Курт Гелінг (; 7 листопада 1897, Розенгартен — 20 травня 1983, Фінстервальде) — німецький воєначальник і політик, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія Син торговця. 6 серпня 1914 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. 29 лютого 1920 року демобілізований. 1 квітня 1920 року вступив у поліцію. 15 жовтня 1935 року перейшов у вермахт. З 1 квітня 1938 року — командир 3-го батальйону 1-го артилерійського полку, з 9 січня 1941 року — 294-го артилерійського полку, з 1 січня по 15 лютого 1943 року — 8-ї авіапольової дивізії. З 10 червня 1943 року — артилерійський командир 108. З 8 січня по 8 квітня 1944 року — командир 347-го піхотного полку. З 1 травня по 5 червня пройшов курс командира дивізії. З 30 липня по 7 вересня 1944 року — командир 73-ї, з 5 січня 1945 року — 126-ї піхотної дивізії. 8 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами. 28 березня 1951 року звільнений.
Після звільнення жив в НДР і вступив у Національно-демократичну партію. З 1952 року — заступник голови, з 1953 по вересень 1960 року — голова районного відділення НДПН в Дрездені, одночасно в 1953/63 роках був членом Центрального комітету НДПН і Дрезденської районної ради. З травня 1953 по 1958 рік — член Національної ради Національного фронту. В 1958 році був членом правління Товариства колишніх офіцерів.
Звання
Доброволець (6 серпня 1914) Єфрейтор (18 серпня 1915) Унтерофіцер (21 жовтня 1916) Віцефельдфебель (24 листопада 1917) Лейтенант ландверу (22 жовтня 1918) Вахмістр поліції (1 квітня 1925) Обервахмістр поліції (17 грудня 1925) Лейтенант поліції (17 квітня 1928) Оберлейтенант поліції (11 квітня 1930) Гауптман поліції (1 січня 1935) Гауптман (15 жовтня 1935) Майор (1 серпня 1937) Оберстлейтенант (1 листопада 1940) Оберст (1 червня 1942) Генерал-майор (30 січня 1945)
Нагороди
Залізний хрест 2-го і 1-го класу Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Німецький хрест в золоті (19 грудня 1941) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Лицарський хрест Залізного хреста (2 березня 1945) Орден «За заслуги перед Вітчизною» в бронзі (5 жовтня 1955) Медаль Ернста Моріца Арндта
Література
Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 5: v.Haack–Hitzfeld. Biblio Verlag. Osnabrück 1999. ISBN 3-7648-2538-3. S. 40–41. Andreas Herbst (Hrsg.), Winfried Ranke, Jürgen Winkler: So funktionierte die DDR. Band 3: Lexikon der Funktionäre (= rororo-Handbuch. Bd. 6350). Rowohlt, Reinbek bei Hamburg 1994, ISBN 3-499-16350-0, S. 123. Peter Joachim Lapp: Ulbrichts Helfer. Wehrmachtsoffiziere im Dienste der DDR. Bernard & Graefe Verlag. Bonn 2000. S. 173. Olaf Kappelt: Braunbuch DDR – Nazis in der DDR. Elisabeth Reichmann Verlag. Berlin 1981. S. 216. Harry Waibel: Diener vieler Herren. Ehemalige NS-Funktionäre in der SBZ/DDR. Peter Lang, Frankfurt am Main u. a. 2011, ISBN 978-3-631-63542-1, S. 119. Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 359.
Посилання
Біографічні дані.