Дівайзіс

Дівáйзіс (, МФА /dɨˈvaɪzɨz/) — історичне ринкове місто та цивільна парафія у церемоніальному графстві Вілтшир, Англія. Місто виникло навколо однойменного нормандського замку XI століття і отримало міський статут 1141 року. Замок брали в облогу під час Анархії, громадянської війни XII століття між Стефаном Блуаським і імператрицею Матильдою, а також у 1643 році під час громадянської війни в Англії, коли роялісти зняли облогу замку в результаті перемоги в битві при Раундвей-Даун. Замок було зруйновано за наказом Парламенту 1648 року і сьогодні від нього майже нічого не залишилося.

З XVI століття Дівайзіс став відомий своїм текстилем, з початку XVIII століття тут знаходився найбільший ринок кукурудзи у Вест-Кантрі, а в 1857 році була створена кукурудзяна біржа. У XVIII столітті були також засновані підприємства з ферментації тютюну і виробництва нюхального тютюну. 1875 року у місті було засновано пивоварню Wadworth.

Місто розташовано на західному краю долини Певсі, приблизно за 17 км на південний схід від Чіппенгема та у 18 км на північний схід від Троубріджа, центру графства Вілтшир. Через місто проходить канал Кеннет-Ейвон, що зв'язує Дівайзіс з Бристолем і Лондоном. У місті знаходиться близько 500 пам'яток архітектури, серед них кілька відомих церков XII століття, ратуша та центральний парк.

Історія

Середні віки

Замок Дівайзіс збудував у 1080 році нормандський єпископ Солсбері Осмунд, але у Книзі Судного дня — поземельному переписі, що був проведений в Англії у 1085—1086 роках за наказом Вільгельма I Завойовника, саме місто ще не згадується. Оскільки замок знаходився на межі маєтків Роуде, Бішопс-Каннінгс та Поттерн, його стали називати castrum ad divisas («замок на кордоні»), звідси й закріпилась назва Дівайзіс. На карті Вілтшира Джона Спіда (1611) назва міста записана як The Devyses. Перший замок на цьому місці, що мав форму «мот та бейлі» та, ймовірно, мав дерев'яні та земляні укріплення, згорів у 1113 році.

Новий кам'яний замок був побудований наступником Осмунда, єпископом Солсберійським Роджером. Дівайзіс отримав свій перший статут, який дозволяв його мешканцям проводити регулярні ринки в 1141 році. Замок кілька разів переходив з рук у руки під час Анархії, громадянської війни між Стефаном Блуазьким і Матильдою в XII столітті. В замку утримували важливих бранців, зокрема в 1106 році у ньому було ув'язнено Роберта Куртгеза, старшого сина Вільгельма ЗавойовникаCharles Wendell David, Robert Curthose, Duke of Normandy (1920). В 1296 році, під час воєн за незалежність Шотландії в замку Дівайзіса був ув'язнений сер Вільям Оліфант, взятий у полон у битві під Данбар. У 1340 році в замку було ув'язнено Вільяма де Ла Поль, англійського середньовічного державного діяча, торговця і фінансиста.

Перші церкви у місті, які дійшли до наших днів, були збудовані в XII столітті і сьогодні в Дівайзісі є чотири парафіяльні церкви Англіканської церкви.

Протягом XII і XIII століть навколо замку розвинулося місто Дівайзіс, в якому мешкали ремісники та торговці, що обслуговували жителів замку. Перший відомий ярмарок у Дівайзісі відбувся у 1228 році. Початковий ринок розміщувався на великому просторі біля церкви Святої Марії, а не на нинішній Ринковій площі, яка на той час знаходилась за мурами замку. Основними продуктами у XVI та на початку XVII століть були пшениця, вовна та пряжа, а пізніше набули значення такі продукти, як сир, масло та м'ясо.

Модерний час У 1643 році, під час Громадянської війни в Англії, парламентська армія під командуванням сера Вільяма Воллера взяла в облогу роялістську армію Ральфа Гоптона, яка закріпилася в Дівайзісі. Проте невдовзі облогу було знято допоміжною армією з Оксфорду під командуванням Генрі Вілмота, 1-го графа Рочестера, коли загін Воллера був майже повністю знищений в битві при Раундвей-Даун. Дівайзіс залишався під контролем роялістів до 1645 року, коли напад круглоголових на чолі з Олівером Кромвелем змусив роялістів здатися. Замок було знищено в 1648 році за наказом Парламенту Англії і сьогодні від нього мало що залишилося.

З XVI століття Дівайзіс став відомий своїм текстилем, спочатку білим вовняним полотном, а пізніше також виробництвом саржі, драгагету, повсті та кашеміру. У середині XVIII століття в Дівайзісі знаходився найбільший ринок кукурудзи в Вест-Кантрі, в місті також торгували хмелем, великою рогатою худобою, кіньми та різними видами тканини. До того, як у 1857 році була побудована Кукурудзяна біржа, торгівля пшеницею та ячменем велася просто неба, з мішками, складеними навколо ринкового хреста. На сучасному хресті зображено історію про Рут Пірс, жінку, що впала замертво після того, як її було викрито в обманіHaycock (2000: 48).

Торговці тканинами побудували багаті міські будинки на вулицях Сент-Джонс і Лонг-стріт, а також навколо Ринкової площі. З кінця XVIII століття виробництво текстилю в Дівайзісі занепало, натомість розвивались інші промисли, зокрема годинникарство, ливарсто дзвонів, книготорговці, з'явились модисти, бакалійники і майстри срібних справ. У XVIII столітті в місті було налагоджено пивоваріння, сушіння тютюну та виробництво нюхального тютюну. Пивоварня Wadworth все ще продовжує варити пиво, але торгівля тютюном і нюхальним тютюном зараз вимерла. У ставку Краммер, розташованому на схід від центру міста, як стверджується, відбувались події, що призвели до виникнення легенди XVIII століття про Мунрейкерів, від якої походить розмовне прізвисько жителів Вілтшира.У 1794 році в готелі «Ведмідь» було вирішено зібрати корпус із десяти незалежних військ йоменів графства Вілтшир. Пізніше вони були об'єднані, щоб сформувати старший йоменський полк — Королівський Вілтширський Йоменрі. У 1810 році міліція графства, розквартирована в Дівайзісі, підняла заколот, і Королівський Вілтширський Йоменрі був скликаний для придушення заворушень. Заколот досяг апогею, коли дві сили зіткнулися одна з одною із зарядженою вогнепальною зброєю на Ринковій площі, після чого ватажки міліції здалися. Королівський Вілтширський Йоменрі продовжував служити вдома та за кордоном, у тому числі в Англо-бурській війні, Першій та Другій світовій війнах, і продовжує існувати як ескадрони B та Y Королівського Вессексського Йоменрі, що базуються в містах Старий Сарум і Свіндон відповідно.

У 1817 році в Дівайзесі була відкрита нова в'язниця, або «Повітовий виправний дім» («County House of Corrections»). Вона замінила стару арестантську камеру, яка була побудований на Брайдвел Стріт у 1579 році. Нова цегляна в'язниця була спроектована Річардом Інглменом у вигляді двоповерхового многокутника, що оточує розміщене по центру адміністративне приміщення. Вязниця функціонувала понад дев'яносто років і була закрита у 1922 році. Вона стояла на північній стороні Старого замкового парку, за каналом Кеннет-Ейвон, міст через який досі називають Тюремним мостом. В 1928 року Виправний дім було розібрано.

Місто було зупинкою для поштових карет і диліжансів на дорозі з Лондона до Брістоля, про що свідчить кількість постоялих дворів у місті. Батько портретиста Томаса Лоуренса був корчмарем у готелі «Ведмідь» на Ринковій площі. Тут Лоуренс почав малювати. Канал Кеннет-Ейвон, повністю відкритий у 1810 році, проходить через Дівайзіс. Місто отримало залізничну станцію в 1857 році, але в 1966 році лінію було закрито і залізничну станцію розібрано.

У 1853 році в місті було засновано Вілтширське археологічне та природознавче товариство, а пізніше відкрито музей на Лонг-стріт, який тепер називається Вілтширським музеємhttps://www.wiltshiremuseum.org.uk/ Museum website. Його колекції мають національне значення і включають великі збірки артефактів Бронзової доби та знахідки з обєктів, що входять до Світової спадщини ЮНЕСКО як Стоунхендж, Ейвбері та прилеглі археологічні об'єкти, зокрема з Вест-Кеннет-Лонг-Барроу, Буш-Барроу і Марден-Хендж.

З 1878 року до 1980-х років у казармах Ле-Маршан в Дівайзісі розмішувались підрозділи збройних сил Великої Британії.

У 1999 році на пагорбі поблизу Раундвей-Хілл був вирізаний геогліф у вигляді фігури білого коня. Відомий як Білий кінь Дівайзіса, він замінив попереднє зображення, яку вирізали ще в 1845 році.

У 2014 році місто відсвяткувало 200-річчя встановлення нового ринкового хреста, яке відвідали віконт Сідмут і його двоюрідний брат, верховний шериф Вілтшира Пітер Аддінгтон.

Географія Місто розташоване на західному краю долини Певсі, приблизно за 10,5 миль (17 км) на південний схід від Чіппенгема та в 11 милях (18 км) на північний схід від Троубріджа, центра графства Вілтшир.

Дівайзіс знаходиться в 90 милях (145 км) на захід-південний захід від центру Лондона і лежить на 2° на захід від Гринвіцького меридіана. Сам меридіан 2° проходить через західну околицю міста, лише в кількох сотнях ярдів на захід від замку. Оскільки Дівайзіс знаходиться в центрі картографічної сітки Ordnance Survey, справжня північ і картографічна північ в Дівайзісі співпадають.

Міста, розташовані неподалік від Дівайзіса, включають Мелкшем, Пьюсі та Вестбері.

Передмістя міста включають Хартмур, Джамп-Фарм, Нурстед, Раундвей, Саутбрум і Вік.

Управління

Дівайзіс є цивільною парафією з виборною міською радою. Станом на 2017 рік з 21 членів Парафіяльної Ради 13 є опікунами Дівайзеса, 6 консерваторами, 1 лейбористом і 1 незалежний. Парафія включає невелике поселення Дюнкерк на північно-східних схилах пагорба, яке було передане з парафії Роуде в 1835 році. Значна частина забудованої території міста, на півночі, сході та півдні, знаходиться в межах сусідньої цивільної парафії Раундвей, тоді як менша частина знаходиться в парафії Бішопс-Каннінгс, і кожна з них має власну парафіяльну раду. У квітні 2017 року Раундвей і Дівайзіс вперше обрали спільну парафіяльну раду; водночас було внесено корективи до межі з Бішопс-Каннінг.

Місто знаходиться в зоні унітарної одиниці Вілтширської Ради, чотири члени якої є консерваторами. За надання більшості важливих послуг місцевого самоврядування відповідає Рада Вілтшира, тоді як міські та парафіяльні ради виконують більше консультативну роль. До набрання чинності Законом про місцеве самоврядування 1974 року, Дівайзіс був муніципальним районом зі штаб-квартирою в Ратуші Дівазіса. Потім він став адміністративним центром набагато більшого округу Кеннет, поки його не було скасовано в рамках структурних змін 2009 року.

Дівайзіс є частиною виборчого округу Дівайзіс, представленого в Палаті громад одним членом парламенту.

Рада має побратимські зв'язки з муніципалітетами Маєнн у Франції, Оамару в Новій Зеландії, Торніо у Фінляндії та Вайблінгеном у Німеччині.

Економіка

Дівайзіс завжди був ринковим містом, і Ринкова площа все ще використовується щочетверга з цією метою, а також для проведення фермерських ринків у першу суботу кожного місяця. Торговці під дахом щодня працюють в історичному районі Шамблс, неподалік від Ринкової площі.

У центрі міста є понад 70 незалежних роздрібних торговців, багато з них розташовуються навколо Ринкової площі та пішохідних вулиць Літл-Бріттокс та Бріттокс, а також на Сідмут-стріт. На міській пристані на каналі Кеннет-Ейвон фонд «Kennet and Avon Canal Trust» утримує невеликий музей і кафе.

У 2021 році розпочалося будівництво нового Медичного Центру Дівайзеса, двоповерхової будівлі площею 1588 кв.м. Він має замінити Комунальний Шпиталь Дівайзеса і надаватиме низку амбулаторних послуг і послуг загальної практики.

Культура У місті присутня жвава мистецька та культурна спільнота, а Міжнародний вуличний фестиваль Дівайзіса, який фінансує Рада мистецтв, щороку приваблює у місто тисячі людей протягом двох тижнів перед святом Огест Бенк Холідей у серпні. Свято розпочинається давньою «битвою конфеті», коли за поданим сигналом — як правило, гарматного пострілу конфеті на сотні метрів у повітря — публіку запрошують на Ринкову площу, щоб жбурнути один в одного якомога більше конфеті.