Михайло Васильович М’ягкий (1922 —1943) — червоноармієць Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1944).
Михайло М’ягкий народився 22 вересня 1922 рокуВоронежская военно-историческая энциклопедия. за одними даними у селі Клугино-Башкирівка (нині — село у складі Чугуївської міської ради Харківської області України), за іншими даними у селі РовенькиБелгородская энциклопедия. (нині Ровеньського району Білгородської області).
Закінчив сім класів школи. У 1941 році М’ягкий був призваний на службу до Робітничо-селянської Червоної Армії. З того ж року — на фронтах Німецько-радянської війни.
Навесні 1943 року гвардії червоноармієць Михайло М’ягкий був мінером 10-го гвардійського окремого батальйону мінерів 43-ї армії Калінінського фронту. У складі загону мінерів його було закинуто до німецького тилу на територію Смоленської області з метою диверсій на залізницях. 8 травня 1943 року група, до якої входили мінери Єфімов, Безруков, Базильов, Колосов і Горячев, здійснила диверсію у районі станції Лелеквинська Руднянського району, але була оточена противником. Зумівши прорватися до висоти біля села Княжине, 12 травня мінери зайняли кругову оборону та відстрілювалися до останнього патрона, після чого пішли в рукопашну та загинули. Усі мінери поховані у селі Микулино Руднянського району.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 червня 1944 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії червоноармієць Михайло М’ягкий посмертно був відзначений високого звання Героя Радянського Союзу. Також посмертно був нагороджений орденом Леніна. Навічно зарахований до списків особового складу військової частини.
Примітки
Джерела
Зайцев А. Д., Рощин И. И., Соловьёв В. Н. Зачислены навечно. — М.: Политиз, 1990. — Кн. 1. Подвиг. — 3-е изд., испр. и доп. — Ярославль, 1980.