Салат Михайлович Абаєв (1913—1989) — радянський геолог осетинського походження, який відкрив 29 золоторудних родовищ на Чукотці. Випускник геологічного факультету Харківського державного університету.
Життєпис Народився року в селі (зараз Алагірський район, Північна Осетія — Аланія), осетин.
У дитинстві до 1927 року ходив чабаном.
У 1927—1930 роках працював у колгоспі та навчався у семирічній школі.
У 1930—1932 роках працював забійником шахти «Кочегарка» на Донбасі в місті Горлівка.
У 1933 році був помічником директора Буронських копалень у Північній Осетії.
У 1933—1941 роках навчався на геологічному факультеті Харківського державного університету.
Переїхав до Сибіру. У 1941—1961 роках працював у Нижньоколимському геологічному управлінні Дальстрою МВС СРСР (потім Міністерства кольорової промисловості СРСР), у тому числі на посаді головного геолога.
Переїхав на Кавказ. У 1961—1969 роках працював головним геологом, а потім керівником треста «Сівкавцвітметрозвідка». З 1970 року: старший науковий співробітник .
Помер 30 травня 1989 року, похований у Владикавказі на .
Бібліографія Монографії: «Использование вторичных ресурсов в народном хозяйстве Северной Осетии», «Нерудные полезные ископаемые Северной Осетии» (у трьох томах).
У 1988 році написав автобіографічну книгу «Життя, віддане праці», в якій розповів про своє життя.
Нагороди і премії
Ленінська премія (1964) — за відкриття та розвідку Ороїцької золотої копальні (Магаданська область) Почесний знак «» за № 330 (16 квітня 1970). Почесний знак «Ветеран праці Крайнього Північного Сходу СРСР».
Пам'ять Ім'я присвоєно одній із вулиць у місті Білібіно Чукотського автономного округу.
Примітки
Джерела
Посилання КАЛЕНДАРЬ ЗНАМЕНАТЕЛЬНЫХ СОБЫТИЙ И ЮБИЛЕЙНЫХ ДАТ ОСЕТИИ НА 2013 ГОД «Жил рядом с нами ЧЕЛОВЕК»