Канівщи́на — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 501 осіб. Входить до складу Сухополов'янської сільської громади. Село розташоване за 15 км від райцентру й залізничної станції Прилуки.
Географія
Раніше Канівщина була розділена на кутки: Чапаєвське, Сталінське, Ворошиловське, Галаганівщина. Назви походять від назв колгоспів, які раніше знаходились на їх території. Був також хутір Галаганівщина, який злився з селом і тепер - він складова частина Канівщини. На заході села раніше протікала річка Рудка. Але роки, та і люди, „допомогли” їй зникнути. Тепер на тім місці болото, порізане канавами.
Кругом села розкидані поля, на яких збереглося кілька могил. Їх назви - Шинкаренкова, Тарасова, Гльончина - походять від імен та прізвищ хазяїнів-хліборобів, землі яких знаходились біля цих могил. За селом, в бік Кротів є невелике кладовище. З розповідей старожилів стало відомо, що колись там був невеликий хутір (всього 6 хат), жителі якого переселились у Канівщину 1939 року.
Історія
Вперше село згадується (1781 року) як хутір таємного радника М.Будлянського, а заснували його у 1776 році сестра гетьмана Розумовського Агафія Григорівна та її син генерал і камергер царського двору Михайло Уласович Будлянський. Село входило до складу полкової сотні Прилуцького полку. На початку ХІХ ст. хутір перейшов до Горленків. Потім селом володіли поміщики Забіли, Галагани та інші. В ті часи (1848 р.) в селі було споруджено дерев’яну Покровську церкву на власні кошти селянина Тимофія Гузія.
Найдавніше знаходження на мапах — 1826-1840 роки.
У 1859 році в селі володарському Канівщина була церква та 246 дворів, де жило 1181 особа.
У 1911 році в селі Канівщина Рудівської волості була Покровська церква, земська та церковно-парафійна школи, жило 1810 осіб.
Радянську окупаційну владу вперше встановлено в січні 1918 року.
У 1926 — село Яблунівського району Прилуцької округи, 2156 жит. Административно-территориальное деление Союза и список важнейших населенных пунктов с хронологическим перечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г. / Народный комиссариат внутренних дел, Статистическое бюро. ‒ М.: Издание НКВД, 1929. ‒ 322 с..
До 2019 року орган місцевого самоврядування — Канівщинська сільська рада, якій були підпорядковані села Кроти і Сухоставець.
Економіка
Канівщину колись прикрашали вітряки, що невтомно „трудилися” перемелюючи збіжжя. Працювали тут і свої олійниці. А ще, чимало було в Канівщині ковалів, кравців, теслярів, пасічників – справжніх майстрів своєї справи. Але особливо славилось село ткачами - ще від свого заснування. На початку ХХ ст. їх налічувалось 80 чоловік.
Як розповідають старожили села, на території одного кутка, якій зветься «Ховщина», був цегельний завод. Пізніше на цьому місті утворився невеликий ставок, який поступово замулився і заріс. Але це місце і зараз називається «Цегельня».
Станом на 1988 рік у селі — центр, садиба колгоспу «XX партз'їзд» (спеціалізація — зернові й технічні культури, тваринництво), відділення зв'язку, 8-річна школа, фельдшерсько-акушерський пункт, клуб на 200 місць, бібліотека (11 тисяч збірок).
У зв’язку з введенням в дію закону України «Про колективне СГ підприємство» колгосп «ХХ партз’їзд» був реорганізований в пайове сільськогосподарське підприємство. 12.07.1994 року наш пайгосп перейменували в пайове сільськогосподарське підприємство «НИВА». А вже в 2000 році було зареєстровано статут Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канівське», яке стало правонаступником пайгоспу «НИВА». Пізніше на базі цього господарства створено СТОВ «Київагроінвестсоюз» та СТОВ «Аверест».
Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська48897.41%російська81.59%білоруська10.20%румунська10.20%інші/не вказали30.60%Усього501100%
Освіта
До війни в центрі села стояла 2-х поверхова школа, яку потім німці спалили. А в 1968 році була побудована нова.
Релігія
До 1933 року діяла в селі і красива церква. Познімали з неї хрести, зробили клуб і магазин. Клуб і зараз працює, а магазин знову переобладнали під церкву.
Пам'ятки
Поблизу Канівщини є курган епохи бронзи (2—1 тис. до н. е.).
У 1957 році встановлені надгробки на двох братських могилах радянських вояків, які загинули під час оборони 1941 року й вигнання 1943 року із села гітлерівців, та пам'ятний знак на честь полеглих (153 чол.) воїнів-односельців.
Видатні земляки Уродженцями села є: Степанюк Григорій Федосійович (1919–1945) — Герой Радянського Союзу; Степанюк Борислав Павлович (1923—2007) — український поет і перекладач.
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)
Примітки
Посилання Погода в селі Канівщина