Суздаль () — місто в Росії, адміністративний центр Суздальського району Владимирської області. Населення 10 240 осіб. (2013).

Назва Слово «суздаль» буквально означає глиняну споруду. Назва міста, ймовірно, пов'язана з цеглою, цегляними будинками, яких там було багато, на відміну від навколишніх міст.

Географія Розташоване на річці Кам'янці, притоці річки Нерлі за 26 км на північ від Владимира.

Суздаль — місто-заповідник, входить в Золоте кільце Росії, в Владимиро-Суздальський історико-художній і архітектурний музей-заповідник.

Історія Точна дата його заснування невідома. Татищев вважав, що Суздаль був заснований 982 року Володимир Святий на болотистому березі Нерлі, там, де зараз розташоване село Кідекша, і лише пізніше його було перенесено на зручніше сучасне місце. Ця теорія поки що не знайшла підтвердження. 2000-го року російські пропагандисти оголосили, що Суздаль вперше згадано під 999 рокомт.зв.Новгородський кодекс, хоча це джерело є сумнівним.

У 11-12 століттях, до піднесення Москви, Суздаль був одним із центрів Північно-Східної Русі.

На початку XII століття за Юрія Долгорукого був центром Ростово-Суздальського князівства. У 1157 Андрій Боголюбський переніс столицю до Владимира і князівство стало називатися Владимиро-Суздальським. З середини XIII століття — столиця самостійного Суздальського князівства. На початку XIV століття — столиця Суздальсько-Нижньогородського князівства.

У 1392 Суздаль увійшов до Великого Московського князівства.

У 1565 Суздаль попав в число міст, що складали опальну земщину, а після знищення опричнини став «царською вотчиною». У Смутний час суздальці зрадили Шуйському і передали своє місто тушинцям і Лисовському, який укріпив його і протримався в нім близько 8 місяців, попри неодноразові спроби з боку московського війська прогнати його звідти.

У 1612 році поляки брали в облогу Суздаль, але безуспішно.

У 1708 році місто було приписане до Московської губернії як провінційне місто; у 1778 зроблений повітовим містом Владимирського намісництва, в 1796 році — Владимирської губернії.

З XVI століття в Суздалі ведеться будівництво монастирів. Розширюються старі, зводяться нові. До XVI ст існувало 11 монастирів (нині збереглося 5 монастирських комплексів). Суздаль стає одним з релігійних центрів Росії. З середини XVII століття — період економічного підйому.

З другої половини XIX століття Суздаль стає глухим провінційним містом (у місті не розвивалася промисловість — не в останню чергу тому, що Суздаль опинився в стороні від залізниці).

У 1967 ухвалено Генеральний план розвитку Суздаля, згідно з яким він ставав містом-музеєм. З міста вивели виправні установи. Були побудовані Головний туристичний комплекс, розгорнуті музейні експозиції. Проводилися роботи з реставрації пам'ятників і благоустрою міста. У 1978 (?) міжнародна організація ЮНЕСКО включила білокам'яні пам'ятники Суздаля в список об'єктів світової спадщини.

Виробництво цегли в Суздалі Невелике місто Суздаль виділялось поміж поселень навколо Москви і Володимира наявністю цегельних майстерень. Глину брали на берегах місцевої річки Каменки. Неподалік заснували слободу і випалювальні печі. Найдавніша з печей по випалу цегли в Суздалі, розкопана археологами, датована 12 століттям (можливо, виробництво засноване в 11 столітті). Це зумовило відносно велику кількість цегляних споруд в Суздалі, створених у період 16-18 століть і добре зберігшихся до нашого часу. (В сусідньому Володимирі, на відміну від Суздаля, для будівництва якийсь час використовували тесані кам'яні брили, незважаючи на їх дорогу ціну і потребу мати відповідних майстрів. З тесаного каменю в Володимирі побудовані в 12 столітті і Успенський собор (Володимир), і уславлена церква Покрова на Нерлі.)

Населення

Архітектурні пам'ятки

Суздаль зберіг велику кількість архітектурних пам'яток різних століть і стилівСписок наводиться за книгою: Воронин Н. Н. Владимир, Боголюбово, Суздаль, Юрьев-Польской. Москва, 1974. С. 151—231: Суздальський кремль Монастирські ансамблі Спасо-Євфімієв монастир Покровський монастир Александровський монастир Ризоположенський монастир Васильєвський монастир Ансамбль Торгової площі Торгові ряди (1806—1811, арх. А. Вершинський) Церква Воскресіння (1732) Церква Казанської ікони Божої Матері (1739) Церква Костянтина і Олени (Цареконстантіновська) (1707) Церква Всіх Скорботних (1750—1787) Церква Входу Господня до Єрусалиму (1702—1707) Церква Параскеви П'ятниці (1772) Пам'ятники Посаду Церква Успіння Божої Матері (1750) Церква Іоанна Передтечі (1720) Церква Святого Антіпія (1745) Церква Святого Лазаря (1667) Церква Кресто-Никольська (1770) Церква Косьми і Даміана на Яруновій горі (1725) Пам'ятники Зарічної сторони Церква Знамення на Мжарі (1749) Церква Ризположення на Мжарі (1777) Церква Бориса і Гліба (Суздаль) на Борисовій стороні (1747) Церква Іллі Пророка на Івановій горі (1758) Церква Богоявлення в Шкіряній слободі (1775) Церква Іоанна Передтечі в Шкіряній слободі (1703) Церква Тихвинської ікони Божої Матері (кінець XVII ст.) Церква Святого Миколая у Покровського монастиря (1712) Церква Петра і Павла у Покровського монастиря (1699) Пам'ятники слободи Скучилихи Церква Смоленської ікони Божої Матері (1696—1707) Церква Сімеона Столпника (1749) Церква Михайла Архангела (початок XVIII ст.) Кам'яний посадський будинок (кінець XVII ст.) Пам'ятники довколишніх сіл Церква Боголюбської ікони Божої Матері в Корівниках (1696) Церква Флора і Лавра в Михалях (1803) Церква Михайла Архангела в Михалях (початок XVIII ст.) Церква Михайла Архангела в Івановському (середина XVIII ст.) Пам'ятники музею дерев'яної архітектури Церква Воскресіння (Патакіно), (1776) Будинок з села Ількино (XIX в.) Будинок з села Балка (XIX в.) Вітряні млини (XIX ст.) Комори (XIX в.) Церква святого Миколая (Глотово), (1766) Церква Преображення (Козлятьєво), (1756)

Економіка Основу економічної активності в місті складають галузі, орієнтовані на прийом і обслуговування туристів: готельний бізнес, громадське харчування тощо.

У місті є промислові підприємства: швейна фабрика, підприємства харчової промисловості, з виробництва товарів культурно-побутового і господарського призначення. Розвинене городництво.

Джерела

Література

Посилання

Суздаль — офіційний сайт міста Суздаль — гостиниці, ресторани, архітектура, монастирі і пам'ятники Владимиро-Суздальський Музей-Заповідник Суздаль Суздаль. Золоте кільце Історія Суздаля і фотогалерея Фотографії Суздаля