Елементи гармонії (Elementa harmonica) — трактат Арістоксена про музичні лади, значна частина якого зберіглася. Твір датується другою половиною IV століття до нашої ери. Це найстаріший твір на тему теорії музики, що зберігся до наших днів. Відомий під назвою Aristoxenou (або Aristoxenoy) Armonika (або Harmonika) Stoicheia, тобто «Гармонія Арістоксена». Oxford Paperback Reference(and World Cat)The Perseus Catalog — Elementa Harmonica Tufts University, University of Leipzig [Retrieved 2015-05-04]
Вважається, що «Елементи» поклали початок традиції вивчення музики через практику, тобто шляхом вивчення на слух. Музикознавство як дисципліна зародилося завдяки систематичному вивченню музики окремо від філософії космосу. Перші музичні дослідження сягають часів піфагорійської школи близько 500 року, і зосереджуються на математичній природі гармонії. Аристотель, до перипатетичної школи якого належав Арістоксен, звернувся до цього питання у своїй праці «Про душу».
В «Елементах гармонії» Арістоксен акцентує увагу на тому, що музичні звуки — це не просто коливальний рух з певними чисельними характеристиками, але, насамперед, «природа», що сприймається на слух. Він зосереджуться на вивченні мелодії(additionally using American Heritage® Dictionary of the English Language, Fifth Edition at thefreedictionary.com), розглядає ноти та інтервали як її структурні елементи і визначає три тетрахорди сучасної йому грецької музики — діатонічний, хроматичний і енгармонічний. Oxford Paperback Reference(and World Cat)Cristiano M.L. Forster — Musical Mathematics: on the art and science of acoustic instruments CHAPTER 10: WESTERN TUNING THEORY AND PRACTICE Chrysalis Foundation [Retrieved 2015-05-04]
У 1564 році, трактат вперше переклав латиною Антоній Гогавін, 1868 року трактат вийшов переклад німецькою, 1902 року — англійською (з передмовою і примітками Генрі С. Макрана), а 1954 року — італійською мовою у (Typis Publicae Officinae Polygraphicae).(p. 187 «Meibom, Westphal»)Aristoxenus, P Marquard — Aristoxenou harmonikōn ta sōzomena: Die harmonischen fragmente des Aristoxenus Weidmann, 1868 [Retrieved 2015-05-04]H.S. Macran — The harmonics of Aristonexus The Boston Library Consortium — Northeastern University Libraries [Retrieved 2015-05-04]the Internet Archive — Open Library ID: OL14785002M University of Toronto MARC record [Retrieved 2015-05-08]
Примітки