Ме́дник жовточубий (Lichenostomus melanops) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae). Ендемік Австралії.
Опис
Довжина птаха становить 17—23 см, вага 14—31 г, самиці дещо менші за самців. Лоб, тім'я і горло яскраво-жовті, на обличчі «чорна» блискуча маска, на скронях яскраво-золоті плями. Верхня частина тіла оливково-зелена, крила і хвіст оливково-коричневі, нижня частина тіла оливково-жовта. Очі карі, дзьоб чорний, лапи сірувато-коричневі.
Підвиди Виділяють чотири підвиди: L. m. meltoni (Mathews, 1912) — від південно-східної частини Квінсленду до центральної частини Вікторії; L. m. melanops (Latham, 1801) — схід Вікторії і узбережжя Нового Південного Уельсу (від до затоки ); L. m. gippslandicus (Wakefield, 1958) — центральний і східний Ґіпсленд (центральна і південна Вікторія); L. m. cassidix (Gould, 1867) — західний Ґіпсленд.
Поширення і екологія Жовточубі медники мешкають на сході й південному сході АвстраліїSimpson, Ken, Day, N. and Trusler, P. (6th edn., 1999). Field Guide to the Birds of Australia. Ringwood, Victoria: Penguin Books Australia .. Вони живуть у сухих відкритих склерофітних лісах і рідколіссях, у яких переважають евкаліпти з чагарниковим підліском, а також , Acacia harpophylla і Callitris.
Представники підвиду L. m. cassidix живуть у густих чагарникових заростях на берегах річок, де переважають евкаліпти Eucalyptus camphora з густим підліском з Leptospermum lanigerum, Melaleuca squarrosa, Gahnia, папороті і купинної травиMcMahon, A.R.G. and Franklin, D.C. (1993) "The significance of Mountain Swamp Gum for Helmeted Honeyeater populations in the Yarra Valley." Victorian Naturalist 110: 230-237.Pizzey, Graham; Doyle, Roy (1980) A Field Guide to the Birds of Australia. Collins Publishers, Sydney. .
Поведінка Жовточубі медники — активні, галасливі птахи, які утворюють колонії до кількох сотень птахів. Вони агресивно захищають територію, на якій ростуть квітучі дерева. Ці птахи мають різноманітну вокалізацію, що включає трелі «туї-т-туї-т», посвисти «віт-віт», різкі крики «квірк» і короткі контактні голосові сигнали «уїп» або «чоп-чоп»Slater, Peter (1974) A Field Guide to Australian Birds: Passerines. Adelaide: Rigby. .
Жовточубі медники живляться переважно різноманітними безхребетними — комахами, павуками, іноді також равликами. Також до їх раціону входить падь, нектар і сік евкаліптів, іноді плоди і квітки. Птахи ловлять комах в польоті і шукають на стовбурах дерев.
Сезон розмноження у жовточубих медників триває з липня по березень (переважно з вересня по січень). Гніздо цих птахів має чашоподібну форму, робиться з сухої трави, кори та іншого рослинного матеріалу, скріплюється павутинням та встелюється мохом і пір'ям. Воно підвішується за край в густому чагарнику. В кладці 2-3 рожевуватих яєць, поцяткованих червонуватими або охристими плямками, розміром 23×17 мм. Інкубаційний період триває 14-16 днів, насиджують самиці. За пташенятами доглядають і самиці, і самці, а також їх помічники. Пташенята покидають через 13-15 днів після вилуплення і стають самостійними у віці 6 тижнів. За сезон може вилупитися два виводкиMorcombe, Michael (2012) Field Guide to Australian Birds. Pascal Press, Glebe, NSW. Revised edition. . Жовточубі медники іноді стають жертвами гніздового паразитизму віялохвостих кукавок і блідих зозуль та смугастощоких дідриків.
Збереження МСОП і австралійський уряд загалом класифікують цей вид як такий, що не потребує особливого захисту зі збереження. Однак підвид L. m. cassidix класифікується Австралією і штатом Вікторія як такий, що перебуває під загрозою зникнення. Це найбільший підвид жовточубого медника, а його популяція нараховує до 170 птахів, що мешкають у заповіднику , а також у неволі в заповіднику Гілсвілл.
Примітки