П'єр Сільвен Марешаль (; 15 серпня 1750, Париж — 18 січня 1803, Монруж, Франція) — французький філософ, письменник і політичний діяч. Учасник утопічно-комуністичної «Змови Рівних».

Біографія Народився Парижі у сім'ї виноторговця, вивчав право. У 20-річному віці опублікував збірку ідилій Bergeries, досить успішну, щоб її автора прийняли на службу бібліотекарем у престижний Коледж Чотирьох Націй. У цей період його зацікавили ідеї атеїзму та деїзму, він знайомиться з творами Руссо, Вольтера, Гельвеція та Дідро.

Незабаром він розвиває власну ідею аграрного соціалізму з колективною власністю на майно. Прихильність до ідеалу культу Розуму, критика релігії та абсолютизму послужило приводом для його вигнання з Колледжа. За видання альманаху (календаря) (), в якому святі з церковного календаря були заміщені відомими історичними особистостями, провів чотири місяці у в'язниці. Надалі всі твори публікував анонімно, щоб уникнути переслідувань.

Був серед прихильників Французької революції, захищав права бідняків. Взяв участь у змові Бабефа, на відміну від інших учасників, безкарно. Як видавець газети «Révolutions de Paris» ратував за визволення людей від рабства і розглядав релігію як інструмент поневолення.

В останні роки життя Марешаль відійшов від активної політичної діяльності та присвятив себе літературній творчості, за допомогою якої виступав проти ідеалізму та релігії (а в одній із пізніх праць — і проти прав жінок, що свідчило про обмеженість його егалітаризму). В 1799 році опублікував 6-томний історико-просвітницький роман «Подорожі Піфагора » (опублікований в Росії без імені автора в 1804-1810), в 1801 — полемічний працю «За і проти Біблії». У 1802 році він опублікував анонімну книгу «Історія Росії, скорочена до викладу лише важливих фактів», де вперше з'явилася фальшивка «Заповіт Катерини II». Помер 1803 року.

Список творів

Bergeries (1770) Chansons anacréontiques (1770) Essais de poésies légères suivis d'un songe (1775) Fragments d'un poème moral sur Dieu (1780) Dieu et les prêtres Fragments d'un poème philosophique (1781) L'Âge d'Or (1782) Livre échappé du déluge (1784) Almanach des Honnêtes Gens (1788) Apologues modernes, à l'usage d'un dauphin (1788) Dame Nature à la barre de l'Assemblée nationale (1791) Jugement dernier des rois (théâtre, 1793) Manifeste des Égaux (1801) Pensées libres sur les prêtres (1798) Le Lucrèce Français (1798) Culte et lois d'une société d'hommes sans Dieu (1798) Les Voyages de Pythagore (1799) Dictionnaire des Athées anciens et modernes (1800) Pour et contre la Bible (1801)

Примітки