Джайлз Літтон Стрейчі (англ. Giles Lytton Strachey; 1 березня 1880, Лондон — 21 січня 1932, поблизу Хангерфорда, Беркшир) — англійський письменник, біограф та літературний критик. Належав до Блумзбері-груп.
Біографія Лі́ттон Стре́йчі народився в багатодітній сім'ї інженера. Найкращі стосунки із родичів були з його молодшим братом, Джеймсом, а також із кузеном, художником Дунканом Грантом, з яким Літтон мав гомосексуальний зв'язок. Стрейчі мав дружні стосунки із письменницею Вірджинією Вульф, якій він у 1909 році, незважаючи на свою гомосексуальність, зробив шлюбну пропозицію (яку, щоправда, наступного дня взяв назад).
Роки навчання
Вивчав історію в університеті Ліверпуля, а також з 1899 по 1905 навчався в Трініті-коледжі Кембриджського університету. У Кембриджі за допомоги друзів Леонарда Вульфа, Клайва Белла, Джона Кейнса та ін., Стрейчі входить до інтелектуально-художньої групи Блумсбері. Тут він також знайомиться з сестрами Вірджинією (у шлюбі — Вульф) і Ванессою Стівен (у шлюбі — Белл), а також із відомою меценаткою, леді Оттолайн Моррелл. Оригінальні, але тісні стосунки протягом багатьох років пов'язували Стрейчі з художницею Дорою Каррінгтон, яка була закохана в нього. Стрейчі ж мав інтимні стосунки із чоловіком Дори, Ральфом Партріджем. Цьому «любовному трикутнику» (ménage à trois) був присвячений в 1995 році фільм «Керрінгтон» з Еммою Томпсон у головній ролі. Літтон Стрейчі запам'ятали худим, темноволосим чоловіком. Він говорив тонким фальцетом і володів їдким, сухим почуттям гумору. Літтон став дуже помітною особистістю в групі Блумсбері.
Літературна діяльність У 1904—1914 роках Стрейчі пише літературно-критичні та театральні статті та рецензії для журналу «Спектейтор» («The Spectator»), видає свої вірші та пише велику наукову роботу з літературознавства «Landmarks in French Literature» (1912).
Під час Першої світової війни Стрейчі відмовився від військової служби з пацифістських міркувань.
Першим великим успіхом Літтона Стрейчі як літератора стало видання Eminent Victorians («Видатні вікторіанці»), яке побачило світ у 1918. Це зібрання з чотирьох біографій відомих діячів Вікторіанської епохи. Дана робота зробила його ім'я відомим і за межами Британії. З властивим письменнику їдким сарказмом, автор викриває і висміює подвійну, ущербну мораль Англії кінця XIX століття, критикує слабкості та пороки «владних» осіб. У 1921 році виходить у світ подібний твір про королеву Вікторію (Queen Victoria).
Письменник пішов в засвіти від раку у своєму маєтку в графстві Беркшир південно-східної Англії.
Особисте життя Стрейчі відкрито говорив про свою гомосексуальність зі своїми друзями з Блумзбері та мав стосунки з різними чоловіками, включаючи Ральфа Партріджа. У нього був «пристрасний роман» з економістом Джоном Мейнардом Кейнсом, ще одним членом Блумсбері, який був бісексуалом.
Визнання після смерті
Едвард Форстер зробив Стрейчі героєм свого роману Моріс"п ід ім'ям «Віконт Рислі» У 1953 році композитор Бенджамін Бріттен з нагоди коронації королеви Єлизавети II, створює оперу Глоріана. Її лібрето було написано з урахуванням роману Л. Стрейчі «Єлизавета та Есекс: Трагічна історія» (Elizabeth and Essex: A Tragic History) (1928).
Твори
Landmarks in French Literature / Пам'ятки французької літератури, 1912 Eminent Victorians: Cardinal Manning, Florence Nightingale, Dr. Arnold, General Gordon, /Видатні вікторіанці: кардинал Меннінг, Флоренс Найтінгел, доктор Арнольд, генерал Гордон 1918 Queen Victoria,/ Королева Вікторія 1921 Books and Characters/ Книги і особи, 1922 Elizabeth and Essex: A Tragic History, 1928 Portraits in Miniature and Other Essays, 1931 Characters and Commentaries (вид. James Strachey, 1933) Spectatorial Essays (вид. James Strachey, 1964) Ermyntrude and Esmeralda, 1969 Lytton Strachey by Himself: A Self Portrait (вид. Michael Holroyd, 1971) The Really Interesting Question and Other Papers (вид. Paul Levy, 1972) The Letters of Lytton Strachey (вид. Paul Levy, 2005) Das Leben, ein Irrtum. Acht Exzentriker , Berlin 1999 (ISBN 3-8031-1186-2)
Примітки
Посилання
Вірджінія Вулф у листах і щоденниках // Всесвіт. — 1991. — № 6. — С. 234 Померанцева Г. Є. Біографія в потоці часу. М., 1987 Стрэчи Дж. Л. Королева Єлизавета и граф Есекс. М., 1992 Вінокур Г. Біографія і культура. М., 1997