Ервін Фріц Раух (; 19 жовтня 1889, Берлін — 26 лютого 1969, Кірхенламіц) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія Син фабриканта Карла Ернста Рауха і його дружини Елізабет, уродженої Доннер. 15 вересня 1908 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. В грудні 1920 року звільнений у відставку. 1 травня 1934 року повернувся в армію. З 2 листопада 1938 року — командир 2-го, з 15 жовтня 1940 року — 422-го піхотного полку, з 6 серпня 1941 по 17 жовтня 1943 і з 1 листопада 1943 по 15 січня 1944 року — 123-ї, з 1 лютого 1944 року — 343-ї піхотної дивізії. 18 вересня 1944 року взятий в полон американськими військами після битви за Брест. 5 червня 1947 року звільнений.
Сім'я 18 жовтня 1917 року одружився з Ерною Зебоде. В них народились 2 сини (1920 і 1921). Один з синів, Вольфганг Раух, служив під командуванням батька як командир 3-ї роти 418-го піхотного полку 123-ї піхотної дивізії. 4 березня 1941 року пара розлучилась.
Вдруге одружився з Інгеборг Прель, сестрою Ільзи Гесс. Вони були поховані на сімейній ділянці Гессів у Вунзіделі. 20 липня 2011 року могила була ліквідована.
Звання
Фанен-юнкер (9 вересня 1908) Лейтенант (27 січня 1910; патент від 29 січня 1908) Оберлейтенант (17 січня 1915) Гауптман (18 квітня 1917) Майор земельної оборони (1 жовтня 1933) Майор (1 травня 1934) Оберстлейтенант (1 жовтня 1934) Оберст (1 серпня 1937) Генерал-майор (1 серпня 1941) Генерал-лейтенант (16 листопада 1942)
Нагороди
Залізний хрест 2-го і 1-го класу Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (20 вересня 1939) 1-го класу (3 жовтня 1939) Лицарський хрест Залізного хреста (22 грудня 1941) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (24 липня 1942) Дем'янський щит Німецький хрест в золоті (21 лютого 1944)
Посилання
Біографічні дані.