Маркіз Вотерфорд

Маркіз Вотерфорд (англ. - Marquess of Waterford) – аристократичний титул в перстві Ірландії.

Гасло маркізів Вотерфорд Nil nisi cruce – «Нічого крім хреста» (лат.)

Історія маркізів Вотерфорд Титул маркіз Вотерфорд був створений в перстві Ірландії в 1789 році для Джорджа Бересфорда – II графа Тірон.

Родина Бересфордів походить від Трістрама Бересфорда, що був родом з Англії, з графства Кент, але в XVII столітті переселився до Ірландії – належав до так званих «нових англійців».

Його старший син Трістрам Бересфорд був депутатом Палати громад Ірландії. 5 травня 1665 року він отримав титул баронета Колрейн з графства Деррі в баронетстві Ірландії. Сер Трістрам Бересфорд (помер 15 січня 1673) – I баронет Бересфорд з Колерейну був відомим ірландським військовим діячем і політиком. Він був старшим сином Трістрама Бересфорда та його дружини Сюзанни Брук. Трістрам Бересфорд був одним із управляючий Корпорації лондонської плантації Деррі (компанії колонізації Ірландії англійськими колоністами), був обраний депутатом Палати громад парламенту Ірландії в 1634 році від графства Деррі. Потім він представляв графства Деррі, Донегал, Тірон з 1656 по 1658 рік у другому парламенті протекторату у Вестмінстері. Після Реставрації монархії він успішно балотувався від графства Деррі в ірландському парламенті 1661 року, утримуючи місце депутата протягом наступних п’яти років. У 1664 році його посвятили в лицарі, а 5 травня наступного року він отримав титул баронета Колрейн в графстві Деррі. Спочатку він одружився з Енн Роулі – старшою донькою Джона Роулі з Каслроу, що в графстві Деррі, першого мера Деррі та його дружини Мері Гейдж, і мав від неї сина та двох дочок. Після її смерті Трістрам Бересфорд одружився вдруге на Сарі Саквіль. Від другої дружини він мав ще трьох синів і трьох дочок. Бересфорд помер 18 січня 1673 року і був похований у Колрейні через п’ять днів. Титул баронета успадкував його син Рендал.

Рендал Бересфорд був обраний депутатом Палати громад Ірландії в 1661 році від Колрейна. Депутатом був до 1668 року. Через п’ять років він успадкував від батька титул баронета. 20 лютого 1662 року він одружився з Кетрін Еннеслі – донькою Френсіса Еннеслі – І віконта Валентія та його другої дружини Джейн Стенгоуп, і мав від неї трьох синів і двох доньок. Рендал Бересфорд помер у 1681 році й був похований у Сент-Мартін-ін-зе-Філдс у Лондоні. Титул баронета успадкував його син Трістрам.

Сер Трістрам Бересфорд (1669 — 16 червня 1701) – III баронет Бересфорд з Колрайн був відомим ірландським політиком. У 1681 році він успадкував від батька титул баронета. Від час якобітських (вільямітських) війн він командував протестанським полком, посаду одержав від короля Англії Яковом II (прихильником католиків) у травні 1689 року. Але він був виправданий після «Славетної революції». Він був обраний депутатом Палати громад парламенту Ірландії в 1692 році від графства Деррі і був депутатом до 1699 року. У лютому 1687 року він одружився з Ніколою Софією Гамільтон – молодшою донькою Х’ю Гамільтона – І віконта Гленавлі, що служив у шведській армії, та його другої дружини Сусанни Бальфур, і мав від неї чотирьох дочок і сина. Його дружина виросла з Джоном Пауером – II графом Тіроном, і, згідно з сімейною легендою, вони обоє погодилися в дитинстві, що кожен, хто помре першим, повинен спробувати повернутися і повідомити іншому про загробне життя. У жовтні 1693 року Нікола одного ранку одягла чорну стрічку і на прохання чоловіка оголосила, що її друг помер. Незабаром після цього надійшов лист від стюарда графа, який підтверджував це. Вона також передбачила Бересфорду народження його сина, і коли в 1713 році священнослужитель представив їй документи, які змінили її вік на сорок сім років, вона оголосила про свою близьку смерть. Нікола розповіла подрузі, що в ніч після смерті графа з’явився його привид і дав їй інформацію про її майбутнє життя. Як доказ того, що це був не сон, на її зап’ясті з'явилася чорна мітка, яку вона пізніше закрила стрічкою. Після цього пояснення Нікола померла у присутності своєї подруги. Сам Трістрам Бересфорд помер у 1701 році, титул баронета успадкував його син Маркус, що пізніше отримав титул граф Тірон. Після смерті чоловіка в 1701 році Нікола вдруге вийшла заміж за генерала Річарда Горгеса з Кілбрю, графство Міт, і народила ще шістьох дітей. Незважаючи на романтичну сімейну легенду, її смерть у 1713 році, ймовірно, відбулася під час пологів з її молодшою донькою Люсі, яка вийшла заміж спочатку за Вільяма Сент-Лоуренса - XIV барона Хоута, від якого вона мала кількох дітей, а потім вдруге вийшла заміж за Ніколаса Велдона. Її зведена сестра Джейн Бересфорд вийшла заміж за відомого політика графства Міт Горгеса Лоутера: їхні нащадки досі носять титул барона Крофтон. Генерал Горгес вдруге одружився з Доротою Стопфорд («Графинею Долл») – дочкою Джеймса Стопфорда та Мері Форт, вдовою IV графа Міт.

Маркус Бересфорд – IV баронет Бересфорд з Колрайн успадкував титул баронета у віці 5 років. Його опікуном був III віконт Данганнон (1669 – 1706). Після смерті лорда Данганнона в 1706 році його вдова (тітка Бересфорда по материнській лінії) Арабелла – віконтеса Данганнон, стала опікункою Бересфорда. У 1715 – 1720 роках Маркус був депутатом Палати громад парламенту Ірландії від Колрейн. У 1720 році від отримав від короля Англії Георга І титул пера і став депутатом Палати лордів парламенту Ірландії. У 1736 році він став гросмейстером Великої масонської ложі Ірландії. Маркус Бересфорд одружився з леді Кетрін – старшою донькою Джеймса де ла Поера – III графа Тірон. У 1720 році він отримав титули барона Бересфорд з Бересфорду, що в графстві Каван та віконта Тірон у перстві Ірландії. У 1746 році він отримав титул графа Тірон у перстві Ірландії. У 1767 році – через 4 роки після його смерті його вдова – графині Тірон була нагороджена титулом баронеси Ла Поер у перстві Ірландії.

Титули успадкував четвертий син (найстарший син, що на той час був живий) Джордж Піппі де ла Поер Бересфорд, що став II графом Тірон. Він же успадкував титул барона Ла Поер від своєї матері в 1769 році. У 1786 році він отримав титул барона Тірон з Гаверфордвеста, що в графстві Пембрук у перстві Великобританії. У 1789 році він отримав титул маркіза Вотерфорд в перстві Ірландії. Він отримав освіту в коледжі Кілкенні та Трініті-коледжі, Дублін. З 1757 по 1760 рік він був депутатом Палати громад парламенту Ірландії від Вотерфорду з 1757 по 1760 рік, а також від Колрайн з 1761 по 1763 рік, коли він успадкував титул графа свого батька, став депутатом Палати лордів парламенту Ірландії і був прийнятий до Таємної Ради Ірландії. Він був губернатором графства Вотерфорд з 1766 року та головним суддею цього графства з 1769 по 1800 рік, за цей час він став лицарем ордену Святого Патріка, отримав титул барона Тірон у перстві Великої Британії в 1786 році та отримав титул маркіза в 1789 році. 19 квітня 1769 року він одружився з Елізабет Монк (яка була двоюрідною сестрою Чарльза Монка – І віконта Монк та онукою по материнській лінії Генрі Бентінка – І герцога Портленд), і вони мали восьмеро дітей: Маркус Бересфорд (березень 1771 – 8 серпня 1783) – лорд Ле Поер Генрі де ла Поер Бересфорд (1772 – 1826) – граф Тірон, II маркіз Вотерфорд (1772 – 1826), відомий політик Преподобний лорд Джон Джордж Бересфорд (1773 – 1862) – архієпископ Арма Лорд Джордж Томас Бересфорд (1781 – 1839) – відомий політик Леді Ізабелла Енн Бересфорд (28 травня 1776 – 7 травня 1850) – одружена з сером Джоном Бріджесом Леді Кетрін Бересфорд (11 вересня 1777 – 23 червня 1843) Леді Анна Бересфорд (26 липня 1779 – 27 листопада 1842) Леді Елізабет Луїза Бересфорд (2 лютого 1783 – 6 січня 1856) – одружена з сером Денісом Паком, а потім вдруге одружена з сером Томасом Рейнеллом – VI баронетом Рейнелл

Джордж Піппі Бересфорд також мав двох позашлюбних синів: Вільяма Карра Бересфорда – І віконта Бересфорд, сера Джона Бересфорда – І баронета. Лорд Вотерфорд помер у 1800 році, і його титули перейшли до його старшого законного сина Генрі, який залишився живим.

Генрі Бересфорд був обраний депутатом Палати громад Ірландії від графства Деррі в 1790 році і балотувався у цьому виборчому окрузі до Акту об’єднання. У 1798 році він також був депутатом від Колрайн, але вирішив відмовитись від мандата. Генрі Бересфорд отримав титул маркіза Вотерфорд у 1800 році після смерті свого батька. Став кавалером ордена Святого Патріка 14 березня 1806 року. 29 серпня 1805 року Генрі Бересфорд одружився з леді Сюзанною Карпентер – донькою Джорджа Карпентера – II графа Тірконнелл та його дружини Сари Делаваль. У них було троє дітей: Леді Сара Елізабет Бересфорд (10 листопада 1807 – 13 жовтня 1884) – вийшла заміж за Генрі Джона Четвінд-Талбота – XVIII графа Шрусбері. У них було четверо синів і чотири дочки. Генрі Бересфорд (26 квітня 1811 – 29 березня 1859) – III маркіз Вотерфорд Джон де ла Поер Бересфорд (27 квітня 1814 – 6 листопада 1866) – IV маркіз Вотерфорд