«Джузеппе Фінці» () — військовий корабель, великий підводний човен типу «Кальві» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни. «Джузеппе Фінці» був закладений 20 липня 1932 року на верфі компанії Oderno-Terni-Orlando у Ла-Спеції. 29 червня 1935 року він був спущений на воду, а 8 січня 1936 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії.

Історія служби

Громадянська війна в Іспанії «Джузеппе Фінці» брав участь у громадянській війні в Іспанії, діючи на боці іспанських націоналістів.

15 серпня 1937 року човен під командуванням капітана корвета Альвізе Мініо Палуельо () діяв у призначеній операційній зоні біля узбережжя Валенсії. 20 серпня 1937 року він провів атаку двома торпедами на два республіканські есмінці типу «Альседо». Атака не увінчалася успіхом, а човен був контратакований серією глибинних бомб, які трохи пошкодили перископ човна.

Друга світова На початку Другої світової війни «Джузеппе Фінці» була одним із перших італійських підводних човнів, відправлених до Атлантики для спільних дій у взаємодії з німецькими субмаринами. 5 червня 1940 (за 5 днів до офіційного оголошення війни) човен під командуванням капітана корвета Альберто Домінічі вийшов з порту Кальярі на Сардинії й діяв у зоні патрулювання біля Канарських островів. У ніч на 12 червня, наближаючись до мису Альміна, човен був атакований британськи есмінцем «Вотчмен». Місія, незважаючи на відсутність бойових результатів, стала корисною для оцінки британської оборонної системи.

Повернувшись до Італії, «Джузеппе Фінці» був включений до складу італійського угруповання підводних човнів, які переводилися на нещодавно створену атлантичну базу BETASOM у Бордо. 29 вересня човен прибув до Бордо.

Починаючи з жовтня 1940 року, «Джузеппе Фінці» здійснив низку бойових походів в Атлантичний океан. Під час шостого патрулювання з 7 по 29 грудня 1941 року «П'єтро Кальві», «Джузеппе Фінці» та «Енріко Таццолі» врятували моряків затонулого німецького торгового рейдера «Атлантіс». 6 лютого 1942 року підводний човен відплив для операції «Нойланд»

16 березня 1942 року в ході цієї операції, яка проводилася Крігсмаріне в Карибському морі, і до якої приєдналися п'ять італійських підводних човнів і діяли переважно на атлантичних підходах до Малих Антильських островів. «Морозіні» потопив Stangarth, Oscilla і Peder Bogen. ПЧ «Енріко Таццолі» знищив Cygnet і нафтовий танкер Athelqueen. «Джузеппе Фінчі» торпедував Skane, Melpomere і Charles Racine. «Леонардо да Вінчі» — Everasma і нейтральний бразильський Cabadelo. «Луїджі Тореллі» потопив Scottish Star і Esso Copenhagen. 31 березня човен повернувся на базу.

З 6 червня по 18 серпня 1942 року італійський човен знову діяв у Карибському морі. 26 листопада 1942 року «Джузеппе Фінці» відплив для дев'ятого патрулювання до Бразилії; але через механічні проблеми повернувся на базу 10 грудня. 9 вересня 1943 року, коли Італія капітулювала перед союзниками човен був захоплений німцями. Його перейменували на німецькій службі на UIT-21, 25 серпня 1944 року він був затоплений у Ле-Вердон-сюр-Мер, щоб запобігти його захоплення наступаючими військами союзників.

Див. також HMS Salmon (N65) I-69/I-169 USS Batfish (SS-310) U-74 (1940) Diane (NN4) Л-10 «Менжинець»

Примітки Виноски

Джерела

Література Bagnasco, Erminio (1977). Submarines of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-962-6. Mario Rossetto MISSIONE NON ATTACCARE! 1943: «Finzi» e «Da Vinci» L'operazione più pericolosa compiuta da due sommergibili. — Ugo Mursia Editore, 2018. — 156 с. — ISBN 978-8842555735 Giorgio Giorgerini Uomini sul fondo. Storia del sommergibilismo italiano dalle origini a oggi. — Mondadori, 2002. — 709 с. — ISBN 978-8804505372

Посилання

Giuseppe Finzi (1935)