Фрідріх Блюмке (; 18 лютого 1898 — 4 вересня 1944) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія Під час Першої світової війни 18 листопада 1916 року вступив добровольцем в піхотний полк «Принц Моріц фон Ангальт-Дессау» (5-й Померанський) №42. У вересні 1917 року переведений в мобільний полк на Східному фронті. З квітня 1918 року бився на Західному фронті.

Після війни був ординарцем добровольчого батальйону «фон Гаммерштайн». Незабаром був прийнятий в рейхсвер, служив в 6-му піхотному полку. З жовтня 1925 року — ад'ютант 3-го батальйону. У вересні 1930 року пройшов підготовку в штабі 2-ї дивізії. 1 жовтня 1930 року переведений в 1-й (Прусський) артилерійський полк і призначений у Військове управління Імперського військового міністерства. 1 жовтня 1933 року призначений у Відділ сухопутних військ свого управління, потім очолив роту 27-го піхотного полку. 12 жовтня 1936 року звільнийвся з дійсної служби, проте через рік повернувся і був призначений 1-м офіцером (начальником оперативного відділу) Генштабу 27-ї піхотної дивізії.

В жовтні 1940 року відправлений в командний резерв, пройшов курс офіцера Генштабу. З березня 1941 року — виконувач обов'язків начальника Генштабу 7-го армійського корпусу. З червня 1941 року — начальник Гештабу 14-го, з 1 березня 1942 року — 42-го армійського корпусу. З 1 квітня 1942 року — командир 347-го піхотного (потім — гренадерського) полку 197-ї піхотної дивізії. З 1943 року — командир гренадерського полку 257-ї піхотної дивізії, з 5 липня 1944 року — всієї дивізії. Важко поранений осколком у груди 24 серпня 1944 року біля селища Курені-Ементаль (Cureni-Emental) в Молдові під час атаки радянського літака. Був узятий у полон радянськими військами у вересні 1944 року. Помер в радянському таборі для військовополонених неподалік Одеси.

Нагороди Залізний хрест 2-го та 1-го класу Нагрудний знак «За поранення» у чорному Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року» Застібка до Залізного хреста 2-го класу (17 вересня 1939) 1-го класу (20 жовтня 1939) Срібна медаль «За хоробрість» (Словаччина) (16 січня 1942) Орден Корони Румунії, офіцерський хрест з мечами (9 лютого 1942) Орден Зірки Румунії, командорський хрест з мечами (7 червня 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (6 вересня 1942) Кримський щит (24 жовтня 1942) Штурмовий піхотний знак в сріблі (15 січня 1943) Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (21 вересня 1943) Нагрудний знак «За поранення» в сріблі (15 жовтня 1943) Лицарський хрест Залізного хреста (6 листопада 1943)

Література

Dermot Bradley, Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intandanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 2: v. Blanckensee–v. Czettritz und Neuhauß. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2424-7, S. 32–33. Wolf Keilig: Das deutsche Heer 1939–1945. Gliederung, Einsatz, Stellenbesetzung. Band 2, Podzun, Bad Nauheim 1956, 214, S. 32.

Walther-Peer Fellgiebel. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. — Friedburg: Podzun-Pallas, 1986. — 472 p. — ISBN 3-790-90284-5. Veit Scherzer. Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. — 2. — Jena: Scherzers Miltaer-Verlag, 2007. — 864 p. — ISBN 978-3-938845-17-2.

Примітки

Посилання Блюмці на сайті «WW2 Awards» Блюмке на сайті «Ritterkreuztraeger 1939-1945» Фотографії та особова справа.