Сергій Васильович Годунов (, село Дубасово Судогодського повіту Владимирської губернії, тепер Гусь-Хрустального району Владимирської області, Російська Федерація — , місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч органів держбезпеки, міністр державної безпеки і внутрішніх справ Марійської АРСР, голова КДБ при Раді Міністрів Марійської АРСР, полковник. Депутат Верховної ради СРСР 3-го скликання.

Біографія Народився в родині скляного майстра. У 1921 році закінчив початкову школу селища Уршель Судогодського повіту Владимирської губернії.

У липні 1925 — серпні 1928 року — інструктор фізичної культури клубу імені Луначарського селища Уршель. У 1926 році закінчив школу-дев'ятирічку в Судогді.

У серпні 1928 — серпні 1929 року — відповідальний секретар Гусь-Хрустальної повітової та районної ради фізичної культури.

У серпні 1929 — вересні 1932 року — студент інституту фізичної культури в Ленінграді.

У вересні 1932 — жовтні 1934 року — завідувач сектора кадрів бюро фізичної культури ВЦРПС у Москві. У жовтні 1934 — лютому 1936 року — голова центрального бюро фізкультури ЦК Спілки бавовняної промисловості в Москві.

У лютому 1936 — березні 1939 року — заступник голови Центральної ради Добровільного спортивного товариства «Красное Знамя» в Москві.

У березні 1939 — червні 1940 року — співробітник УНКВС по Московській області.

Член ВКП(б) з грудня 1939 року.

У червні 1940 — лютому 1941 року — заступник начальника відділення УНКВС по Московській області. У лютому — серпні 1941 року — начальник відділення УНКДБ по Москві і Московській області.

У серпні 1941 — червні 1943 року — начальник 7-го відділення секретно-політичного відділу, заступник начальника секретно-політичного відділу УНКВС по Московській області. У червні — жовтні 1943 року — заступник начальника 2-го відділу (по місту) УНКДБ по Московській області.

У жовтні 1943 — грудні 1947 року — начальник Дзержинського районного відділу НКДБ (МДБ) міста Москви.

З грудня 1947 до лютого 1949 року — в школі МДБ (в/ч 359) міста Свердловська.

У лютому — вересні 1949 року — начальник районного відділу МДБ міста Москви.

2 вересня 1949 — 16 березня 1953 року — міністр державної безпеки Марійської АРСР.

16 березня 1953 — 20 квітня 1954 року — міністр внутрішніх справ Марійської АРСР.

20 квітня 1954 — 22 квітня 1955 року — голова КДБ при Раді міністрів Марійської АРСР.

Помер у 1967 році в Москві.

Звання молодший лейтенант державної безпеки старший лейтенант державної безпеки (4.10.1941) майор державної безпеки (11.02.1943) підполковник державної безпеки (3.11.1944) полковник

Нагороди орден «Знак Пошани» (20.06.1951) шість медалей знак Заслужений працівник НКВС (10.03.1942)

Джерела Петров Н. Кто руководил органами государственной безопасности, 1941—1954: справочник. М., 2010.

Примітки