Шпа́ркос великий (Leistes loyca) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Мешкає в Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 25-28 см. Хвіст відносно довгий, дзьоб довгий, загострений. Самці мають переважно темно-коричневе забарвлення, поцятковане чорнуватими смужками. Горло і груди яскраво-червоні, біля основи дзьоба біла пляма. Над очима білі "брови", перед очима вони червоного кольору. Дзьоб і лапи сірі. Самиці є блідішими за самців, червона пляма на нижній частині тіла у них слабо виражена, горло і "брови" охристі.
Підвиди Виділяють чотири підвиди: L. l. loyca (Molina, 1782) — південь Чилі і Аргентини, зокрема Вогняна земля; L. l. catamarcanus (Zotta, 1937) — північний захід Аргентини; L. l. obscurus (Nores & Yzurieta, 1979) — центральна Аргентина; L. l. falklandicus (Leverkühn, 1889) — Фолклендські острови.
Поширення і екологія Великі шпаркоси мешкають в Чилі і Аргентині, а також на Фолклендських островах. Взимку частина південних популяцій мігрує на північ. Великі шпаркоси живуть на відкритих місцевостях, зокрема на луках і в степах Патагонії, на висоті до 2500 м над рівнем моря. Живляться безхребетними, яких шукають на землі, насінням і плодами. Самиця будує гніздо з сухої трави і розміщує його на землі або в заростях близько до землі. Щоб уникнути виялення гнізда хижаками, вона не підлітає одразу до гнізда, а підходить до нього пішки, і так само відлітає, відійшовши на деяку відстань від гнізда. В кладці від 2 до 4 білувато-блакитних яєць, поцяткованих темними плямами. За сезон може вилупитися два виводки.
Примітки
Джерела
Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter & Beadle, David (2003) Field Guide to the Birds of Chile, Christopher Helm, London. Woods, Robin W. (1988) Guide to Birds of the Falkland Islands, Anthony Nelson, Oswestry.
Посилання Stamps (for Chile, Falkland Islands) with range map Long-tailed meadowlark photo gallery VIREO