Події 1923 — завершення Голодомору в Українській РСР. 9 лютого — повстання політв'язнів з «Холодноярської організації» у Лук'янівській в'язниці з метою визволення. 7 березня — початок реформи адміністративно-територіального поділу, направлена на скорочення адміністративно-територіальних одиниць і спрощення радянського апарату (повіти були замінені округами) в результаті постанови Всеукраїнського центрального виконавчого комітету.
15 березня — в Парижі Рада послів великих держав — Великої Британії, Франції, Італії та Японії — ухвалила рішення про визнання суверенітету Польщі над всією територією, якою вона фактично володіла, в тому числі і над Східною Галичиною. Передумовою для ухвалення такого рішення було вказано визнання Польщею потреби автономії для східної частини ГаличиниСоляр І. Я. Ради послів рішення від 15 березня 1923 про Східну Галичину // Текст Рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі від 15 березня 1923 р. League of Nations, Treaty Series. vol.15, 1923 p.261-265. 15 липня — у Харкові відбулося спеціальне засідання РНК УСРР, присвячене проводам з України Християна Раковського, призначеного повноважним представником СРСР в Англії. Попри гарні слова та різного роду почесні відзнаки, це призначення було лише приводом для зняття Раковського з посади голови уряду УСРР. 20 липня — Президія ВУЦВК затвердила постанову Раднаркому УСРР про підготовку до оголошення Харкова столицею Української СРР. І хоча офіційного проголошення Харкова столицею України тоді так і не відбулося, саме з цього часу це місто утвердилося в столичному статусі. 1 серпня — почалася перша хвиля радянської українізації, коли Всеукраїнський центральний виконавчий комітет спільно з Раднаркомом ухвалили постанову «Про заходи забезпечення рівноправності мов та про допомогу розвитку української мови». утворення літературної організації «Гарт» — союзу українських пролетарських письменників на чолі з Василем Елланом-Блакитним, створена з вимогою: творчість українською мовою.
Особи
Призначено, звільнено червень — зняття Християна Раковського з посади голови уряду Української СРР (працював з січня 1919 року).
Народились 9 січня — Борис Чичибабін — український поет, репресований. ( 1994). 13 січня — Олена Лук'янова — українська вчена, лікарка, педіатр. ( 2014). 17 січня — Микола Білуха — український економіст, доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України. ( 2015). 23 січня — Віктор Шестопалов — український вчений, радіофізик. ( 1999). 23 березня — Віктор Цвєтков — український вчений, правознавець, академік Національної академії правових наук України. ( 2007). 31 березня — Михайло Сегай — український вчений, академік Національної академії правових наук України. ( 2013). 23 квітня — Василь Земляк (Вацлав Сидорович Вацек) — український письменник («Кам'яний брід», «Лебедина зграя», «Зелені млини»), сценарист («Вавилон XX»). ( 1977). 28 травня — Ростислав Самбук — український письменник. ( 1996). 3 серпня — Леонід Братченко — український художник театру. ( 2003). 24 серпня — Віктор Михайлович Глушков — український вчений у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, директор Інституту кібернетики АН Української РСР, академік. ( 1982). 28 серпня — Яким Запаско — український мистецтвознавець. ( 2007). 2 вересня — Володимир Грипич — український актор, народний артист СРСР. ( 2005). 8 жовтня — Валентин Циков — український вчений, аграрій. ( 2017). 13 жовтня — Михайло Сікорський — український історик, почесний директор Національного заповідника «Переяслав», Герой України. ( 2011). 17 жовтня — Володимир Уткін — український вчений, конструктор, академік. ( 2000). 21 жовтня — Петро Ключок — український вчений, аграрій, селекціонер. ( 2016). 15 листопада — Ігор Побірченко — український вчений, правознавець, академік Національної академії правових наук України. ( 2012). 17 листопада — Володимир Копєйчиков — український вчений, правознавець, академік Національної академії правових наук України. ( 2002). 5 грудня — Олександр Бугайов — український педагог, учений, засновник концепції шкільної фізичної освіти. ( 2009). 20 грудня — Дмитро Сьомаш — український вчений, аграрій. ( 1998).
Померли
9 лютого — Мефодій Голик-Залізняк — військовий діяч часів УНР, хорунжий Армії УНР, повстанський отаман Холодного Яру. (. 1897). 9 лютого — Денис Гупало — військовий діяч часів УНР, Отаман Чорного лісу. ( 1898). 24 квітня — Олександр Аленич — український фізик, астроном. ( 1890). 24 травня — Роман Орженцький — український математик, економіст. ( 1863). 25 листопада — Петро Стебницький — державний, громадський та політичний діяч, учений, письменник, публіцист. ( 1862). 26 листопада — Володимир Іконников — український історик та педагог. ( 1841). Сергій Яворський — військовий діяч, учасник антибільшовицького повстанського руху в Україні, учасник боротьби за незалежність України у XX столітті. ( 1892).
Засновані, створені утворення літературної організації «Гарт». Ідеолог — Василь Еллан-Блакитний. Ключова статутна вимога — творчість українською мовою. заснування Кримськотатарського драматичного театру (нині — Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр). заснування у Харкові Кабінету науково-судової експертизи (нині — Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України). заснування Інституту робітничої медицини (нині — Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань). заснування Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького.
заснування державного підприємства "Національний спортивний комплекс «Олімпійський». заснування у Празі Українського історично-філологічного товариства. створення Комуністичної партії Західної України (КПЗУ), яка була розпущена за рішенням Комінтерну у 1938 р. у зв'язку із звинуваченням у проникненні в її ряди фашистської агентури. 20 вересня — остаточна ліквідація Наркомату закордонних справ УСРР. 7 липня — заходами Українського Громадського Комітету при фінансовій допомозі чехословацького уряду у Празі відкрито Український високий педагогічний інститут ім. М. Драгоманова, дворічну школу учителів для нижчих шкіл і позашкільної освіти. У 1933 році він був ліквідований через брак державного фінансування.
Зникли, скасовані
Видання, твори
Пам'ятні дати та ювілеї 1025 років з часу (898 рік): Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії). першої писемної згадки про місто ГаличІсторія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл. — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області. 850 років з часу (1073 рік):
розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата ВсеволодаКотляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України. укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава. 750 років з часу (1173 рік): другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем. 700 років з часу (1223 рік):
31 травня — битви на річці Калка, коли монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича.. 600 років з часу (1323 рік): Ліквідації Переяславського князівства. 575 років з часу (1348 рік): вторгнення військ польського короля Казимира III на Галичину та Волинь. 525 років з часу (1398 рік): проголошення Вітовта самостійним правителем Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. 475 років з часу (1448 рік): 15 грудня — самовільне відокремлення Російської Православної Церкви від Київської Митрополії Константинопольського Патріархату та проголошення єпископа Рязанського Іони «Митрополитом Київським» самостійно, без дозволу Вселенського Патріархату . 425 років з часу (1498 рік): князю Костянтину Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського. 375 років з часу (1548 рік): першої писемної згадки про місто Рені (в Ізмаїльському районі Одеської області). 350 років з часу (1573 рік): походу флотилії Самійла Кішки в Чорне море до гирла Дунаю. 325 років з часу (1598 рік): Повстання гетьмана реєстрового козацтва (1598—1599) Федора Полоуса проти польської влади, того ж року морський похід на Кілію, Білгород, Тягиню і Сілістрію. заснування містечка Тростянець (селище міського типу Гайсинського району, Вінницької області). заснування українськими козаками слободи Більської (Стара БілаЛучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014.—544 с. (ст. 448) ISBN 978-966-580-454-3) на території Острогозького Слобідського полку, шо стало містечком Старобільськом — районний центр у Луганській області. 300 років з часу (1623 рік): обрання Михайла Дорошенка гетьманом Запорозького козацтва. походу козацької флотилії Оліфера Голуба в Чорне та Азовське моря, розгром османської ескадри під Кафою. морського походу під рукою гетьмана Михайла Дорошенка на Стамбул. 275 років з часу (1648 рік):
січень — початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького. березень — укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз. переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня 1648), Корсунем (25 — 26 травня 1648), Пилявцями (21 — 23 вересня 1648). 250 років з часу (1673 рік):
11 листопада — Хотинської битви (у ході польсько-турецької війни), в якій об'єднане польське і литовське військо під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського розбило турецьку армію на чолі з Хусейном-пашею. походів Івана Сірка на Очаків та Ізмаїл. 200 років з часу (1723 рік): ув'язнення у Петербурзі козацької старшини та обраного нею гетьмана Павла Полуботка. 125 років з часу (1798 рік):
видання перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського в Санкт-Петербурзі, без відома автора, під назвою: «Енеида. На малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ»Коментар до «Енеїди» Івана Котляревського та його історія // Котляревський І. Енеїда / ком. О.Ставицького; мал. А. Базилевича. — Київ: Радянська школа, 1989. 100 років з часу (1823 рік): утворення «Товариства з'єднаних слов'ян» (Слов'янський союзУсенко П. Г. Товариство з'єднаних слов'ян // ) — таємна революційна організація, заснована у Новограді-Волинському, що ставила собі за мету знищення Російської імперії та створення федеративного союзу демократичних республік слов'янських народів. 75 років з часу (1848 рік): початку революції 1848—1849 років (відомої під назвою «Весна націй» та «Народна Весна») — низки революцій (наймасштабніших у європейській історії хвилі революцій), що сталася в Європі у 1848 році.
2 травня — заснування першої української політичної організації «Головної Руської Ради» (оригінальне написання — Головна Руска РадаТурій О. «УКРАЇНСЬКА ІДЕЯ» в ГАЛИЧИНІ в середині XIX століття ) — у Львові під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення та створення в межах Австро-Угорщини української самоуправної області з Галичини, Буковини і Закарпаття. Головою був обраний перемишльський єпископ Григорій Яхимович. 15 травня: