Дмитро́ Володи́мирович Головко́ (21 червня 1997, м. Ланівці, Тернопільська область, Україна — 16 березня 2022, с. Мощун, Київська область, Україна) — український військовослужбовець, молодший сержант, помічник начальника групи застосування спеціальних засобів взводу РХБЗ захисту роти бойового забезпечення Першої Президентської бригади оперативного призначення імені Гетьмана Петра Дорошенка Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно).
Життєпис Народився 21 червня 1997 року в місті Ланівцях на Тернопільщині. Мешкав у Ланівцях (Тернопільщина) та Ірпені (Київщина).
Від 2014 року проходив службу у складі Національній гвардії України. З початком російського вторгнення в Україну став на захист Батьківщини.
Загинув 16 березня 2022 року поблизу села Мощун у Київській області, внаслідок вогнепального поранення, коли колону, в якій він перебував, обстріляли окупантиП'ятимісячний Ярчик ніколи не побачить свого тата-Героя. Тернопільщина прощається з Дмитром Головком.
Залишилася дружина та син.
Нагороди Орден «За мужність» III ступеня (27 грудня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові.
Примітки
Джерела Ірина Белякова, П'ятимісячний Ярчик ніколи не побачить свого тата-Героя. Тернопільщина прощається з Дмитром Головком // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 24 травня. Оксана Цвик, На Тернопільщині попрощалися із військовослужбовцем Дмитром Головком // Суспільне Новини. — 2022. — 24 травня.