Палата громад парламенту Ірландії () – нижня палата парламенту королівства Ірландія, а потім лордства Ірландія. Існувала у 1297 – 1800 роках. Верхньою палатою цього парламенту була Палата лордів. Палата громад обиралася прямим голосуванням, але на основі дуже обмеженого права голосу. По суті правом голосу і правом бути депутатами володіли англійські колоністи та їх нащадки (так звані «старі англійці», а потім і «нові англійці», а корінне населення Ірландії було практично позбавлене і права голосу і права бути депутатами). Права бути депутатом Палати громад з 1691 року були позбавлені католики, хоча вони становили більшість населення Ірландії. Ірландська виконавча влада, що була відома як адміністрація Дублінського замку і працювала під керівництвом лорд-лейтенанта Ірландії, була підзвітна не Палаті громад, а уряду Англії (потім Великої Британії). Але головний секретар Ірландії зазвичай був депутатом парламенту Ірландії. У Палаті громад роботу очолював спікер. 1 січна 1801 року Палата громад і парламент Ірландії в цілому припинили своє існування внаслідок прийняття Унії – Об’єднання Ірландії та Великої Британії в єдине королівство – Об’єднане Королівство Великої Британії та Ірландії зі створенням спільного парламенту.
Право голосу Голосувати за депутатів і бути депутатами Палати громад парламенту Ірландії мали право тільки чоловіки. У 1691—1800 роках католики були позбавлені як права голосу так і права бути депутатами. У цей період право бути депутатами мали тільки чоловіки протестантського англіканського віросповідання. Люди, що сповідали інші релігії (юдаїзм, іслам і т. д. чи були атеїстами) теж не могли бути депутатами. У графствах Ірландії право голосу мали тільки власники прибутків більше ніж 40 шилінгів, у виборчих округах право голосу мали тільки люди з виборчих корпорацій – дуже обмежена група людей. Більшість виборчих округ були «кишеньковими» — належали як приватна власність якомусь аристократу. У деяких округах право голосу мали тільки так звані потваллопери – голови родин, що володіли домом та вогнищем (буквально казанком та стіною). В інших округах право голосу мали фріхолдери — вільні власники землі. Тільки в окремих округах виборцями були фрімени – всі вільні люди.
Скасування Палата громад була скасована відповідно до Акту Союзу 1800 року, який об’єднав Королівство Ірландія з Королівством Великої Британії, утворивши Об’єднане Королівство Великої Британії та Ірландії з 1 січня 1801 року. Ірландська палата громад засідала востаннє в Будинку парламенту в Дубліні 2 серпня 1800 року. Сто її депутатів було призначено або кооптовано до складу Палати громад Великої Британії, утворивши Палату громад Об’єднаного Королівства Великої Британії та Ірландії. Покровителям «кишенькових» виборчих округ, які були позбавлені виборчих прав відповідно до Акту Союзу, було присуджено 15 000 фунтів стерлінгів кожному в якості компенсації.
Спікер Палати громад Спікер палати громад парламенту Ірландії був головою палати та її найвищою посадовою особою. Ця посада мала значну владу та престиж, і за відсутності уряду, який обирався з Палати громад і відповідав перед нею, він був домінуючою політичною фігурою в парламенті. Останнім спікером Палати громад був Джон Фостер. Див. також статтю Спікер палати громад парламенту Ірландії. Детальніше: Список спікерів Палати громад парламенту Ірландії.
Виборчі округи Кількість виборчих округ спочатку була невеликою (у 1603 році існувало лише 55 округ), але потім була подвоєна в часи королівської династії Стюартів (1603 – 1690). На час утворення Об’єднаного Королівства Великої Британії та Ірландії в 1800 році і скасування парламенту Ірландії було 150 виборчих округ, у кожному з яких обиралося по два депутати: 32 виборчі округи графств; 8 повітових виборчих округ; 109 міських виборчих округ; виборча округа Дублінського університету.
Відповідно до Акту Унії 1801 року в Палаті громад Об’єднаного Королівства Великої Британії та Ірландії було 100 депутатів від Ірландії. Виборчі округи були адаптовані з округ Палати громад Ірландії таким чином: 32 виборчі округи графств з двома депутатами в кожному; 2 окремі виборчі округи; міста Корк та Дублін, обидва з двома депутатами; 31 виборча округа по одному депутату; Дублінський університет, з одним депутатом.