 453,28 1929 , Велика Британія , 1900 к.с. Велика Британія 528,89 1931 , Велика Британія , 2350 к.с. Велика Британія 547,31
Література Barker, Ralph The Schneider Trophy Races. — Shrewsbury, UK: Airlife Publishing Ltd., 1981. — Eves, Edward The Schneider Trophy Story. — Shrewsbury, UK: Airlife Publishing Ltd., 2001. — Gunston, Bill World Encyclopaedia of Aero Engines. — Cambridge, UK: Patrick Stephens Limited, 1989. —
Lewis, Julian Racing Ace — The Fights and Flights of 'Kink' Kinkead DSO DSC* DFC*. — Barnsley, UK: Pen & Sword, 2011. —
Mondey, David The Schneider Trophy. — London, UK: Robert Hale, 1975. — Shelton, John Schneider Trophy to Spitfire — The Design Career of R.J. Mitchell. — Yeovil, UK: Haynes Publishing, 2008. — Schofield, H. M. High Speed and Other Flights. — London, UK. John Hamilton Limited. (Schofield was a member of the 1927 British Schneider Trophy team.) Orlebar, A. H. Schneider Trophy. — London, UK. Seeley Service & Co. Limited. (Orlebar was the commanding office of the 1929 and 1931 British Schneider Trophy teams.) Smith, Alan. Schneider Trophy Diamond Jubilee, Looking Back 60 Years. — Poole, UK. Waterfront Publications, 1991. — . James, Derek N. Schneider Trophy Aircraft 1913—1931. — London, UK. Putnam & Company Limited, 1991. —
Посилання
Schneider Trophy // hydroretro.net Royal Air Force official web page on the Schneider Trophy (archive) SPEEDBIRDS Graphics study on the Schneider Trophy planes Newsreel footage of Macchi M.39 and Major Mario de Bernardi after winning the 1926 Schneider Trophy race Newsreel footage of 1929 Schneider Trophy racing teams, British Supermarine S.6A aircraft (#2 and #8), and Italian Macchi M.67 (#10) and Macchi M.52R (#4) aircraft at 1929 Schneider Trophy race The Schneider Cup racers