Російські воєнні злочини — порушення законів та звичаїв війни, у тому числі Гаазьких конвенцій 1899 і 1907 років і Женевських конвенцій, а саме — воєнні злочини, в яких звинувачують офіційні збройні та воєнізовані сили Російської Федерації, вчинені після розпаду Радянського Союзу в 1991 році. Російські воєнні злочини включають також злочини квазідержав або самопроголошених республік, озброєних і фінансованих Росією, включаючи терористичні сепаратиські утворення ЛНР та ДНР.

Amnesty International і Human Rights Watch зафіксували російські воєнні злочини в Чечні«NO HAPPINESS REMAINS» CIVILIAN KILLINGS, PILLAGE, AND RAPE IN ALKHAN-YURT, CHECHNYA , Human Rights Watch investigation report, April 2000 Грузії, Україні та Сирії. Лікарі без кордонів також задокументували воєнні злочини в Чечні.

До 2009 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс 115 вироків, визнавши російський уряд винним у насильницьких зникненнях, вбивствах, катуваннях, а також у неналежному розслідуванні цих злочинів у Чечні. У 2021 році ЄСПЛ також окремо визнав Росію винною у вбивствах, катуваннях, пограбуванні та руйнуванні будинків у Грузії, а також у запобіганні поверненню 20 000 переміщених грузинів на свою територію.

Як наслідок участі Росії у війні на сході України, у 2014 році деякі країни ввели широкомасштабні міжнародні санкції проти російських чиновників. Коли Міжнародний кримінальний суд (МКС) почав розслідування анексії Криму Росією через можливі порушення міжнародного права, Росія раптово вийшла з членства у 2016 році.

Чечня

Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Чечня проголосила незалежність від Російської Федерації. Російські чиновники не визнали незалежності Чечні, що 11 грудня 1994 року переросло в Першу російсько-чеченську війну, в якій взяли участь 25 000 російських солдат. Війна завершилася фактичною незалежністю Чечні та виведенням російських військ у 1996 році. Другий конфлікт знову загострився в 1999 році, а боротьба з повстанцями тривала до 2009 року. Він завершився встановленням Росією повного контролюю над Чечнею та встановленням проросійського уряду. Зафіксували численні воєнні злочини, переважно російськими збройними силами.

Під час двох воєн чеченців дегуманізовала російська пропаганда. Зокрема, їх називали «чорними», «бандитами», «терористами», «тарганами», «клопами» тощо. Російські збройні сили вчинили численні воєнні злочини.

Серед воєнних злочинів, скоєних росіянами: використання заборонених касетних бомб під час атаки в Шалі 1995 року, націленої на ринок, заправку та лікарню.Russia: Three Months of War in Chechnya , Human Rights Watch, February 1995Yeltsin Orders Bombing Halt On Rebel City , The New York Times, January 5, 1995'These People Can Never Be Pacified': A Report From The Besieged City, Where Russian Bombs Haven't Dented Chechen Resolve , Newsweek, January 16, 1995 Розправа в Самашках у квітні 1995 року, коли бійці ОМОН убили понад 100 мирних жителів Чечні.Russians' Killing of 100 Civilians In a Chechen Town Stirs Outrage , The New York Times, May 8, 1995 Під час Першої битви під Грозним нальоти російської авіації та артилерійські обстріли були описані як найпотужніша кампанія бомбардувань у Європі після знищення Дрездена.Williams, Bryan Glyn (2001).The Russo-Chechen War: A Threat to Stability in the Middle East and Eurasia? . Middle East Policy 8.1. У своїй доповіді, опублікованій 26 березня 1996 року, Комісія ООН з прав людини (UNCHR) звинуватила російські війська у обстрілі та вбивстві мирних жителів на блокпостах, а також у страті полонених чеченців, як цивільних, так і бойовиків.The situation of human rights in the Republic of Chechnya of the Russian Federation — Report of the Secretary-General UNCHR (26 March 1996) Два випадки стосувалися вбивства російськими солдатами працівників гуманітарної допомоги, які намагалися врятувати мирного жителя від розстрілу на вулиці в Грозному. Співробітники МВС Росії обстріляли групу солдатів, які відмовилися вбивати мирне населення. Війна спричинила переміщення 450 000 осіб, 45 % населення Чечні, т загибель близько 2 000 дітей.

Друга чеченська війна призвела до чергових воєнних злочинів і нападів на мирне населення. 7 жовтня 1999 росіяни атакували касетними бомбами жителів Елістанжі.CARPET BOMBARDMENT OF THE ELISTANJI VILLAGE, OCTOBER 7, 1999 , Memorial, 26.10.1999The attack on the village of Elistanzhi (7 October), Amnesty International, 1 December 1999 21 жовтня росіяни атакували балістичною ракетою ринок у місті Грозному, у результаті чого загинуло понад сотню мирних жителів.Russians in disarray over Grozny strike , The Guardian, October 23, 1999 Російські ВПС здійснили ракетні обстріли колони біженців, які намагалися увійти в Інгушетію. В грудні 1999 року, коли російські солдати розстріляли в біженців, які тікали з Грозного.'Russians fired on refugees' BBC News, 4 December 1999 Російські солдати чинили вбивства, пограбування та зґвалтування у Алхан-Юрті та Новому Алді.Bush Meets Russian Faulted For Atrocities , Washington Post, March 29, 2007Russian atrocities in Chechnya detailed Human Rights Watch, June 2, 2000 (ReliefWeb), в січні 2000 року — у старопромисловському районі ГрозногоPutin Urged to Act on Summary Executions: Deaths of Sixteen More Civilians Confirmed, Total now Thirty-Eight , Human Rights Watch, February 10, 2000Civilian killings in Staropromyslovski district of Grozny , Human Rights Watch / United Nations High Commissioner for Refugees report, February 2000. 4-6 лютого 2000 року росіяни бомбили Катир-Юрта. Облога 1999—2000 років і бомбардування Грозного спричинили загибель тисяч мирних жителів.

Російські збройні сили також застосували неточні паливно-повітряні вибухові бомби, також відомі як «вакуумні бомби», які руйнують укриття, будівлі та бункери, унеможливлюючи захист мирного населення в населених пунктах. Дія цих бомб призводить до перепадів тиску, що призводить до патології органів дихання. Їх використовували в південних горах Чечні.

17 грудня 1996 року шість делегатів Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) були вбиті в результаті нападу збройних людей у масках на лікарню МКЧХ у Нових Атагах поблизу Грозного. У 2010 році офіцер російського спецпідрозділу майор Алексій Потьомкін заявив, що вбивства були скоєні співробітниками ФСБ. У звіті 2004 року було зазначено, що російські солдати використовували зґвалтування як засіб тортур проти чеченців. З 428 сіл у Чечні 380 були розбомблені під час конфліктів, внаслідок чого було знищено 70 % домогосподарств.

Amnesty International підрахувала, що лише під час Першої чеченської війни було вбито від 20 000 до 30 000 мирних жителів, здебільшого в результаті невибіркових нападів російських військ на густонаселені райони, і що ще 25 000 мирних жителів загинули під час Другої чеченської війни. Інше джерело припускає, що під час другого конфлікту було вбито 40 000–45 000 мирних жителів. Тим часом у 1996 році тодішній глава національної безпеки Росії Олександр Лебедь заявив, що в першій війні загинуло 80 тисяч людей. У поєднанні з військовими силами, за підрахунками істориків, у першій війні загинуло до десятої частини всього чеченського населення . Консервативні оцінки припускають, що в двох конфліктах загинуло щонайменше 100 000—150 000 людей. Вищі оцінки чеченських чиновників і громадян припускають, що в двох війнах загинуло до 200 000—300 000 осіб. З початку конфліктів у Чечні зафіксовано 57 братських поховань.

Деякі вчені вважають, що жорстокість нападів росіян на таку малу етнічну групу є геноцидом.

Крім того, Human Rights Watch зафіксувала від 3 000 до 5 000 насильницьких зникнень в Чечні в період з 1999 по 2005 рік і кваліфікувала це як злочин проти людства.

Грузія

Після ескалації конфлікту 7 серпня 2008 року між Південною Осетією та Грузією російські війська 8 серпня перетнули міжнародний кордон і напали на грузинських солдатів. Російські солдати також перейшли в Абхазію, хоча боїв там не зафіксовано. Війна завершилася 12 серпня припиненням вогню за посередництва міжнародних дипломатів. Російський уряд визнав Південну Осетію та Абхазію незалежними країнами, хоча фактично ці регіони стали російськими протекторатами.

HRW повідомила, що жодних доказів навмисних нападів грузинських військ на некомбатантів виявлено не було.

Російські війська навмисно нападали на мирних жителів Південної Осетії та Горійського району Грузії. Російські військові літаки бомбардували центри цивільного населення у Грузії та села етнічних грузин у Південній Осетії. Збройні ополчення займалися пограбуванням, спаленням і викраданнями людей.Напади ополченців змусили грузинських мирних жителів тікати.

Використання росіянами касетних бомб спричинило загибель мирного населення. Amnesty International звинуватила Росію у навмисних бомбардуваннях і нападах на цивільні райони та інфраструктуру, що є воєнним злочином. Росія заперечувала використання касетних бомб. У конфлікті загинуло 228 мирних жителів Грузії.

Крім того, російські військові нічого не зробили, щоб запобігти етнічним чисткам грузинів у Південній Осетії на підконтрольній їм території.

Україна

2014—2021 роки Після Української революції 2014 року проросійський президент України Віктор Янукович був скинутий і втік до Росії, а новий український уряд прийняв проєвропейську перспективу. Росія відповіла анексією Криму, яка була оголошена незаконною Генеральною Асамблеєю ООН у її резолюції 68/262, тоді як проросійські сепаратисти оголосили невизнану протодержаву Новоросію, і повстанням, яке зрештою призвело до війни на Донбасі. Хоча Росія заперечувала свою причетність до війни на Донбасі, численні докази вказують на її підтримку проросійських сепаратистів. Amnesty International звинуватила Росію у «підживленні сепаратистських злочинів» і закликала «всі сторони, включаючи Росію, припинити порушення законів війни».

Human Rights Watch заявила, що проросійські повстанці «не вжили всіх можливих запобіжних заходів, щоб уникнути розгортання в цивільних районах», а в одному випадку «фактично перемістилися ближче до населених пунктів у відповідь на обстріли уряду». HRW закликав усі сторони припинити використання «завідомо неточних» ракет «Град».

В іншому звіті «Human Rights Watch» йдеться про те, що повстанці «захоплюють, б'ють і катують заручників, а також безпідставно погрожують і б'ють проукраїнських людей». У ньому також сказано, що сепаратисти знищили медичне обладнання, погрожували медичним працівникам та окупували лікарні. Один із членів Human Rights Watch став свідком ексгумації «братської могили» у Слов'янську, яка була виявлена після відступу повстанців з міста.

24 серпня, у День Незалежності України, у Донецьку повстанці з автоматичними гвинтівками провели парад полонених українських воїнів. Під час параду з гучномовців лунали російські націоналістичні пісні, а представники натовпу глузували з ув'язнених епітетами на кшталт «фашист». Human Rights Watch заявила, що це є явним порушенням загальної статті 3 Женевських конвенцій, що забороняє «посягання на особисту гідність».

У жовтні 2014 року Служба безпеки України (СБУ) опублікувала карту порушень прав людини сепаратистами, яка отримала назву «Карта смерті». Згодом, 15 жовтня, СБУ відкрила справу за фактом «злочини проти людяності», скоєних повстанськими силами.

У звіті Amnesty International за середину жовтня задокументовані випадки страт без сумного розстрілу проросійськими силами. У звіті Human Rights Watch документовано використання касетних боєприпасів антиурядовими силами.

На прес-конференції в Києві 15 грудня 2015 року помічник Генерального секретаря ООН з прав людини Іван Шимонович заявив, що більшість порушень прав людини, скоєних під час конфлікту, здійснені сепаратистами. Численні свідки звинувачують сепаратистських бойовиків у багатьох військових злочинах. Михайло Толстих був звинувачений в обстрілах міст і сіл з важкого озброєння, знущаннях над полоненими українськими військовими, та в вбивстві пораненого десантника 25-ї повітрянодесантної бригади.